Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 18.04.2010

Башти Польської брами. (Фото С. 67).

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 66-70.

Ще один важливий оборонно-гідротехнічний комплекс пізнього середньовіччя — Польська брама, споруджена в 1548—1551 pp. Очевидно, у будівництві брав участь і відомий військовий спеціаліст, архітектор Іов Претвич, який у той час проводив реконструкцію самої фортеці.

За системою оборонних споруд Польська брама подіб­на до Руської. В’їзд у Старе місто з боку Польських філь­варків у XVI—XVIII ст. захищали п’ять башт, з’єднаних між собою мурами загальною довжиною 180 метрів. Вони ламаною лінією перетинали каньйон річки, ліквідовуючи таким чином так звані «мертві місця», тобто ділянки, що не прострілювалися. Три башти комплексу були розташо­вані на правому березі Смотрича, дві — на лівому. Стіна, що йшла через русло, мала два шлюзи, якими в разі по­треби перекривали течію ріки. Найбільш укріпленою була башта Надворітна — її захищали підковоподібна у плані стіна-захаб та розташована на правому березі Наскельна башта. Тут же над заповненим водою ровом нависав звідний дерев’яний міст. Другою значною оборон­ною спорудою на цьому березі була башта Анни. Вона з’єднувалася стіною з Надворітною та з лівобережними баштами.

У будівництві комплексу Польської брами, безперечно, брали участь місцеві майстри, які привнесли в архітекту­ру пам’яток традиційні давньоруські будівельні елементи — захаб, паруси та дерев’яні пов’язі у стінах.

У другій половині XIX ст. при прокладанні нової до­роги до Польських фільварків частину мурів і башту Анни зруйновано, а Надворітну башту частково засипано зем­лею. Залишились тільки мури з бійницями вздовж пра­вого берега Смотрича та три башти, в яких згодом були розміщені кузні, від чого їх назвали Ковальськими.

У 1960 1961 і в 1980 pp. київські архітектори Є. М. Пламеницька та А. Д. Тюпич провели ґрунтовні дослідження Польської брами, які й розкрили «біографію» цього склад­ного оборонно-гідротехнічного комплексу.

Тепер можна оглянути відреставровані Надбрамну башту і мур переду кріплення, Наскельну башту, руїни башти Анни та мури з бійницями. На лівому березі Смот­рича збереглася маленька башта на фортечній стіні.

Польська брама XVI—XVII ст. (Фото С.68-69).

Доречно:

1. РУСЬКА БРАМА XVI—XVII ст.
2. Польська брама у процесі реставрації. Січень 2010 року. Фото Сергія Доманіцького
3. КУШНІРСЬКА БАШТА XVI—XVIII ст.
4. ГОНЧАРСЬКА БАШТА XVI—XVII ст.
5. МІСЬКА БРАМА XVI—XVІI ст.
6. Польська брама на поштівках І пол. ХХ ст.
7. ВІРМЕНСЬКИЙ БАСТІОН XVI—XVII ст.

Категорії: Архітектура, Бібліотека, Загальна, Оборонні укріплення
Теги: архітектор, архітектура, башти, в'їзд, Винокур Іон, Кам’янець-Подільський, каньйон, оборонно-гідротехнічний комплекс, Пламеницька Євгенія, Польська брама, путівник, Тюпич А., Хотюн Григорій