Замковий міст

Muza | 27.03.2010

zamkovyj-mist

Замковий міст ХIV-XVII ст., що з'єднує фортецю із Старим містом. (Фото на С.45)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С.44.

Замковий міст — кам’яна споруда, що з’єднує фортецю із Старим містом, є своєрідним продовженням фортечних мурів зі східного боку. Розташований на вузькому гостро­верхому гребені. (ще…)

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі.

Muza | 25.03.2010

Zustrich Petlury-na-vokzali

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі. Кам'янець-Подільський, 1920 р.

7-й справа - Іван Огієнко, 9-й – Симон Петлюра. (ще…)

Креативні листівки з видами Кам’янця. Худ. Комарова Ольга (2010)

Muza | 24.03.2010

Sobor-Nevskogo

Олександро-Невський собор. Креативна листівка. Худ.Комарова О.О

(ще…)

УВАГА! ОГОЛОШЕНИЙ ІІІ КОНКУРС!

Muza | 24.03.2010

Vitryana_konkurs

Шановні кам’янчани!

Адміністрація сайту “Кам’янець-Подільський історичний” (kampod.name) та МО партії “Наша Україна” оголошують конкурс учнівських і студентських робіт-досліджень з проблем охорони й збереження пам’яток історії, культури та архітектури нашого міста. Конкурс триватиме з 10 квітня по 12 червня 2010 року.

При підведенні підсумків усі учасники будуть нагороджені призами. За результатами конкурсу буде підготовлено збірник матеріалів. (ще…)

УВАГА! ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ІІ КОНКУРСУ!

Muza | 23.03.2010

P3229571

Нагородження студентів-конкурсантів історичного факультету

З 2 лютого по 15 березня 2010 року на нашому сайті “Кам’янець-Подільський історичний” (kampod.name) був проведений ІІ етап конкурсу на найкращу історико-краєзнавчу публікацію про наше місто серед учнів і студентів.

Упродовж цього часу на нашому веб-ресурсі було опубліковано дев’ять конкурсних робіт. Чотири з них були надіслані студентами історичного факультету КПНУ імені Івана Огієнка. І як відмітив Володимир Дубінський, один з організаторів конкурсу, радує те, що конкурсні публікації наших студентів мають досить високий науковий рівень та висвітлюють проблеми різного характеру. (ще…)

Будинок культури на старих листівках поч. ХХ ст.

Muza | 18.03.2010

Puskin'kyj-dim

Пушкінський дім. Листівка поч.ХХ ст.

Сучасний будинок культури, що ми бачимо, коли йдемо по вулиці Шевченка збудували в кін. ХІХ ст. Свою першу назву Пушкінський народний дім він отримав завдяки 100-річчю з дня народження відомого російського поета О.С.Пушкіна. (ще…)

Легенда для обсерваторії

Shkola5 | 15.03.2010

observatoriyaНа конкурс

Існує одна легенда про обсерваторію. Жив один бідний хлопчик, до того ще й був сиротою. Але поблизу жила добра жінка, і їй стало жаль хлопця та й узяла його до себе жити. Любив він різні історії, події, легенди, казки про зорі. Кожного дня, коли темніло ввечері, він виходив на вулицю та милувався сяючими зірками небом. Та ось одного разу, спостерігаючи за зірками, він побачив падаючу зірку і в цей момент він загадав бажання: мати кошти для власної обсерваторії.

Пройшло 6 років. Хлопець уже став дорослим та й думав, що це бажання вже не здійсниться. І от сидить він на лавці, а до нього підходить чоловік та й каже:
- Доброго дня!
- Добрий день!
- Ось, візьми, це твій конверт! (ще…)

Зоресвіт

Shkola5 | 15.03.2010

zoresvitНа конкурс

Жив один чоловік на ім’я Зоресвіт. Його називали Зоресвітом, тому що він вивчав зорі, що є на небі, і все знав про них. І в нього була мрія: “Бути відомим”.

В Зоресвіта була власна кімната, в якій він жив один і продовжував вивчати зорі. Зоресвіт знав вже дуже багато про них, але йому було сумно одному, і він хотів розповісти дітям і дорослим все що знає. Щоб їх зацікавити йому стало на думку написати і розвішати оголошення. (ще…)

Вірменський храм св. Миколи на старих поштівках

Muza | 13.03.2010

Virmen-kostel-kolor

Вірменський костел. Дореволюційна листівка поч.ХХ ст.

(ще…)

Легенда про зорі

Shkola5 | 13.03.2010

sirius

На конкурс

Колись жили в одному містечку молоді люди –парубок Сиріус і дівчина. Вони дуже обожнювали один одного. Але зустрічалися тайно тому, що батько полярки, побачивши їx разом, заборонив їм зустрічатися. Сиріус був з бідної сім’ї і батько дівчини не хотів бачити його поряд зі своєю дочкою. Він сказав Полярці, що коли побачить їх разом,він вб’є Сиріуса.

Але їхнє кохання було сильніше за всі перестороги. І коли вони зустрічалися вони тікали в поле і дивилися на нічне небо, розглядаючи зорі. Їм здавалося, що немає нічого кращого ніж зорі-світлі, таємні, вільні і вічні. Вони мріяли, що якби вони були б зірками, вони були б разом цілу вічність. (ще…)

Легенда про обсерваторію

Shkola5 | 12.03.2010

Ratusha

На конкурс

Не одна вірменська споруда прикрашає архітектурний ансамбль Старої частини нашого міста. Є серед них і та, яку в народі називають «Вірменська криниця». Легендою оповита її справжня історія. Без особливої потреби стоїть вона в центрі міста. Ходили чутки про те, що буде проведено конкурс на кращий проект щодо цієї красуні. Планували зробити з неї навіть обсерваторію. Буде чи ні – питання часу, а учні спеціалізованої ЗОШ №5 уже долучились до цієї роботи. Щоб додати роботи екскурсоводам під час екскурсій, чи то тепер, чи в майбутньому, написали власні легенди. Чи допоможуть вони покращити міський бюджет за рахунок відвідин майбутньої обсерваторії це не наша справа, а творчість учнівської думки все-таки розвинулась. Дана робота ще матиме продовження.

Воронюк Л.А. – вчитель історії СЗОШ №5

Один юнак хотів одружитись на дівчині. Але вона довго вагалась.
Одного разу вона поставила йому такі умови, що вийде за нього заміж тільки тоді, коли він дістане зірку з неба. Юнак довго думав і згодом зробив пристрій, назвавши його телескоп, який дозволяє дивитись за зірками. (ще…)

Кам’янець–Подільський у другій половині XVII – XVIII ст. у малюнках та гравюрах

gonchar | 12.03.2010

Plan-Tomashevycha-1672

(Мал.1). Гравюра Кам’янця-Подільського 1673-1679 рр. К.Томашевича

На конкурс

У кожного міста, як у кожної людини, своя історія, своя доля. Кам’янець, що здавна був фортецею, знаменитою своїм природнім розташуванням і фортифікаційними спорудами, знаходився на межі європейського та азіатського культурних світів, і привертав увагу географів, граверів, художників і військових істориків починаючи ще з XV ст. Завдяки цьому, до нас дійшло чимало гравюр, малюнків та планів Кам’янця XVII – XVIII ст.  Однак не зважаючи на те, що до вказаної проблеми звертались такі дослідники як О.Прусевич [8], Ю.Сіцінський[9,10], Я.Дашкевич[2], М. Петров[3], Я. Чубинський[15] та ін., проблема в комплексі не досліджена. Її скрупульозне опрацювання сприяє значною мірою підготовку документації для реконструкції окремих міських пам’яток, та Старого міста у цілому, в якості європейського історико – архітектурного заповідника.

Однією з найбільш відомих іконографічних джерел XVII ст. є гравюра Кам’янця та його фортеці, виконана в 70 – х рр. XVII ст. Кипріяном Томашевичем. Цей малюнок був накреслений після того, як турки у серпні 1672 р. взяли Кам’янець. Про автора відомо, що він був кам’янчанин, мав у місті власний будинок, а у 1671 р. був війтом кам’янецької польської громади й суддею в цивільних справах. Після здобуття Османською імперією Кам’янця, Томашевич переїхав до Кракова, де і видав зображення міста та його замку. (ще…)