Юрій Мицик у Кам’янці-Подільському: за час перебування у КПНУ ім. І. Огієнка
Додав(ла) Пагор Валентин on 02.02.2011
Юрій Мицик приїздть до Кам’янця-Подільського у зв’язку із викладацькою та дослідницькою справою. Адже, історик також є викладачем кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Проводить начитку лекцій по спецкурсу «Джерела національно-визвольної боротьби українського народу середини XVII ст.» для студентів 3 курсу історичного факультету. Особливістю лекцій дослідника є постійне утримування студентської уваги, шляхом викладу матеріалу останніх досліджень із робіт які розробляються до видань у НАН України, науковою частиною яку очолює Юрій Андрійович. Студенти із перших лекцій отримали широку постановку проблеми дослідження джерел національно-визвольної боротьби та інформацію про сучасні тенденції у дослідженні козацького періоду. В процесі викладу наукового матеріалу Ю. Мицик звертає на інформаційні довідки, які базуються на фактологічному або статистичному матеріалі. Серед цікавих фактів, є те, що історик на лекційні заняття приходить із чашкою чаю. Причиною чому є хворе горло яке турбує при тривалому лекційному навантаженні. Працюючи в КПНУ ім. Огієнка, в перших числах грудня 2009 р., дослідник часто по закінченні лекцій ішов займатись вивченням наукової літератури у «Відділ рідкісної книги», що діє при бібліотеці університету. Адже, на думку Юрія Андрійовича людина завжди повинна працювати, тому що, часті і надто великі перерви є шкідливими. Юрій Андрійович розповідав, що до приїзду в наш університет зробив собі невеличку перерву – перестав писати, і це зашкодило. Важко було починати щось писати, потрібно було деякий час щоб “розписатися” і продовжувати вільно викладити думки на папері.
Взагалі, на думку Юрія Мицика, професія історика є такою яка потребує постійної і напруженої праці. В цій сфері непотрібно особливих талантів та задатків, історик пізнається працею, в архівах, з науковою літературою, обсягами своїх публікацій. А ви як гадаєте ?….
№ 1
Із лекцій Ю. Мицика в КПНУ ім. І. Огієнка
Юрій Мицик у першій лекційній годині звернув увагу на висвітлення причин походження козацтва. Серед основних історик виділяє: «існування вільних земель і відсутність держави». Другу називає надзвичайно просу – «виникло для того, щоб не загинув народ український». В контексті характеристики соціального устрою та форми держави, о. Юрій констатує, що козацтво було православним і 90% козаків були українцями.
Неодноразово Юрій Андрійович спростовував наукові міфи навколо козацтва. Серед основних можна виділити наступні: 1) козаки це нежонаті люди – міф, адже жінок мали і вони приходили на їх землі. 2) козаки були п’яницями. Для спростування наводиться такий приклад – «хто в морському поході пив того топили». 3) козаки були невіруючими. Знову неправда, адже віра була православна, були у козаків церкви і монастирі. 4) Козаки-характерники. Якщо володіли чимось надприроднім то у боях користі не приносило. 5) Були грабіжниками і злодіями. Неможна говорити, що військова здобич є чистим грабежем. Трофеї брали у війні завжди, це закономірно для всіх війн.
Фактично сказане вище, було вступом до вивчення теми. Аналізу джерел, їх походженню та розміщені Ю. Мицик приділяє основну увагу. Говорить, що джерельні документи знаходяться переважно за межами України. Багато вже досліджено документів у архівах та бібліотеках Польщі. Багато джерел по козацькій добі розміщуються в сховищах Швеції та Туреччини. Основний інтерес мають документи в Стамбулі, їх там «дуже багато» (увага (!) для майбутніх дослідників козацтва – В.П.).
_____________
Висвітлений вище матеріал із лекцій Ю. Мицика не сягає навіть 5% мітки. Серед методологічних порад у дослідженні Юрій Андрійович оцінюючи роботу історика, який постійно повинен докопуватись до історичної правди. А пізнання для нього цілісної історичної картини, це своєрідне освітлення ліхтариком мозаїки у темряві. От, коли ми не маємо достатнього джерельного матеріалу освітити всю площину історичної картини то при спрямування пучків світла на основні вагомі ділянки можна пробачити уявно інші, не можливі для освітлення. Часто в такому вигляді відбувається історичне дослідницьке пізнання.
Мабуть кожний студент чи навіть історик-професіонал відвідавши лекції відомого дослідника із світовим ім’ям Юрія Мицика, здобуде неоціненний досвід для історичного дослідження.
P.S. Особисто я горджусь тим, що мав можливість слухати лекції в такого відомого, не лише в Україні але в світі, історика – Юрія Андрійовича Мицика. Постать історика є надзвичайно цікавою, тому перечитав книгу про Юрія Андрійовича [Мицик Юрій Андрійович: Біобібліогр. покажч. / Укладач Т. О. Патрушева. — K.: Видавн. дім "KM Academia", 2000. — 64 с. (Дана робота є в електронному вигляді (вільний доступ; PDF) на особистому сайті Юрія Мицика]. Робота із серії “Вчені НаУМКА” містить багатий біографічний нарис про о. Юрія Мицика та бібліографічний покажчик станом до 1999 року. Прочитання даної книги послужило тому, що буквально наступного дня я вніс біографічну інформацію про Юрія Андрійовича в українську Вікіпедію [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мицик_Юрій], адже вчені такого рівня мають бути відомими кожному.
Пагор Валентин, студент історичного
факультету КПНУ ім. І. Огієнка,
редактор рубрик ”Історія Кам’янця на Поділлі”
та “Історичні джерела”.
Доречно:
- Мицик Ю.А., Степанков В.С., Стороженко І.С. Сполохи козацької звитяги.
- Центральний корпус КПНУ імені Івана Огієнка на старих листівках
- Дарча грамота Сінана про будівництво вірменської церкви в Кам’янці-Подільському (із досліджень Я. Дашкевича)
- Із освячення Казанського собору в Кам’янці-Подільському (30 серпня 1878 р.)
- Мицик Ю.А. Турецький похід на Кам’янець-Подільський 1672 року в описі польської Віршованої хроніки
- Презентація фільму Віталія Загоруйка «Служба безпеки ОУН. “Зачинені двері”» в Кам’янці-Подільському
- Становлення церкви християн-Адвентистів сьомого дня у місті Кам’янці-Подільському та її діяльність у період незалежності

Коментарі
Залишити відповідь
Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися