 |
Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Том 13.
Muza | 23.02.2010
Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 529 с.
Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 529 с. ISBN 966-7975-45-2 (ще…)
Центральний корпус КПНУ імені Івана Огієнка на старих листівках
Muza | 23.02.2010
Технічне училище. Стара дореволюційна листівка поч.ХХ ст.
22 жовтня 1918 року у цій споруді відбулось урочисте відкриття Державного українського університету. Ще раніше у цьому будинку знаходилось Технічне училище, що саме і засвідчує напис на листівці. Нині ми впізнаємо у зображеннях на листівках саме центральний корпус Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. (ще…)
Лікар Едмунд Фаренгольц
Muza | 22.02.2010
Едмунд Фаренгольц
У нашому місті народилась та працювала ціла плеяда талановитих лікарів. Серед них особливо відзначився доктор медицини, відомий хірург та громадський діяч на Поділлі Едмунд Федорович Фаренгольц, що був різнобічно талановитим лікарем і тому в своїй діяльності намагався використовувати різноманітні новинки тогочасної медицини та прияти їх популяризації. Він чи не першим сприяв впровадженню антисептики в Україні у 80-х роках ХІХ ст. (ще…)
Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)
Muza | 21.02.2010
Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.
Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525. (ще…)
Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)
Muza | 20.02.2010
Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.
Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525. (ще…)
В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 3)
Muza | 16.02.2010
Султан Мегмед IV
Постає питання: чи існували фактори, які, направду, могли породити зневір’я П.Дорошенка? Зрозуміло, їх слід шукати у політиці турецького уряду. Як промовляють джерела, султан і великий візир не ставили за мету завоювання Речі Посполитої, а відтак, повільно просуваючись до Хотина, не спалювали мостів до врегулювання конфлікту дипломатичним шляхом. Готові були задовольнитися виведенням польських військ з теренів Гетьманщини та відмовою від претензій на володіння нею. Тим часом швидка капітуляція Кам’янця й відсутність даних про наближення польських військ підштовхнули Мегмеда IV вимагати від Речі Посполитої не тільки визнання його протекції над Правобережною гетьманщиною, але й територіальних поступок у межах всього Подільського воєводства [11, с. 171; 29, с. 132-133]. (ще…)
В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 2)
Muza | 15.02.2010
Петро Дорошенко. Фрагмент портрету ХVIII ст.
У першій декаді серпня чисельність залоги (після прибуття 29 липня полку у 500 вояків краківського біскупа [5, арк. 224-224 зв.]) зросла до 1,5 тис. жовнірів, серед котрих знаходилося всього 4-6 досвідчених гармашів. До їх числа ще слід додати бл. 100 шляхтичів посполитого рушення Подільського воєводства, котрі зібралася сюди на сеймик, а також бл. 400 міщан і селян з навколишніх поселень. Всього налічувалося бл. 2 тис. осіб, готових захищати місто [1, арк. 30-31; 4, арк. 670; 29, с. 125-126; 35, с. 33]. Функцію керівника захисту міста виконував староста кам’янецький М.Потоцький (син покійного великого гетьмана Миколая Потоцького), котрий не мав військових здібностей. Його помічниками були досвідчені ротмістри Войцех Гумецький, Ян Мисьлішевський і Єжі Володиєвський. Всі вони добре зналися на проведенні операцій „у полі”, але не на організації оборони фортець [29, с. 126; 33, с. 132, 35, с. 33-34]. (ще…)
В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 1)
Muza | 15.02.2010
Степанков Валерій Степанович
Проблема участі П.Дорошенка у захопленні турками Кам’янця-Подільського у серпні 1672 р. не знайшла належного висвітлення в історіографії. Лише у працях Д.Дорошенка та Я.Волінського знаходимо окремі дані про присутність гетьмана під стінами міста. У даній статті робиться спроба окреслити (виявлені джерела не дозволяють висвітлити проблему глибше) головніші епізоди участі українців у Кам’янецькій кампанії султана Мегмеда IV.
Розгромивши разом із татарами польське військо у бою 18 липня 1672 р. під Четвертинівкою, П.Дорошенко разом з ханом Селім-Гереєм (останній прибув до гетьмана невдовзі після здобутого успіху) прибули до Тростянця. Звідсіля направили підрозділи для облоги Ладижина. Отримавши розпорядження султана рухатися до Кам’янця-Подільського, знявши облогу, поспішно подалися на з’єднання з турецьким військом. По дорозі звільняли від польських залог подільські міста й містечка [2, арк. 2; 5, арк. 229]. Пройшовши у середині першої декади серпня околиці Бара [18, с. 418], українсько-кримські підрозділи попрямували до твердині не традиційним шляхом, а в її обхід із західної сторони, вочевидь, аби відрізати місто від Галицького Поділля й Галичини. Ймовірніше всього рухалися повз Зіньків на Ярмолинці й далі до Городка і Бедриківців, які захопили (за винятком Городоцького замку). Потім оволоділи Збрижем й через Оринин попрямували до Кам’янця [1, арк. 47; 5, арк. 225 зв., 227 зв. - 228; 13, с. 1052]. (ще…)
Новопланівський міст на дореволюційних поштових листівках
Muza | 12.02.2010
Західна сторона з частиною Новопланівського мосту. Дореволюційна листівка
Щодня більшість кам’янчан подорожують із Нового плану до Старого міста і навпаки через цей міст. Ми вже практично не уявляємо свого життя без милування скельними краєвидами, долаючи звичний шлях. Яким же був цей міст на початку минулого століття? (ще…)
Опитування
Loading ...