Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) serhij.s on 02.03.2010

На конкурс

(присвячуємо пам’яті Миколи Борисовича -

вчителя, наставника, взірця для наслідування)

Дана стаття присвячена одному з найвидатніших дослідників історії Кам’янця-Подільського – Петрову Миколі Борисовичу, втрата якого стала болючим ударом не лише для його сім’ї, знайомих і колег-істориків, а також певним чином відобразиться на подальшому дослідженні історії Кам’янця-Подільського.

Життя і творчість науковця-історика знайшли своє відображення у декількох газетних публікаціях [1], у численних збірках наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету [2]. У них неодноразово йшлось про великий внесок ученого у розробку проблем з історії Кам’янця-Подільського.

Проте вельми критично до його наукової діяльності поставилась київська дослідниця Ольга Пламеницька [3]. Між ними розгорнулась масштабна наукова дискусія. В той час, як Пламеницька «закидала» Петрову надмірно критичну і зверхню оцінку праць історіографів ХІХ – початку ХХ ст., і звинувачувала його у «самолюбстві» та переоцінці власного внеску в дослідження історії Кам’янця [4], М.Б. Петров, в свою чергу, визначав її недостатню ознайомленість з джерелами ХV – ХVІІ ст. при дослідженні кам’янецьких старожитностей [5]. Вважаємо, що такі оцінки є наслідком серйозних розбіжностей не лише в світогляді вчених, але й у підході до джерел і методологічних засад при вивченні історії.

Оцінюючи наукову спадщину М.Б. Петрова як історіографічне джерело, слід зазначити, що свої праці він писав на основі великої кількості джерел. Це видно як з приміток до його робіт, так і з самого їх змісту. До джерел він ставився критично, аналізуючи і порівнюючи різні за походженням документи, які потрапляли йому до рук. Учений ввів у науковий обіг значну кількість раніше невідомих архівних документів. При написанні наукових статей використовував чималий масив опублікованих документів і робіт відомих дослідників. У основі методології його досліджень покладений принцип позитивізму. Для об’єктивного подання матеріалу він дотримувався канонів історизму, висвітлення фактів у їх хронологічній послідовності.

У цілому, тематика досліджень М.Б. Петрова поділяється на три провідних напрямки наукового пошуку. Перший із них пов’язаний із дослідженням історії Кам’янця-Подільського ХІІ – ХVІІІ ст.; другий – з історією міст і містечок Поділля та Волині епохи середньовіччя і раннього модерного часу; третій – з історіографічною спадщиною дослідників, які досліджували подільські та волинські старожитності.
Микола Борисович ще наприкінці 70-х рр. ХХ ст. окреслив свою основну тему наукового дослідження – “Історична топографія Кам’янця-Подільського ХІІ – ХVІІІ ст.” З того ж часу почали з’являтись статті, присвячені її окремим аспектам, перші праці у збірниках матеріалів і тез наукових конференцій [6], окремі брошури [7]. Кандидатська дисертація Миколи Борисовича присвячена історії Кам’янця-Подільського [8]. Дану роботу він писав на базі Інституту археології АН УРСР під керівництвом П.П. Толочка. Захистив її 24 грудня 1987 року на спеціалізованій Раді Інституту археології АН УРСР [9].

Досліджуючи ранні етапи історії Кам’янця-Подільського, учений дійшов висновку про існування міста ще починаючи з часів Галицько-Волинського князівства, а датою його виникнення вважав рубіж ХІІ – ХІІІ століть [10]. Вивчаючи початкові етапи історії міста, М.Б. Петров провів археологічні обстеження міста та його околиць в радіусі 8 км. Ним зафіксовані трипільські поселення, городище скіфського часу (VІІ – ІV ст. до н.е.), пам’ятки черняхівської культури ІІ – V ст. н. е., антські пам’ятки VІ – VІІ ст., 6 поселень ХІІ – ХІІІ ст. [11] Таким чином, слідом за Ю. Сіцінським довів, що в Кам’янці-Подільському немає культурних нашарувань І – ІІІ ст. н.е. [12], а знахідки окремих монет і речей римських часів не дають підстав стверджувати про існування тут міста у вищезгаданий час. Праці, присвячені середньовічній історії Кам’янця, складають вагому частину бібліографії вченого. Він вивчав соціотопографію та націотопографію міста, його економічну історію та інші аспекти. Одним із основних аспектів дослідження історії Кам’янця у роботах історика являється націотопографія міста [13]. Микола Борисович ніколи не залишав поза увагою своїх досліджень той факт, що в пізньому середньовіччі та у нові часи в Кам’янці проживали різні етнічні громади (русини (українці), вірмени, поляки та інші етноси) [14], кожна з яких залишила певну культурну спадщину. Особливу цінність становить дослідження, присвячені руській громаді [15], оскільки подібного роду праць в історіографії обмаль. Вивчаючи руську громаду, він звернув свою увагу на історико-топографічний розвиток її кварталів упродовж ХVІ – ХVІІІ ст. Учений дійшов висновку, що воно було корінним і найдавнішим в Кам’янці, а його історична спадщина є не меншою, аніж інших громад. Відзначав неприязнь до української громади з боку польської адміністрації та простежив експансію польського магістрату на квартали української громади. Загалом, при висвітленні історико-топографічного розвитку кожної із громад, автор подавав опис та локалізацію їх ринків, головних храмів, вулиць, оборонних укріплень, вивчив особливості містобудівних норм, соціальну топографію. Дійшов висновку, що на формування їх кварталів впливали не лише містобудівні норми та географічний фактор, а й політичні умови в Речі Посполитій [16]. Він висвітлив окремі факти взаємовідносин між мешканцями руської, польської та вірменської юрисдикцій, кожна з яких мала свої дільниці у межах півострова. Своєрідним науковим підсумком у дослідженні топографії міста стала поява у 2002 році його монографії під назвою «Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII – ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела)» [17]. У ній Микола Борисович висвітлив особливості соціально-економічного, культурного та містобудівного розвитку Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст., простежив їхній вплив на історичну топографію міста, а також проаналізував стан вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Науковець визначив особливості соціальної топографії, планувальну структуру фортеці і багато інших топографічних даних про Старе місто й передмістя, культові та адміністративні споруди, оборонні укріплення, ринки. Досліджуючи торгівельні відносини Кам’янця, автор підкреслював високий рівень економічного життя в ХV – ХVІІ ст. На основі знайдених писемних джерел ХV – ХVІІІ ст. він охарактеризував операції купівлі-продажу в місті, багатогранність ринкових відносин, чималий асортимент товарів, які заповнювали кам’янецький ринок, грошові одиниці та багато аспектів торгівельного спрямування. Вони, з одного боку, були характерні для багатьох тогочасних міст, а з іншого – робили Кам’янець неповторним [18]. Разом із тим, автор зазначає, що наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. торгівля перебувала в занепаді, а впродовж ХVІІІ ст. вона відроджувалася і досягла чималих успіхів [19]. Поряд із вивченням особливостей внутрішньої та зовнішньої торгівлі, він звертався до дослідження стану ремесел і промислів [20], сільськогосподарських занятть передмість, замку та старостинських сіл [21].

Для повного відтворення картини економічного життя середньовічного Кам’янця автор приділив увагу проблемі міських землеволодінь та сільськогосподарських занять мешканців міста. Він довів, що цей аспект був притаманний багатьом великим містам. Водночас, сільськогосподарське виробництво не було значною складовою економіки міста. Воно серйозно поступалось ремеслам і торгівлі.

Кам’янець, як важливий оборонний форпост, центр ремесел і торгівлі, культури і релігії України, неодноразово привертав до себе увагу іноземців, котрі залишили про нього цінні і багатогранні свідчення. Досліджуючи різні аспекти історії Кам’янця-Подільського, М.Б. Петров не оминув писемні свідчення іноземців [22], які дійшли до нашого часу. Особливо учений відзначив опис Кам’янця, який здійснив Ульріх фон Вердум. Він подав відомості не лише про географічне розташування та опис укріплень, а й висвітлив етнічний склад населення і його націотопографію. Науковець зазначав, що у відомих нам записках іноземних мандрівників, політичних, військових, релігійних і культурних діячів, яким судилося відвідати місто, про нього залишено багато позитивних спогадів. Більшість з них стверджували, що Кам’янець був великим транзитним торговельним осередком між Заходом і Сходом, неприступною фортецею, а польський хроніст Ян Длугош відносив його до числа найважливіших економіко-релігійних осередків і оборонних форпостів Польщі.

Підсумовуючи слід сказати, що М.Б. Петров є таким же феноменом для Кам’янця-Подільського, як Кам’янець-Подільський – феноменом в історії України і Європи вцілому. Його наукова спадщина – це помітний слід у дослідженні історії Кам’янця-Подільського та Поділля.

Список використаної літератури:

1. Будзей О. Микола Петров: «Кам’янець – це феномен» // Подолянин. – 2002. – 20 грудня. – с.5; Його ж. Ювілейний подарунок місту // Подолянин. – 2003. – 31 січня; Гаврищук А. Історик древнього Кам’янця // Студентський меридіан. – №1443. – 2002. – 30 грудня. – С.2.
2. Степанков В.С. Микола Борисович Петров // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Т.2. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – С. 346-364.
3. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі. – Кам.-Поділ.: АБЕТКА, 2005. – 388 с.
4. Там само. – С.12.
5. Петров М.Б. Історико-топографічний розвиток кварталів української громади Кам’янця-Подільського ХV – ХVІІІ ст. // Освіта, наука і культура на Поділлі: Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – Т.7. – С. 218.
6. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського (до історіографії питання) // Тези доп. V-ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський, 1980. – С. 152-153.
7. Петров М., Винокур І. Історична топографія Кам’янця-Подільського з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.Методична розробка. – Хмельницький, 983. – 2 др. арк.
8. Петров Н.Б. Историческая топография Каменца-Подольского ХІІ – ХVІІІ вв. Дисертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. – К., 1987. – 243 с.
9. Степанков В.С. Микола Борисович Петров // Освіта, наука і культура на Поділлі: Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т.11. – С. 466.
10. Петров Н.Б. Историческая топография Каменца-Подольского XII – XVIII вв. – С. 52-66.; Петров М., Винокур І. До початку історії Кам’янця-Подільського // Mappa Mundi. Зб. наук. праць на пошану Я.Дашкевича з нагоди його 70-річчя. – Львів, Київ, Нью-Йорк, 1996. – С. 113-135.
11. Баженов Л.В., Баженов О.Л. Хроніка археологічних досліджень Кам’янеччини (80-і роки ХІХ – середина 90-х ХХ ст.) // Кам’янеччина в контексті історії Поділля. Наук. зб. – Т.1. – Кам’янець-Подільський, 1997. – С. 50-51.
12. Степанков В.С. Вказана праця. – С. 468.
13. Петров М.Б. До питання про соціальну топографію Кам’янця-Подільського в другій половині ХV – 60-х роках ХVІ ст. // Тези доповідей VІ-ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 74-75; Його ж. Польський ринок Кам’янця-Подільського ХV – ХVІІІ ст. в історико-топографічній структурі міста // Наукові праці Кам’янець-Подільського педагогічного університету. Історичні науки. – Т.5(7). – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 76-90; Його ж. Вірменські квартали Кам’янця-Подільського другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. в історико-територіальній структурі міста // Наукові праці КПДУ: Збірник. – Вип. 2, в 2-х Т. – Т. 1. – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 86 -89.
14. Петров М.Б. Населення Кам’янця-Подільського та його етнічна структура в другій половині ХVІІ – у ХVІІІ ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського педагогічного університету. Історичні науки. – Т.11. – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 93-104.
15. Петров М.Б. Українська громада Кам’янця-Подільського кінця ХІV – ХVІІІ ст. // Міжнаціональні відносини в контексті українського державотворення: історія та сучасність. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 148-155.
16. Петров М.Б. Польська громада Кам’янця-Подільського ХV – ХVІІІ ст. (адміністративно-правовий та соціальні аспекти) // Освіта, наука, культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Т. 10 – Кам’янець-Подільський, 2007. – С. 89 – 106.
17. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела). – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 384 с.
18. Петров М.Б. Внутрішня торгівля Кам’янця-Подільського крізь призму простору і часу (ХV – ХVІІІ ст.) // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 20 – 24.
19. Петров М.Б. Кам’янець-Подільський – важливий осередок торгівлі України в ХV – ХVІІІ ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2002. – Т.8(10). – С. 179-190.
20. Петров М.Б. Соціально-економічний розвиток Кам’янця-Подільського в другій половині ХVІІ – у ХVІІІ ст. // Студії Кам’янець-Подільського центру дослідження історії Поділля. – Т.1. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – С. 225-245.
21. Петров М.Б. Сільськогосподарські заняття мешканців кам’янецького замку та сіл його староства у ХV – ХVІІ ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету. Історичні науки. – Т.16. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – С. 191-205.
22. Петров М.Б. Кам’янець-Подільський очима іноземців ХV – ХVІІ ст. // Кам’янець-Подільський у конспекті українсько-європейських зв’язків: Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 18-22.

Щур Сергій Анатолійович

(22 роки), студент 5 курсу

історичного факультету

КПНУ ім. І. Огієнка

Доречно:

1. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
2. До питань економічного життя Кам’янця-Подільського (із досліджень М.Б. Петрова, А.Б. Задорожнюка, С.В. Трубчанінова)
3. Основна наукова література ХХ-ХХІ ст. про Кам’янець-Подільський
4. Планується друк монографії професора М. Б. Петрова з історії Кам’янця-Подільського XV-XVIII століть
5. Баженов Л.В. Alma mater подільского краєзнавства (місто Кам’янець-Подільський – центр історичної регіоналістики ХІХ – початку ХХІ століть)
6. Пагор В.В. Я вдячний сайту «Кам’янець-Подільський історичний»: ексклюзив, мемуари, повсякденність
7. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)

Категорії: Історіографія, Історія Кам'янця на Поділлі, Конкурс, Персоналії
Теги: історична топографія, Кам’янець-Подільський, Конкурс, краєзнавство, Петров Микола, топографія, Щур Сергій