Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 12.11.2011

На конкурс

Графіті – спершу так називали одну з технік настінного малярства. Пізніше цим словом скористалися археологи, використовуючи його як загальний термін на означення всіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинків. Сьогодні це поняття розширило свої межі, під ним розуміють будь-які неофіційні публічні тексти, разом зі сучасними. Та більше, саме сучасні привертають увагу вчених і журналістів, тому в свідомості людини нашого часу зі словом графіті асоціюється передусім добре відомий  розпис будинків, прогонів на поверхах, ліфтів тощо. Одне з визначень терміну «графіті» в його сучасному значенні міститься у «Словнику простих форм» Вальтера Коха: «Випадкові, тобто небажані й неофіційні, написи і знаки в громадських місцях разом із громадськими вбиральнями, рекламними оголошеннями й дорожніми знаками, роздягальнями, в’язничними камерами, вокзальними холами, залами для чекання, автобусними й трамвайними зупинками, телефонними будками, ліфтами, деревами й лавками, шкільними меблями, пам’ятниками, стінами будинків, стовпами й балюстрадами залізничних, автодорожніх і річкових мостів, внутрішніми й зовнішніми стінами автобусів та потягів. Написаними можуть бути малюнки, символи, поодинокі слова й імена, фрази, речення, вірші, діалоги, вислови. Використовується будь-який інструмент, що залишає слід на поверхні: крейда, олівець, ручка, маркер, фарба в аерозолі, кольорова крейда, ніж, палка.»

Взагалі, слово «Graffiti» має італійське коріння, тому що походить від італійського дієслова «дряпати». Зародилося це мистецтво в Нью-Йорку, серед закинутих гетто і брудних кварталів. Хлопець, який носив прізвисько Taki, написав своє ім’я на стіні, додавши до нього номер кварталу 183.

На території України графіті як стала культурно-художня тенденція існує близько 10 років. Традиційні ж графіті мають значно глибші історичні витоки. Їх значення, як історичної пам’ятки велике. На відміну від давніх літературних, юридичних, релігійних текстів графіті безпосередньо відображають повсякденне життя різних прошарків суспільства (міщан, культурних діячів, субкультур тощо). Серед українських дослідників першим графіті почав вивчати учений-мандрівник В. Григорович-Барський, який у 1727-1730 pp. зробив опис давньоєгипетських написів. Найдавнішими графіті на території України є грецько-латинські пам’ятки, виявлені в Криму. У 1885-1916 pp. було видано працю академіка В. Латишева «Корпус грецьких і латинських написів північного узбережжя Чорного моря». За радянських часів великий внесок у розробку цієї тематики зробив академік С. Жебельов.

Серед давньогрецьких графіті, знайдених на території України, найрідкіснішими є написи на свинцевих платівках. Першу таку пам’ятку знайшов священик Левицький з Очакова наприкінці XIX ст. Подібні пам’ятки були виявлені й у 80-х pp. XX ст. на території Ольвії. Тепер ці джерела ретельно досліджуються. У 1984 р. вийшла праця С. Соломоник «Графіті з гори Херсонеса», у 1988 р. її ж «Давні написи Криму». Найбільшим зібранням грецьких і латинських написів в Україні є епіграфічні лапідарії у Херсонському, Бахчисарайському, Керченському та Феодосійському музеях. До найдавніших в Україні графіті належать написи в Софійському соборі в Києві, наукове дослідження яких почалося ще у XVIII ст. У 50-х pp. XX ст. було відкрито найдавніший розпис Софії. Дешифрування цих графіті розпочав у 60-х pp. XX ст. Б. Рибаков. Велику роботу з вивчення київських графіті здійснив С. Висоцький («Про що розповіли давні стіни», 1975 p.).

Деякі з названих графіті мають велике історичне значення. Так, на одному з них повідомляється про смерть Ярослава Мудрого із вказівкою на число місяця і день тижня, коли це сталося. Крім того, в цьому джерелі Ярослава Мудрого названо царем. Вивчення графіті на стінах Софійського собору дало можливість встановити час різних історичних подій, здобути інформацію про життя населення Києва XI-XVII ст.

Одним із основних різновидів графіті нового покоління є графіті молодіжних субкультур. Важлива відмінність між традиційними (старими) й субкультурними графіті – ступінь доступності змісту для стороннього глядача. Графіті субкультури, які доступні для споглядання кожному, хто проходить повз, залишаються, попри те, закритим для непосвячених каналом комунікації. Поява таких езотеричних символів на стінах російських міст зафіксував Д. Бушнел, який збирав графіті в Москві і в низці інших радянських міст у 1983 р. На думку дослідника, першими знаками нової ери графіті були емблеми футбольних клубів «Спартак» і ЦСКА, що з’явилися на стінах Москви в 1977-1978 рр., і поширені дещо пізніше назви різних рок-груп, які до 1988 р. стали передовим жанром субкультурних графіті. На початку 1980-х для споглядання суспільства стає доступним також графіті російських пацифістів, панків, хіпі, фашистів й інших угруповань альтернативної культури.

Та звернемося до розвитку графіті на території України в наш час, в тому числі в Кам’янці-Подільському. Перші графіті в місті з’явилися приблизно 5 років тому. А нещодавно в Кам’янці відбувся фестиваль «Республіка».  Ідеєю фестивалю  було наочно показати, що не все, що намальовано на стіні – лайка чи реклама, не всі, хто співає зі сцени – роблять це лише заради грошей. Також, що вулична культура та виховання не обов’язково мусять нести негативне значення. Якщо вулиці та будівлі сірі та брудні – нічого гарного там не виросте, але якщо вулиці перетворити на картинну галерею, то дитина, що зростає на такій вулиці, виросте зовсім іншою.

Художня частина проходила вдень (протягом фестивалю та 7 днів після) на території Старого та Нового міста. Художники з Іспанії, Росії, Білорусії та України розписували та розмальовували  будівлі, щоб згладити дисонанс, який вони створювали і намагалися максимально вписати їх в архітектуру Старого міста у доброму розумінні цього слова.

Даний проект виявився досить цікавим, бо аналогів йому не було, ані в Україні, ані на пострадянському просторі. Поєднання архітектури, що увійшла в історію Старої частини Кам’янця-Подільського та гіперсучасного мистецтва графіті викликало неабияке зацікавлення у засобів масової інформації на всеукраїнському рівні, тим самим зацікавило та збільшило кількість туристів міста. Головне завдання художників було перетворити занедбані будинки радянського часу в художнє надбання міста, біля якого будуть фотографуватись всі туристи, що відвідають Кам’янець-Подільський. І це здається їм вдалось. Свій внесок у фестиваль зробили такі групи художників, як :

• Interesnikazki, Київ
• КENOR, Barselona (Spain)
• Zukclub, Москва (Росія)
• Hutkasmachna, Мінськ (Білорусь)
• Kislow1, Севастополь
• Олексій Приймак, Київ
• Hir, Ужгород
• Azo, Луцьк
• МН, Коломия
• 7906, Понінка
• Spray Cats (Viska & Mute), Львів

Особливим аспектом нанесення графіті є те,  що зображення не можна робити на цінних історико-архітектурних пам’ятках.

Отже, нерозривність з культурним контекстом і символістику складають головні ознаки графіті як явища традиційної культури, тому для його розуміння і тлумачення, насамперед, необхідно знати соціально-культурне тло, що ховається за конкретним написом або малюнком. Неможливо порівнювати історичні графіті Софії Київської, написи на вулицях сучасного Харкова і малюнки на вулицях Тулузи або Чикаго. Єдине, що їх поєднує, — це спонтанність і неофіційність виникнення і визначена асоціальність характеру побутування, пов’язана, по-перше, з тим, що графіті — візуальне мистецтво, а по-друге, з елементом примусовості, властивим цьому напівлегальному по природі явищу.

Список використаної літератури:

1.         Українська Вікіпедія: Вільна енциклопедія. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

2.         http://myhelper.in/index.php?newsid=8651

3.         http://myhelper.in/index.php?newsid=25397

4.         http://www.ji.lviv.ua/n38texts/grafiti.htm

Тюхтій Анастасія,

учениця 11 класу НВК № 9

Доречно:

1. Становлення церкви християн-Адвентистів сьомого дня у місті Кам’янці-Подільському та її діяльність у період незалежності
2. Діяльність ордену єзуїтів в Кам’янці – Подільському в XVI – XVII ст.
3. Rock in Love у Кам’янці-Подільському
4. Стираючи грані між сьогоденням і минулим: фестиваль військово-історичної реконструкції Terra Heroica у Кам’янці-Подільському
5. Дослідження вірменського храму св. Миколи XV-XVIII ст. у Кам’янці-Подільському
6. До історії Казанського собору у Кам’янці-Подільському
7. Короткий нарис з історії Свято–Троїцької церкви в Кам’янці–Подільському

Категорії: Загальна, Конкурс, Сучасне культурне життя міста
Теги: будинки, графіті, Кам’янець-Подільський, Конкурс, НВК№9, розпис, Тюхтій Анастасія, учениця, фестиваль, художник