 |
Головна » Галерея » Твори мистецтва »
Дивовижні ліногравюри Сергія Кукурузи
Muza | 01.04.2011
Міські ворота. Ліногравюра. Худ. С.Кукуруза (1971)
Сергій Васильович Кукуруза народився 3 лютого 1906 року в селі Привороття Подільської губернії.1930-34 роки навчався в Київському художньому інституті в класі М. Бойчука. Згодом перевівся в Московський художній інститут. Тут він навчається в майстернях Кравченко, Моор і Маторіна. Успішне завершення навчання дає йому можливість працювати в одному з великих видавництв Москви. (ще…)
Вінюкова Валентина. Кого у фортеці малював Тропінін?
Muza | 03.10.2010
Тропінін Василь Андрійович. Українець середніх років. Олія, полотно. (1818)
Вінюкова Валентина. Кого у фортеці малював Тропінін? // Подолянин. – 6 грудня 2002 р.
Після другого поділу Польщі (1793 р.) Поділля увійшло до складу Росії. Російським вельможам та урядовцям стали щедро роздавати землі – королівщину, староства, конфісковані маєтки. У Подільській губернії землі отримали князь Потьомкін, його племінниці Браницька та Скавронська, графи Безбородько, Шереметьєв, Гудович, брати Моркови та інші.
Олег Афанасьєв.ГРАЛЬНІ КАРТКИ КОСТЯНТИНА ГРИБАНОВА СЕРЕДИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ ЯК ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО УКРАЇНСЬКІ ГУБЕРНІЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Muza | 26.08.2010
Олег Євгенович Афанасьєв
16 червня 2010 року на нашому сайті я опублікувала матеріал під назвою “Листівка №36 із сувенірного набору “Губернии Российской империи” 1856 року”. Згодом на адресу нашої редакції була надіслана стаття відомого молодого українського вченого-географа, котрий детально вивчав дане питання. За згодою автора ми публікуємо його творіння. Варто зазначити, що Олег Євгенович Афанасьєв народився 6.02.1980 р. у Дніпропетровську. Проживає там і нині, працює у Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара. У свої молоді роки досяг значних вершин у науці: являється науковим керівником Студентського Наукового Товариства ДНУ, замысником Голови Ради Молодих Вчених ДНУ, Головою НАСА (Наукова асоцыацыя студентів та аспірантів ГГФ ДНУ), Секретарем Дніпропетровського відділення картографічної асоціації, членом Географічного Товариства України, Національної спілки краєзнавців, Іменним стипендіатом Кабінету Мністрів України (з 2009 р.), лауреатом конкурсу “Кращий молодий вчений Дніпропетровщини” – 2008, 2010 рр. І це ще далеко не весь перелік досягнень молодого дослідника. Адміністрація сайту “Кам’янець-Подільський історичний” щиро вдячна Олегу Євгеновичу за цікаве знайомство та співпрацю.
Фортеця HIGH-TECH.., або знайдіть відмінності
erm-sv | 07.07.2010
Види з зображенням візитної картки нашого міста – Старого замку (чи якщо хочете Старої фортеці) стали вже традиційними для оформлення листівок, картин, сцен, просто стін в різних громадських закладах, де прагнуть підкреслити символіку міста. Вашій увазі пропонується робота одного молодого художника – Валерія Свереди. Мова йде про замовлення на оформлення комп’ютерного центру Роял-гейм, що біля Фуршету в тому будинку що й маркет Максима. Там знають Валерія і радо погодились щоб сфотографували його роботу.
Оформлення стіни комп'ютерного центру Роял-гейм. Автор Валерій Свереда
Листівка №36 із сувенірного набору “Губернии Российской империи” 1856 року
Muza | 16.06.2010
"Кам'янець-Подільська губернія". Листівка №36. Лицева сторона (1856 р.)
Відомості про Кам’янець-Подільську губернію та про наше місто, зокрема, містяться на листівці №36 із сувенірного набору 1856 року, котрий вцілому складається з 80 ілюстрованих листівок. На кожну з них припадає одна із провінцій Російської імперії станом на 1856 р.: короткий огляд культури, історії, економічних та географічних характеристик. На лицьовій стороні описані головні визначальні особливості: річки, ландшафти, найбільші міста та ключові галузі промисловості. На іншій – зображена карта і герб провінції, наводиться інформація про населення, також зображений притаманний цій місцевості національний одяг.
Художник цього шедевру – Костянтин Грибанов. (ще…)
Собор Олександра Невського на старих листівках
Muza | 15.06.2010
Олександро-Невський собор і вхід до міського бульвару. Стара листівка поч.ХХ ст.
Один із найбільших православних храмів нашого міста на Новому плані. Відбулований цілком за першопроектом, що в наш час є великою рідкістю. Теперішній собор, як бачимо, цілком схожий на той, що був століття тому. (ще…)
СИРО-КОВБАСНИЙ ЗАМОК (автор Валерій Свереда)
erm-sv | 05.05.2010
Починаючи роботу з цим сайтом, я помітив що тут крім духу історії панує дух якогось натхнення (якось крутиться більше на язиці російське «вдохновение») і творчості. А чому б і ні? Люди, що тут були представлені – потенційне майбутнє древнього Кам’янця. Це заділ для того щоб колись написали: «тут вчився…», «тут працював…», «тут жив…», так само як зараз пишуть про Володимира Даля, Степана Руданського, Анатолія Свидницького, Миколу Бажана, Микиту Годованця, Івана Огієнка, Остапа Вишню та цілу плеяду інших митців різних жанрів. А чому б і ні… (ще…)
Троїцька Лілія. Мармурова Лаура
Muza | 29.04.2010
Троїцька Л. Мармурова Лаура // Кам'янець-Подільський вісник, №11 (219) ,1993. - 6 лютого.
Троїцька Л. Мармурова Лаура // Кам’янець-Подільський вісник, №11 (219) ,1993. – 6 лютого.
Тисячі туристів, які приїжджають до нашого міста помилуватися Старою фортецею, прогулятися старовинними провулками Кам’янця, неодмінно заходять також до Петропавлівського кафедрального костьолу, щоб подивитися на прекрасну надмогильну скульптуру Лаури Пшездецької, яку, без сумніву, вважають однією з визначних пам’яток нашого міста. Багато цікавляться долею дівчини, просять детальніше розповісти про автора пам’ятника. (ще…)
Весняна подорож до Різницької башти (2010)
admin | 27.04.2010
Етюди біля Різницької башти. Фото Сергія Доманіцького (2010)
Усім відомо, що зима цього року була досить затяжною. Тому, щойно станули сніги ми з головним редактором нашого сайту Комаровою Ольгою відправились на весняні етюди до Різницької башти. Як нам стало відомо, вона має декілька імен – називалась і Кушнірською, і Кравецькою – втім така особливість є характерною для подібних об’єктів, що простяглись по колу каньйону. На відміну від сусідніх веж, Гончарської і Слюсарської, вона має прямокутну форму. Певний час на поч.ХХ ст. споруда була у занедбаному стані, тепер важко не помітити, що башта відреставрована, що досить радує. “Чому її не намалювати?” – обмовилась Ольга і ми вирушили до неї. (ще…)
Опитування
Loading ...