Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 29.03.2012

Поштові картки почали широко використовуватися в листуванні з кінця ХІХ ст. На більшості з них були зображені види населених пунктів. Сьогодні ці документальні листівки (видані наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.) є важливим джерелом для вивчення архітектурного розвитку окремих українських міст: Гадяча, Кам’янця-Подільського, Мукачева, Чернівців, Одеси, та ін. [13, 10, 8, 9, 11].

Метою даної статті є аналіз історико-архітектурного розвитку Кам’янця-Подільського за акварельними ведутами (італ. – топографічно точний міський пейзаж) польського художника М.Тшебінського, що стали основою окремої серії документальних листівок, виданих В.Вінярським на початку ХХ ст. Оскільки в першому загальному переписі населення Російської імперії по Кам’янецькому окрузі від 5 червня 1895 р. прізвище останнього не було зазначено, то припускаємо, що свою діяльність в місті він розпочав на початку 1900-х рр. Беручи ж до уваги розпорядження Головного управління у справах друку від 1902 р. про дозвіл продажу листівок лише в закладах і магазинах, що торгували друкованими творами або ж отримали спеціальний дозвіл [14, с.113], можемо припустити, що він був власником такого.

У документальних листівках В.Вінярського можна виокремити три серії, кожна з яких різниться оформленням лицьової й адресної сторін. Перша серія листівок з видами Кам’янця-Подільського (25 одиниць) була виготовлена в Санкт-Петербурзі «Товариством Р.Голіке та А.Вільборг» на підставі негативів фотохудожника М.Грейма. Друга серія його листівок була видрукувана в Празі (39 одиниць) способом фототипії у вигляді оригінальних фотовідбитків.

Третя серія – видами м. Кам’янця-Подільського була результатом співпраці В.Вінярського з польським художником Мар’яном Тшебінським. Листівки цієї серії побачили світ не раніше 1912 р., оскільки на кожному із своїх малюнків художник ставив цю дату

Листівки, в основу яких було покладено малюнки художника, на нашу думку, були видані в одній із друкарень Кам’янця-Подільського, на що вказує відсутність логотипів, окрім імені видавця та назви цього міста. Крім того текстування, як лицьової, так і зворотної сторони було одномовне, що зменшувало собівартість листівки, оскільки друкарська обробка тексту двома мовами коштувала 2 р. 50 коп. на тисячу листівок, а одною мовою 1 р. 25 коп. [14, с.108].

М.Тшебінський народився 1871 р. в селі Гонсін (сьогодні Турецький повіт Великопольського воєводства Польщі) у родині шляхтича Миколая Тшебінського. Його мати – Теофіла Кручевська – походила з бідної міщанської родини. У родині Тшебінських була чимала бібліотека творів класиків польської літератури та наукових книг. Батько майбутнього художника помер у 1878 р., залишивши дружину з трьома дітьми [18, с.237-240]. Після смерті батька родина переїхала до міста Седлець, де майбутній художник протягом 1883-1888 рр. навчався в місцевій гімназії, а на початку 90-х рр. переїхав до Мюнхена [17], одного із центрів європейського живопису, де працювали такі відомі польські художники як В.Чахорський, Дж.Брант, А.Ковальський та ін., творчістю яких захоплювався художник-початківець [21].

Свій творчий шлях митець пов’язав з Кам’янцем-Подільським під час гостювання у старшого брата, родина якого з 1904 р. мешкала в місті Сміла на Чигиринщині у маєтку графа Бобринського, а в 1912 р. після смерті дружини Ю.Тшебінський повернувся до Варшави [20]. Саме у цьому році М.Тшебінський побував у Кам’янці-Подільському, де створив 12 оригінальних акварелей Старого міста: “Вигляд на Кам’янець-Подільський з північно-західного боку”, “Новопланівський міст і східна частина Кам’янця”, “Стара фортеця та Карвасари”, “Кам’янець-Подільський замок”, “Видрівка і Кам’янецький замок”, “Тринітарський костел”, “Доменіканський костел”, “Хрестовоздвиженська церква”, “Мінарет кафедральний”, “Руська брама”, “Руська брама (інтер’єр)”, “Берег Смотрича”. Кожна акварель була підписана автором і датована 1912 р.

Після відїзду з Кам’янця-Подільського М.Тшебінський повернувся на батьківщину, а згодом переїхав до Риму, де разом з художником Е.Окунем та істориком М.Лоретем взяв участь у заснуванні масонської ложі “Польська діаспора” (підпорядковувалася Великій італійській ложі шотландського обряду), а також брав участь в діяльності ложі “Коперник”. Майстерня М.Тшебінського у Римі стала місцем зборів демократично налаштованих польських емігрантів і художників, серед яких був Е.Невядомський. який в 1922 р. взяв участь у підготовці та здійсненні теракту проти президента країни Г.Нарутовича [19].

Для з’ясування особливостей архітектурного розвитку Кам’янця-Подільського початку 1900-х рр. акварелі М.Тшебінського мають непересічне значення. По-перше, його малюнки виконані кольоровими фарбами і з фотографічною точністю відтворення. По-друге, на акварелях художника зображено різні архітектурні пам’ятки з їх прив’язкою до планувальної структури міста.

Зображаючи Новопланівський міст та східну частину Кам’янця [2] (рис.1) він відтворив вигляд південно-східної частини каньйону річки Смотрич, де на передньому плані була змальована єврейська лазня, поруч з якою проходила вулиця Руська. Вона розпочиналась від Руської брами і тягнулась Долиною річки Смотрич у східному та західному напрямках навколо півострова, на якому було розташоване Старе місто, аж до Польської брами. За лазнею проглядалася міська забудова і ще одна вулиця, що проходила повз Гончарну башту і Велику ремісничу синагогу, збудовану в другій половині ХІХ ст. Остання була єдиною з понад тридцяти синагог єврейської громади, що збереглася до наших днів. Ще в середині XVIII ст. на північ від Різницької башти постала перша в місті єврейська синагога, що отримала назву Велика Стара синагога Ольтер Шиле (зруйнована в роки Другої світової війни) [16, с.356]. Із західного боку біля неї знаходилась молитовна школа юнаків-гробарів. За описами другої половини ХІХ ст. це була одноповерхова кам’яна будівля з дерев’яним мезоніном. Можливо, одночасно з синагогою було побудовано і притулок, що знаходився над скелею зі східного боку [12, с.63]. На задньому плані малюнку М.Тшебінський закцентував увагу на башті та куполі церкви Святої Трійці.

Праворуч на малюнку було зображено річку, південний берег якої обмежувався крутими скелями передмістя Руські фільварки із залишками скельного монастиря. Митець відтворив і щільну забудову цієї частини Долини, а далі – Новопланівський міст, що був зведений у 70-ті рр. ХІХ ст. і значно покращив сполучення Старого міста з кварталами Нового плану.

Інший малюнок [5], відтворений на документальній листівці зафіксував розташування Старої фортеці зі Сходу. М.Тшебінський фотографічно точно зумів передати старий замок з його баштами й оборонними мурами, щільну забудову Карвасар XVIII-XIX  ст., що впритул підступала до високих скель півострова і замкового мосту. Художник не минув своєю увагою окрасу цього району міста – Хрестовоздвиженську церкву [7] (рис. 2). Її підвалини було закладено в 1799 р. на місці храму, що існував тут у XVII ст. Через два роки вона була збудована та освячена, а Дзвіницю храму спорудженої пізніше у 1863 р. Ця церква була єдиним дерев’яним храмом, що зберігся в Кам’янці-Подільському й до нині. Її по праву відносять до перлин українського дерев’яного зодчества. Нажаль, під час реставрації храму в 1988 р. дзвіниця опинилася відірваною від церкви для того щоб показати первісний тризубий храм у “чистому вигляді” Так постав концептуально інший архітектурний ансамбль, який ніколи не існував у такому вигляді [10, с.196-197].

Для зображення Тринітарського костелу [6] (рис. 3), М.Тшебінський обрав композицію, на якій показано Замкову вулицю, що простягнулася від Замкового мосту до центру Старого міста. Праворуч була зображена стіна садиби Тринітарського костелу, а ліворуч – кам’яна стіна батареї „Св. Терези”. Вулиця Замкова, візуально була спрямована на дзвіницю Доменіканського костелу, формуючи чітку об’ємно-просторову завершеність архітектурного ансамблю. За садибою Тринітарського костелу вулиця Замкова роздвоювалася: праворуч вела до Губернаторського, а ліворуч – до Центрального майдану [15, с.225].

На іншій листівці було відтворено малюнок М.Тшебінського “Доменіканський костел” [1] (рис. 4), що знаходився на південний схід від Центрального майдану. Від останнього він відмежовувався Ремісничою вулицею та окремим рядом житлової забудови. Вигляд на цю вулицю, який формували дво- та триповерхові будівлі кінця XVII-XIX ст., художник подав зі сходу. Повз будинки, що локалізувалися на передньому плані по обидві сторони вулиці Ремісничої, можна було перейти на вулицю П’ятницьку, що перпендикулярно її перетинала і далі потрапити до Домініканського костелу. Він знаходився на лівому боці вулиці, що виходила до південно-західного кута Центрального майдану, а в зворотному напряму можна було потрапити на Губернаторський майдан і далі на вулицю Замкову [15, с.225].

Значний інтерес мають листівки з акварельними малюнками “Руська брама” [3] (рис.5) та “Руська брама (інтерєр)” [4] (рис.6), де було підкреслено її роль як важливого оборонного форпоста у південно-західній частині міста.

На листівці видно, що до воріт з боку міста тягнулася вулиця Руська, що вела до передмість Руські фільварки і Карвасари. Першочергова роль у системі Руських воріт належала важкодоступному в’їзду – барбакану з циліндричною Надворітною баштою. Як видно з картини М.Тшебінського перший ярус башти перекривався склепінням, над яким у спеціальному приміщенні були встановлені механізми для підняття воріт, що закривали проїзд з боку барбакана до міста та навпаки. Барбакан у формі прямокутного коридору, затиснутого між скелею і кам’яною стіною, примикав до Надворітної прямокутної башти з західного боку, створюючи перед проймою воріт закритий простір [15, с.134].

У південному напрямку Барбакан і Надворітна башта Руської брами з’єднувалися з великою п’ятиярусною Прибережною баштою, в якій зберігалася зброя та знаходилася охорона воріт. Від цієї башти кам’яні стіни вели у двох напрямках: південному – через річку, і східному [15, с.135].

Чималий інтерес для реконструкції історико-архітектурного обличчя Старого міста мають інші акварельні малюнки М.Тшебінського, що теж були відтворені в серії документальних листівок і поряд з фотографічними та графічними зображеннями є одним із важливих видів зображальних джерел. Зрештою, у новітній час саме вони стали одним із важливих ілюстративних матеріалів для поетапної реконструкції місця кожної історичної пам’ятки у топографічній структурі міста.

Отже, документальні листівки з видами Кам’янця-Подільського на основі акварельних ведут М.Тшебінського, були елементом культурного життя та побуту Поділля напередодні Першої світової війни. Відтак вони є важливим джерелом, що дозволяє: по-перше вивчити історико-архітектурний розвиток м. Кам’янця-Подільського кінця ХІХ – початку ХХ ст.; по-друге, з документальною точністю провести реконструкцію фасадів будинків, їх локалізацію в планувальній структурі Кам’янця та історико-архітектурного комплексу Старого міста.

Список використаних джерел:

1. Кам’янець-Подільський: Домініканський костел. – Художник М. Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-841, інв. № К док д/п–14 2/1 119.
2. Кам’янець-Подільський: Новопланівський міст і східна частина Кам’янця. – Художник М.Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-842, інв. № К док д/п 15.
3. Кам’янець-Подільський: Руська брама (інтер’єр). – Художник М.Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-845, інв. № К док д/п 18.
4. Кам’янець-Подільський: Руська брама – Художник М.Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-846, інв. № К док д/п 19.
5. Кам’янець-Подільський: Стара фортеця та Карвасари. – Художник М.Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-837, інв. № К док д/п 10.
6. Кам’янець-Подільський: Тринітарський костел. – Художник М. Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-840, інв. № К док д/п–13.
7. Кам’янець-Подільський: Хрестовоздвиженська церква. – Художник М.Тшебінський. 1912 р. – Вид. Вінярського. – Кам’янець-Подільський. Рік видання незазначений // Фонди НІАЗ “Кам’янець”. – КВ-843, інв. № К док д/п 16.
8. Бараній А. Мукачево очима наших бабусь і дідусів / А.Бараній. – Мукачево: Благодійний фонд ім.Вітеза Шандора Пака, 2007. – 188 с.
9. Білек В. Вітання з Чернівців / Мандрівка містом за колекцією старих поштівок / Gruss aus Czernowirz / И. Білек, О. Криворучко, О. Масан, І. Чеховський. – Чернівці: Видавнича спілка “Час”, 1994. – 106 с.
10. 10.  Будзей О. Вулицями Кам’янця-Подільського / Серія “Історичні місця України” / О.Будзей. – Львів: Світ, 2005. – 272 с.
11. 11.  Дерибас О.М. Старая Одесса: Забытые страницы. Исторические очерки и воспоминания / О.М. Дерибас. – К.: Мистецтво, 2005. – 415 с.
12. 12.  Ківільша Г.Б. Єврейська дільниця старого міста Кам’янця-Подільського // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: збірник наукових праць за підсумками Міжнародної науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 62-64.
13. 13.  Костюк В. Гадяч у стародавній листівці / В. Костюк. – К.: КВІЦ, 2007. – 96 с.
14. 14.  Ларина А.Н. Документальная открытка конца ХІХ – начала ХХ вв. как источник по истории и культуре Москвы. – Диссерт. на соискание степени канд.пед.наук. – М., 2004. – 213 с.
15. 15.  Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII-XVIII ст. (Історіографія. Джерела) / М.Б.Петров. – Камянець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 384 с.
16. 16.  Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі / О. Пламеницька. – Кам’янець-Подільський: АБЕТКА, 2005. – 388 с.
17. 17.  Jaroszyński W. Władysława Czachórskiego żywot i sprawy / W. Jaroszyński http://www.grabowiec.pl/ po-rtal/ publikacje_czachorski_3.php
18. 18.  Rutkowska I. Józef Trzebiński / I. Rutkowska // Wiadomości botaniczne. – T. 18. – Zeszyt 4. – 1974. – S. 237-240.
19. 19.  Sołtysik M. Czarna godzina polskiej demokracji / M. Sołtysik // Palestra. – 2003. – № 11-12 // http://www.palestra.pl/index.php?go=numerspistresci-&id=59
20. 20.  Trzebińska-Wróblewska А. Mój ojciec: Profesor Józef Trzebiński oczami córki i nie tylko / A. Trzebińska-Wróblewska. – Gdańsk: Aula, 2002.
21. 21.  Trzebiński M. Pamiętnik malarza / Oprać, wstęp i komentarz: Maciej Masłowski / M. Trzebiński. – Wrocław, 1958. – XXXII. – 239 s.

Доречно:

1. Дробна І.В. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ РОЗВИТОК КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ЗА ДОКУМЕНТАЛЬНИМИ ЛИСТІВКАМИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
2. Підсумки V конкурсу – хороший крок молоді у вивченні історії Кам’янця-Подільського
3. Газета «Сім днів» як джерело до вивчення історії Кам’янця-Подільського в період державної незалежності України
4. Чарівні акварелі художника М.Тшебінського (поч.ХХ ст.)
5. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела).
6. Описи Подільської губернії кінця ХVIII – початку ХІХ ст.
7. Малюнок-схема Кам’янця-Подільського 1684 р.

Категорії: Історичні джерела, Загальна, Культурні діячі, Персоналії, Речові джерела
Теги: акварельна ведута, В.Вінярський, документальна листівка, Дробна Ірина, Кам’янець-Подільський, М.Тшебінський, серія