Польська брама на поштівках І пол. ХХ ст.

Muza | 25.02.2010

Vyd-z-pol's'kyh-filvarok

Вид міста з Польських фільварок. Дореволюційна листівка

У ХVІІ ст. Польська брама, скоріш, за все мала приблизно 6 башт, які були об’єднані стінами, був барбакан і стіна зі шлюзами. Міст з боку Польських фільварок збудували на початку ХVІІІ ст. (ще…)

Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Том 13.

Muza | 23.02.2010

Naukovi-praci_13-tom

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 529 с.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 529 с. ISBN 966-7975-45-2 (ще…)

Центральний корпус КПНУ імені Івана Огієнка на старих листівках

Muza | 23.02.2010

tehnichne-uchylyshe_kolor

Технічне училище. Стара дореволюційна листівка поч.ХХ ст.

22 жовтня 1918 року у цій споруді відбулось урочисте відкриття Державного українського університету. Ще раніше у цьому будинку знаходилось Технічне училище, що саме і засвідчує напис на листівці. Нині ми впізнаємо у  зображеннях на листівках саме центральний корпус Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. (ще…)

Лікар Едмунд Фаренгольц

Muza | 22.02.2010

фаренгольц

Едмунд Фаренгольц

У нашому місті народилась та працювала ціла плеяда талановитих лікарів. Серед них особливо відзначився доктор медицини, відомий хірург та громадський діяч на Поділлі Едмунд Федорович Фаренгольц, що був різнобічно талановитим лікарем і тому в своїй діяльності намагався використовувати різноманітні новинки тогочасної медицини та прияти їх популяризації. Він чи не першим сприяв впровадженню антисептики в Україні у 80-х роках ХІХ ст. (ще…)

Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)

Muza | 21.02.2010

Naukovi-praci_13-tom

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525. (ще…)

Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)

Muza | 20.02.2010

Naukovi-praci_13-tom

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525. (ще…)

Французький план Старого міста та фортеці 1691 року

Muza | 19.02.2010

Plan-franc

Французький план Старого міста та фортеці 1691 року

Грайливість фарб, живість штрихів… Перед нами ожив Кам’янець кінця ХVII cт. (ще…)

Турецький мінарет на поштівках поч.ХХ ст.

Muza | 17.02.2010

minaret_1

Турецький мінарет

У часи коли Кам’янець був турецьким еялетом, з’явився мінарет. Тепер Катедра уособлює своїм фасадом злиття двох архітектурних стилей, притаманних для культових споруд католицької віри та мусульманства. (ще…)

В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 3)

Muza | 16.02.2010

Султан Мегмед IV

Султан Мегмед IV

Постає питання: чи існували фактори, які, направду, могли породити зневір’я П.Дорошенка? Зрозуміло, їх слід шукати у політиці турецького уряду. Як промовляють джерела, султан і великий візир не ставили за мету завоювання Речі Посполитої, а відтак, повільно просуваючись до Хотина, не спалювали мостів до врегулювання конфлікту дипломатичним шляхом. Готові були задовольнитися виведенням польських військ з теренів Гетьманщини та відмовою від претензій на володіння нею. Тим часом швидка капітуляція Кам’янця й відсутність даних про наближення польських військ підштовхнули Мегмеда IV вимагати від Речі Посполитої не тільки визнання його протекції над Правобережною гетьманщиною, але й територіальних поступок у межах всього Подільського воєводства [11, с. 171; 29, с. 132-133].  (ще…)

В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 2)

Muza | 15.02.2010

doroshenko_petro

Петро Дорошенко. Фрагмент портрету ХVIII ст.

У першій декаді серпня чисельність залоги (після прибуття 29 липня полку у 500 вояків краківського біскупа [5, арк. 224-224 зв.]) зросла до 1,5 тис. жовнірів, серед котрих знаходилося всього 4-6 досвідчених гармашів. До їх числа ще слід додати бл. 100 шляхтичів посполитого рушення Подільського воєводства, котрі зібралася сюди на сеймик, а також бл. 400 міщан і селян з навколишніх поселень. Всього налічувалося бл. 2 тис. осіб, готових захищати місто [1, арк. 30-31; 4, арк. 670; 29, с. 125-126; 35, с. 33]. Функцію керівника захисту міста виконував староста кам’янецький М.Потоцький (син покійного великого гетьмана Миколая Потоцького), котрий не мав військових здібностей. Його помічниками були досвідчені ротмістри Войцех Гумецький, Ян Мисьлішевський і Єжі Володиєвський. Всі вони добре зналися на проведенні операцій „у полі”, але не на організації оборони фортець [29, с. 126; 33, с. 132, 35, с. 33-34]. (ще…)

В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 1)

Muza | 15.02.2010

Stepankov-Valerij

Степанков Валерій Степанович

Проблема участі П.Дорошенка у захопленні турками Кам’янця-Подільського у серпні 1672 р. не знайшла належного висвітлення в історіографії. Лише у працях Д.Дорошенка та Я.Волінського знаходимо окремі дані про присутність гетьмана під стінами міста. У даній статті робиться спроба окреслити (виявлені джерела не дозволяють висвітлити проблему глибше) головніші епізоди участі українців у Кам’янецькій кампанії султана Мегмеда IV.

Розгромивши разом із татарами польське військо у бою 18 липня 1672 р. під Четвертинівкою, П.Дорошенко разом з ханом Селім-Гереєм (останній прибув до гетьмана невдовзі після здобутого успіху) прибули до Тростянця. Звідсіля направили підрозділи для облоги Ладижина. Отримавши розпорядження султана рухатися до Кам’янця-Подільського, знявши облогу, поспішно подалися на з’єднання з турецьким військом. По дорозі звільняли від польських залог подільські міста й містечка [2, арк. 2; 5, арк. 229]. Пройшовши у середині першої декади серпня околиці Бара [18, с. 418], українсько-кримські підрозділи попрямували до твердині не традиційним шляхом, а в її обхід із західної сторони, вочевидь, аби відрізати місто від Галицького Поділля й Галичини. Ймовірніше всього рухалися повз Зіньків на Ярмолинці й далі до Городка і Бедриківців, які захопили (за винятком Городоцького замку). Потім оволоділи Збрижем й через Оринин попрямували до Кам’янця [1, арк. 47; 5, арк. 225 зв., 227 зв. - 228; 13, с. 1052]. (ще…)

Новопланівський міст на дореволюційних поштових листівках

Muza | 12.02.2010

novoplanivs'kuj-mist_5

Західна сторона з частиною Новопланівського мосту. Дореволюційна листівка

Щодня більшість кам’янчан подорожують із Нового плану до Старого міста і навпаки через цей міст. Ми вже практично не уявляємо свого життя без милування скельними краєвидами, долаючи звичний шлях. Яким же був цей міст на початку минулого століття? (ще…)