Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 21.01.2010

Талановитий вчений, знаний дослідник історії Кам’янця-Подільського та Поділля періоду середньовіччя, кандидат історичних наук, професор Микола Борисович Петров народився 25 грудня 1952 р. в с. Сирватинці, на Городоччині. Ріс він добрим, життєрадісним і допитливим. З дитячих літ відзначався щирістю вчинків, доброзичливістю, працелюбністю й скромністю. У 1970 р. вступив на підготовче відділення Московського університету мистецтв (заочна форма), куди щомісячно надсилав 30 робіт, виконаних олівцем, аквареллю й маслом. Навчався у названому закладі майже рік (припинив його внаслідок призиву на військову службу), продовжував кохатися в поезії.

З 1971 по 1973 рр. юнак проходив військову службу у збройних силах СРСР, а після її закінчення вступив на історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1973 р.), навчання на якому досить швидко полонило його. Найкраще імпонували дисципліни, які вивчали давню, середньовічну і нову історію України. Було і в кого навчатися. Це провідні викладачі факультету професори Л.А.Коваленко та П.Ф.Лаптін, доценти І.І.Винокур, П.Ф.Щербина, А.О.Копилов, О.Д.Степенко, М.Ф.Довгань та інші. Ще з студентської лави провідною темою наукових студій М.Петрова стала історія Кам’янця-Подільського. Щорічно брав участь у спостереженнях за земляними роботами, що проводилися для прокладання комунікацій у межах території Старого міста і замку, здійснював археологічні розвідки в околицях Кам’янця, вивчав архівні матеріали про його історію. Активно працював у гуртку з історії України, виступав з доповідями на регіональних і республіканських студентських наукових конференціях. Набирався досвіду проведення археологічних розкопок, з 1974 р. кожного літа працюючи у складі інститутської археологічної експедиції (керівник І.І.Винокур), яка досліджувала поселення II-XIII ст. н.е. у Бакоті, Конилівці, Великій Слободі, Баговиці, Міцівцях, Старій Ушиці, Пижівцях, Рудківцях та в інших містечках і селах. Окрім методики проведення розкопок та обробки археологічного матеріалу, виконував всі креслярські роботи, замальовував археологічні знахідки.

У 1977 р., після закінчення навчання, був залишений працювати на факультеті на посаді ст. лаборанта кафедри історії СРСР і УРСР. Окрім обов’язків ст. лаборанта займався науковою та навчальною роботою. Проводив заняття у студентів історичного факультету з історії СРСР та УРСР та зі слухачами підготовчого відділення.
У 1983 р. вступив на денну форму навчання до аспірантури Інституту археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України). Доречно зауважити, що ще наприкінці 70-х рр. ХХ ст. вималювалася тема наукового дослідження – “Історична топографія Кам’янця-Подільського XII-XVIII ст.” З того часу почали з’являтися статті, присвячені її окремим аспектам, перші праці у збірниках матеріалів і тез наукових та історико-краєзнавчих конференцій, окремі брошури. Кандидатську дисертацію Микола Борисович виконував під керівництвом відомого вченого, академіка П.П.Толочка. Великою радістю для аспіранта першого року навчання було народження 8 березня 1984 р. сина Михайла. У 1986 р. успішно закінчив аспірантуру, а 24 грудня 1987 блискуче захистив кандидатську дисертацію у спеціалізованій Раді Інституту археології АН УРСР.

З кінця 1986 до 1990 рр. М.Б.Петров займав посади асистента і ст. викладача кафедри історії СРСР та УРСР Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, яку очолював доктор історичних наук, професор І.І.Винокур. Наприкінці 80-х рр ХХ ст. громадсько-політичне життя в Україні вирувало. Відбувалося реформування освіти і, в першу чергу, вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. Не залишився осторонь цього процесу і Кам’янець-Подільський педагогічний інститут. Саме наприкінці 1990 р. на історичному факультеті організовується кафедра історії України, завідуючим якої призначається М.Б.Петров. На цій посаді сповна проявилися кращі риси його вдачі: виваженість, мудрість, прозірливість, інтелігентність, уміння ладити з колегами й студентами, тонкий доброзичливий гумор, самокритичність, здатність до компромісів. Саме під керівництвом М.Б.Петрова відбулося становлення кафедри, яка нині по праву належить до провідних в університеті. Тому не випадково він ще тричі обирався на цю посаду. У 1995 р. йому було присвоєно вчене звання доцента.
Вагомі успіхи в науковій та педагогічній діяльності стали підставою для обрання М.Б.Петрова Вченою Радою університету у грудні 2002 р. на посаду професора. Творчий доробок М.Б.Петрова складає понад 200 праць. Провідне місце у наукових дослідженнях посідає історія Кам’янця-Подільського епохи середньовіччя та ранньої модерної доби.

Своєрідним підсумком комплексного вивчення історичної топографії міста стала поява у 2002 р. фундаментального монографічного дослідження “Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII-XVIII ст. Історіографія. Джерела” (31 друк. арк.), в якому М.Б.Петров, на основі вивчення величезного масиву джерел та історичних праць, з’ясував загальні закономірності та особливості еволюції територіальної історії міста, його роль у системі міст України, Східної та Центральної Європи.

За наукові і навчальні досягнення Миколу Борисовича було нагороджено нагрудним знаком “Відмінник освіти України” (1998 р.), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2002 р.), Хмельницької обласної державної адміністрації (2003 р.), Грамотою Хмельницької обласної ради (2007 р.), Почесною відзнакою Кам’янець-Подільського державного університету (2007 р.), Знаком Міністерства освіти і науки “Петро Могила” за розвиток вищої освіти (2008 р.).

Працюючи на історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету понад 30 років, Микола Борисович був свідком його багатогранного життя, об’єктивно оцінював внесок кожного із викладачів та співробітників у розбудову навчального закладу, у підготовку висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів для української держави, удосконалення матеріальної бази тощо.

2 жовтня 2008 р. раптова смерть обірвала нитку життя талановитого Вченого, Педагога та Людини у зеніті його творчості. Вона стала відчутним ударом для історичної науки і непоправною втратою для сім’ї, колективу історичного факультету та університету. Однак, він продовжує жити серед нас у своїх працях і добрих традиціях функціонування кафедри і факультету, а світла пам’ять про нього зберігається у наших серцях – його колег і серцях тисяч студентів і випускників.

Ст. викладч кафедри Історії України Задорожнюк Андрій Борисович,
ст. лаборант кафедри історії України Найчук Ірина Антонівна

Доречно:

1. Микола Борисович Петров: людина і науковець
2. МИНУЛЕ Й СЬОГОДЕННЯ. Хроніка поступу історичного факультету. Кліо №61 – жовтень 2008 року.
3. КЛІО – №61 жовтень 2008. Газета історичного факультету національного університету ім. Івана Огієнка
4. ГЕНОЦИД: ГОЛОДОМОР НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ. Кліо №62 – листопад 2008 року.
5. КЛІО – №62 листопад 2008. Газета історичного факультету національного університету ім. Івана Огієнка
6. Трубчанінов Сергій Васильович – науковець та видавець
7. Планується друк монографії професора М. Б. Петрова з історії Кам’янця-Подільського XV-XVIII століть

Категорії: Газета "Кліо", Загальна, Культурні діячі, Персоналії
Теги: історичний факультет, викладач, вчений, газета “Кліо”, завідуючий кафедрою, Задорожнюк Андрій, Кам’янець-Подільський, краєзнавець, Найчук Ірина, некролог, Петров Микола, професор