Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 21.02.2010

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525.

В.К.Гульдман захоплювався не тільки статистичними дослідженнями, але й історією Поділля. Серед його історичних праць особливе місце займає капітальна книга “Памятники старины в Подолии. Материалы к составлению археологической карты Подольской губернии” [21]. Це видання, на яке надихнули у свій час Й.Й.Ролле і відомі місцеві краєзнавці Є.Й.Сіцінський, М.Й.Грейм, стало синтезом опублікованого В.К.Гульдманом протягом 1893–1901 рр. у “Подольских губернских ведомостях” циклу статей і довідок під такою ж назвою – “Памятники старины в Подолии” [22], присвячених археологічним, історико-культурним і природним пам’яткам, скарбам й іншим старожитностям краю епохи первісного суспільства та середньовіччя в контексті упорядкування археологічної карти. Водночас над створенням археологічної карти Подільської губернії, яку він завершив у 1899 році й опублікував також у 1901 році в матеріалах XI Археологічного з’їзду в Києві, наполегливо працював Є.Й.Сіцінський [23]. Ця карта Сіцінського одразу ж знайшла визнання в історіографії. хоча в ній тільки перераховувалися і вказувалися місця знаходжень археологічних й інших історичних пам’яток без належної класифікації. Цю прогалину певною мірою заповнюють “Памятники старины в Подоли” В.К.Гульдмана, де подано опис цих пам’яток, зазначені основні їх об’єми, прив’язки до території, речового інвентаря, ступінь їх дослідженості тощо. Тому це видан¬ня залишається й досі вартісним і корисним для науковців, створює базове підґрунтя для вивчення давнього минулого Поділля.

Як краєзнавець, В.К.Гульдман вивчав усі аспекти історії, культури й природи Подільського краю (видав досить цікаву за змістом книгу “Климат Подольской губернии” [24]) й одночасно, як редактор неофіційної частини “Подольских губернских ведомостей” в 1890–1903 роки, активно публікував тут власні статті з регіоналістики, вміщував матеріали інших дослідників минувшини краю.
Визнанням наукового авторитету В.К.Гульдмана, значного внеску в дослідження Поділля стало обрання його дійсним членом Московського археологічного товариства, з 1888 року – Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 року – Подільського церковного історико-археологічного товариства) та інших.

На початку ХХ ст. поступово завершувалась трудова, наукова і громадська діяльність В.К.Гульдмана. Ще у січні 1901 року він був призначений міністром освіти почесним наглядачем Кам’янець-Подільського двокласного училища [25], продовжував працювати в губернському статистичному комітеті, створювати свої книги. Проте стан здоров’я став значно погіршуватися, і в 1903 році він змушений був подати у відставку з посади секретаря статистичної установи, маючи відзнаки за працю орденів Св. Анни 3 ступеня, Св. Станіслава 3 ступеня та набір медалей [26]. Кілька років важко хворів, повністю відійшов від наукової і громадської діяльності і в 1907 році пішов з життя. В.К.Гульдмана було поховано на Кам’янець-Подільському русько-фільварецькому цвинтарі.

Вшановуючи нині 150-річчя дослідника і популяризатора історії, культури й природи Поділля Віктора Карловича Гульдмана, відзначаємо, що на порозі ХХІ століття його творча спадщина посіла належне місце в українській історіографії, знаходиться в активному науковому обігу, продовжує жити, реалізовуватися в численних працях учених, краєзнавців і публіцистів, присвячених минувшині Хмельниччини, Вінниччини і суміжних з ними областей України. Настав час для більш масового використання книг і статей В.К.Гульдмана, які стали раритетними, скласти повний бібліографічний покажчик його праць, здійснити підготовку і видання зібрання його творів, на дисертаційному й монографічному рівні дослідити і проаналізувати його життєвий шлях, наукову і громадську діяльність.

Примітки
1. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ–ХХ ст. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С.184; Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ – початку ХХ ст. – Хмельницький, 1995. – С.62, 195-196.
2. Баженов Л. Відомий і невідомий Віктор Гульдман // Кам’янець-Подільський вісник. – 1996. – 21 грудня. – С.7.
3. Баженов Л.В. Видатний дослідник Поділля В.К.Гульдман // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: матеріали науково-краєзнавчої конференції. – К., 1997. – С.235-237.
4. Державний архів Хмельницької області (далі – ДАХО). – Ф.227. – Оп.1. – Спр.1482. – Арк.55; Спр.4114. – №46; Спр.4467. – №44; Спр.5921. – №49.
5. Бібліографічний покажчик літератури і публікацій з історії Подільського краю (З давніх часів до 1964 р. включно) / Упоряд. А.Г.Паравійчук. Рукопис. – Кам’янець-Подільський, 1965. – С.115-116 (Зберігається в бібліотеці Кам’янець-Подільського держуніверситету).
6. Історія міст і сіл Хмельницької області: Бібліографічний покажчик літератури і джерел / Упоряд. С.К.Гуменюк. – Хмельницький, 1997. – Ч.1.
7. ДАХО. – Спр.4114. – №46.
8. Там же. – Спр.4467. – №44.
9. Там же. – Спр.5921. – №49; Баженов Л.В. Видатний дослідник Поділля В.К.Гульд¬ман. – С.235.
10. ДАХО. – Ф.227. – Оп.1. – Спр.4114. – №46.
11. Там же. – Спр.5921. – №49.
12. Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ – початку ХХ ст. – С.62.
13. Гульдман В. Движение населення в Подольськой губернии (1872–1886). – Каменец-Подольский, 1888.
14. Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подоль¬ский, 1888.
15. Гульдман В.К. Подольский адрес-календарь. – Каменец-Подольский, 1895; Изд. 2-е. – Каменец-Подольский, 1900.
16. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Т.ХХХІІ. Подольская губерния. – СПб., 1904.
17. ДАХО. – Ф.227. – Оп.1. – Спр.5921. – №49.
18. Гульдман В.К. Населенные места Подольской губернии. Алфавитный перечень населенных пунктов губернии с указанием некоторых справочных о них сведений. – Каменец-Подольский, 1893.
19. Гульдман В.К. Опыт географическо-статистического описания Подольской губернии. – Каменец-Подольский, 1889.
20. Гульдман В.К. Поместное землевладение в Подольской губернии. – Каменец-Подольский, 1898; Гульдман В.К. Поместное землевладение в Подольской губернии. Настольная справочная книжка для землевладельцев и арендаторов. – Изд. 2-е. – Каменец-Подольский, 1902.
21. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии. Материалы к составлению ар¬хеологической карты Пододольской губернии. – Каменец-Подольский, 1901.
22. Гульдман В.К. Памятники старины Подолии (Материалы для составления археологической карты Подольской губернии) // Подольские губернские ведомости. – 1892. – №5,8; 1893. – №91, 93 тощо.
23. Сецинский Е.И. Археологическая карта Подольской губернии // Труды ХІ Всероссийского археологического съезда в Киеве. – М., 1901. – Т.1.
24. Гульдман В.К. Климат Подольской губернии. – Каменец-Подольский, 1889.
25. ДАХО. – Ф.227. – Оп.1. – Спр.5921. – №49.
26. Там же.

Повернутись до частини 1

Доречно:

1. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)
2. Баженов Л.В. Михайло Орловський – діяч українського національного відродження, видатний краєзнавець Поділля
3. Баженов Л.В. Здружені історією Поділля
4. Баженов Л.В. Alma mater подільского краєзнавства (місто Кам’янець-Подільський – центр історичної регіоналістики ХІХ – початку ХХІ століть)
5. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)
6. ПАМЯТНАЯ КНИГА ПОДОЛЬСКОЙ ГУБЕРНИИ НА 1859 ГОДЪ.
7. Про Подільску губернію до 1859 року

Категорії: Історіографія, Бібліотека, Загальна, Культурні діячі, Персоналії
Теги: історіографія, Археологія, Бібліотека, Баженов Лев, вчені, Гудьдман, дослідники, Загальна, Кам’янець-Подільський, краєзнавець, культура, Культурні діячі