А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)

Додав(ла) Muza on 08.03.2010

Naukovi-praci_13-tom

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.300-311.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.300-311.

Є.Сіцінський і М.Рудинський проводили велику спільну роботу по археологічному дослідженню подільського краю, про це свідчить і їхня маловідома та майже не досліджена епістолярна спадщина, що ще чекає свого дослідника. Так, М.Рудинський у листі (подається вперше із незначними несуттєвими скороченнями – А.Т.) до Є.Сіцінського від 7 лютого 1928 р., писав: “Винен безконечно перед Вами, що цілі три місяці не писав Вам, та писати коротенько не хотілося, а на листа не було часу, не було підходящої для листа часинки. Поділля, як і торік, одарувало незвичайними дарами. По перше, палеоліт, і таки справжній, з Врублівців і Білої Гори Студеницької, знахідки, в яких, як тепер кажуть, знати … переживання з околиць Калюсу. По друге, і, мабуть, це найцікавіше, ранній неоліт з сіро-білого кременю, який виявляється, в районі Патринців, Студениці, Бакоти й Ушиці. Далі на схід поки що не видно. На перегоні Калюс–Лоєвці трапилися тільки окремі натяки на нього, а натомість виступають інші знахідки з темного, мало не чорного кременю, що дивним способом нагадують мою Спячку. Епоха розвиненого неоліту і Ваших скринькових гробів майже зовсім не проступає. Тільки на схилі Білої гори підняв чудову со¬кирку з чорного кременю типу сокирок Ваших з В[еликої – А.Т.] Мукші. “Трипілля” трапилося мало. У Патринцях, крім отого …, де о.К.Голоскевич зібрав для Музею кераміки “ур. Цаплі”, цікаву кераміку, що трохи нагадує Кадиївецьку, знайдено на високому щовлі “Огнек”, в районі ранньонеолітичних сідлищ. Другий цікавий пункт, з керамікою рисованою, знайшли між Ушицею й Лоївцями, на високім плато понад Дністром в ур.“Попова Яма”. А решта знахідок – з околиць Студениці (нецікаве череп’я), з околиць Бакоти (натяки на селище), з-під Ушиці в ур.“Колунівський Дон”, з околиць Брониці (під Могилевом), з околиць Озаринців (з кількох пунктів) – поганенькі. З інших культур – тільки незначні знахідки кінця бронзової доби–початку заліза з околиць Яришева (ур.“Зелена Керниця”) та з околиць Озаринців кераміка римської доби. Озаринці не виправдали надій на добрий палеолітичний пункт. А все ж треба його відзначити. Це ур. “Борщевецький Яр”. Учитель О.О.Кривицький … водив мене туди й передав ще одну знахідку з того самого місця – велику проколку з чорного кременю… Після цієї подорожі почуваю, що всі мої помисли у Вас на Кам’янеччині, що, як я собі кажу, є українська Дордонь з рясним палео¬літом. Треба там добре вилазити… Хочу Вашої ради… Чи одібрали ви мої “Кварцитові Вироби”?” [33].

Про велику зацікавленість М.Рудинського до археології подільського краю свідчить і його лист від 8 квітня 1928 р. до Д.Яворницького, в якому він, відмовляючись від запрошення Дмитра Івановича відвідати Дніпропе¬тровщину, через необхідність детального вивчення та дослідження Поділля, писав: “Спасибі Вам велике за Вашого ласкавого листа із закликом приїхати на досліди і те довір’я моїм дослідчим силам… Я хочу поїхати на Поділля, куди тягнуть мене непереможно попередні досліди 1926 і 1927 рр. Гадаю, що зроблю це протягом травня, а тоді півтора місяці хочу спочивати…” [34]. Під час перебування М.Рудинського на Поділлі в 1928 р., ним, спільно з Є.Сіцінським, була виявлена стоянка ориньякського типу на правому березі річки Студениці, східніше с.Калачківці, про що він розповів у статті “З матеріалів до вивчення передісторії Поділля” (1928 р.) [35]. Повернувшись до Києва з цієї археологічної експедиції по Поділлю, він у своєму листі до Євфимія Йосиповича, від 29 листопада 1928 р., виявляючи турботу про нього, писав: “Давно не маю звісток з Кам’янця і не чую нічого про Вас. Як здоров’я, і сили, і настрій, і умови для праці?… Я кинув обов’язки вченого секретаря… Зосереджую свою працю в Кабінеті Антропології. Зараз готуємося до 2-го числа “Антропології”. Шкода мені, що Ваші “скринькові гроби” буде надруковано не в Антропології. …Опрацьовую свої палеолітичні знахідки з Поділля… Після того перешлю (хотів би привезти сам) знахідки з Бакоти, Ушиці, Миньківців до Вас. Страшенно досадно, що немає грошей на зарисовки. Якби позамальовувати більше, більше можна було б одразу переслати до Кам’янця…” [36]. Ці листи надають змогу науковцям і краєзнавцям більш повно вивчити та оцінити всі аспекти життєвих і творчих взаємовідносин відомих істориків та археологів України Є.Сіцінського та М.Рудинського, охарактеризувати та оцінити їхній внесок в археологічне дослідження та вивчення історії Подільського краю.

Є.Сіцінський свої археологічні знахідки на території Поділля обговорював під час листування з невстановленим ленінградським вченим, який у листі до Є.Сіцінського від 2 серпня 1929 р., писав: “Спасибі Вам велике за лист про знахідку в с Кульчіївці. Мені вкрай совісно, що Ви турбували себе таким докладним описом знахідки. Ще раз прийміть мою вдячність і вибачте за заподіяні турботи. Думаю, що треба цілком приєднатися до Вашого тлумачення цього погребища, як таким Подільським “кам’яним шухлядам”, що стоять особняком від “Трипільської культури”. Також довідався, що це і не “неоліт”, а рання бронза, інакше – енеоліт. Звичайно це не умоляє анітрошки інтереси знахідки і вона сама по собі заслуговує на всіляку увагу, хоча і втрачає “сенсаційний” характер “трипільського поховання в кам’яній шухляді”! Цей же ленінградський археолог, характеризуючи у своєму листі деякі аспекти історії краю, писав, що “в нашій роботі ми мимоволі і постійно упираємося в район Дністров’я, у його стародавності, так мало ще вивчені і також винятково потрібні і значні. Хотів би додати – і такі для нас недоступні… Ми все ж не втрачаємо надії, що зможемо, якщо і не нині, хоча б передати, мої друзі, коли-небудь нові матеріали зі своїх розкопок для Вашого Музею, віддячити цим за при¬вітність і гостинність, що ми зустріли в Кам’янці” [37].

Оцінюючи листи М.Рудинського і ленінградського автора, варто звернути увагу на те, що більшість віднайдених ними під час археологічних експедицій і розкопок на Поділлі предметів, речей та посуду, відвозилися в Київ і Ленінград, і чи повернулися вони до Кам’янця – достеменно не відомо. Адже листування між ними перервалося в серпні 1929 р., коли Євфимія Сіцінського заарештували у сфабрикованій владою справі “Спілки визволення України” і своє 70-ліття він, звинувачений в “контрреволю¬ційній діяльності”, зустрів у в’язниці, проте своєї вини не визнав і 21 квітня 1930 р. справу припинили. Вчений виїхав до Києва і, при сприянні археолога М.Рудинського, влаштувався науковим співробітником Лаврського музейного містечка [38].

Євфимій Сіцінський не тільки збирав матеріали з археології та історії Поділля, він вивчав та рецензував видрукувані у десятках різних часописів того часу статті з цієї тематики, серед них “Древний поселок и могильник в урочище Стуга (близ с.Студеницы Житомирского уезда Волынской губернии)”, “Замечательная церковно-археологическая находка”, “Вниманию археологов” та інші [39]. Він також значну увагу приділяв і археологічним виданням, підготувавши досить значну рецензію на “Известия Императорской Археологической Комиссии”, у яких, як відмічав Є.Сіцінський, були подані статті “Про руїни старовинної церкви біля річки Амгати на Кубанщині”, “Про розкопки гробниць і катакомб в місті Керчі та її околицях в 1899 р.”, “Виписки з довідника про розкопки в Херсонесі Таврійському в 1899 р.”, “Напис про будування Херсонеської стіни при імператорі Теодосію І (379–395 рр. по Хр.)”, “Про срібну фібулу скан¬динавського типу, знайдену в верхів’ях ріки Дон”, “Про розкопки скіфських могил біля села Башмачки Катеринославського повіту в 1897 р.”, “Розкопки могил на Зубовському хуторі на Кубанщині”. На превеликий жаль, констатував дослідник, комісія при виданні цього збірника мала дум¬ку публікувати лише матеріали про діяльність комісії і тих розвідок та розкопок, які проводяться за її дорученнями. “Тим часом, – писав Є.Сіцінський, – треба мати таке видання, котре б подавало огляди розкопок і розвідок інших, як фахових археологів так і приватних аматорів археології, давало б звістки про пам’ятки, які надходять до різних музеїв, показувало б увесь рух і поступ археології, і поєднувало б роботу усіх археологів, що пра¬цюють на різних, деколи суміжних територіях, але зовсім самотні. Такого видання в Росії немає. Журнал Археологічної Комісії, як дуже високої археологічної інституції, міг би бути дуже помічним і нам” [40].

Коротко висвітлюючи внесок Є.Й.Сіцінського в археологічне вивчення Поділля, варто звернути увагу на те, що до цього часу чимало його праць залишається у рукописах.

Примітки
1. Зборовець В. В Науковім Товаристві. Цікаві старовині знахідки // Червоний Кордон. – № 180. – 1926. – 31 січня.
2. Філь Ф. В Кам’янецькому Науковому Т-ві // Червоний Кордон. – № 247. – 1926. – 8 жовтня.
3. Винокур І.С. Історико-археологічні дослідження Ю.Й. Сіцинського // Духовні витоки Поділля: творці історії краю. Мат. міжн. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, Хмельницький, 1994. – С.58-59.
4. Баженов Л.В., Баженов О.Л. Хроніка археологічних досліджень Кам’янеччини (80-ті роки ХІХ – середина 90-х років ХХ ст.) // Кам’янеччина в контексті історії Поділля. Наук. зб. / Ред. кол. Баженов Л.В., Винокур І.С., Грубі Г.Б. та ін. – Кам’янець-Подільськ, 1997. – Т.1. – С.44-52.
5. Прокопчук В.С. Краєзнавство Кам’янеччини 20-х років // Кам’янеччина в контексті історії Поділля. – Т.1. – С.27-28.
6. Біобібліографічні відомості про Є.Сіцінського. 1930-і рр. // Львівська Наукова бібліотека ім.В.Стефаника. Відділ рукописів. – Ф.9. – №4650. – Арк.1-9.
7. Сицинский Е. Раскопки у д.Приворотье Маковецкое Каменецкого уезда // Археологическая летопись Южной России. – 1899. – Т.1. – С.26-28.
8. Сицинский Е.И. Археологическая карта Подольской губернии // Труды ХІ археологического съезда в Киеве, Т.1. – М., 1901. – С.197-354; Окр. вид.: М., 1901.
9. Завальнюк О.М., Трембіцький А.М. Освітянські ниви Євфимія Сіцінського // Освіта, наука і культура на Поділлі. Зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т.3. – С.165-177.
10. Сіцінський Є. Наукова робота в Кам’янці на Поділлю за останнє десятиліття (1914–1924 рр.) // Україна. – 1926. – Кн.1. – С.172-177.
11. Сіцінський Є. Знахідки палеоліту і неоліту на Кам’янеччині // Лекція на археологічній виставці у Кам’янець-Подільському ІНО. – 1921. – червень.
12. Сіцінський Є. Нариси з історії Поділля. І. Найдавніші сліди існування людини на Поділлі // Записки Кам.-Под. Українського Державного Університету. – Кам’янець-Подільський, 1920. – 20 с; Археологічні дослідження академіка В.Б.Антоновича. Доповідь // Наш шлях. – 1920. – 6 червня; Нариси з історії Поділля, ч.І.(Нариси І-ІІ). – Вінниця, 1927.
13. Білокінь С. “Білі круки” подільського друкарства // Пам’ятки України: історія та культура. – 2000. – №3-4. – С.33-45.
14. Сіцінський Є. Матеріали до археології Західного Поділля // Записки ВУАН. – 1930. – Т.1. – С.25-44.
15. Баженов Л.В., Баженов О.Л. Назв. праця. – С.45.
16. Січинський В. Нові видання по українському мистецтву, 1920–1925 (Бібліографічний покажчик) // Стара Україна. Ч.VII-X. – С.178-181; Центральний державний історичний архів України в м.Львові (далі – ЦДІАУЛ). – Ф.402. – Оп.1. – Спр.8. – Арк.216-224.
17. Сіцінський Є. Наукова робота в Кам’янці на Поділлю за останнє десятиліття (1914–1924 рр.). – С.172-177.
18. Січинський В. Наукові досліди над українським мистецтвом // ЦДІАУЛ. – Ф.402. – Оп.1. – Спр.8. – Арк.246-257.
19. Державний архів Вінницької області. – Ф.Р.489. – Оп.3. – Спр.90. – Арк.62-65.
20. Сіцінський Є. Матеріали про розкопи льоху під фортецею на Карвасарах в 1925р. Поч. 27.03.-22.05.1925р. // Кам’янець-Подільський міський державний архів (далі – КПМДА). – Ф.Р.3333. – Оп.1. – Спр.27. – Арк.1-6.
21. Баженов Л.В., Баженов О.Л. Назв. праця. – С.46.
22. Рудинський М. Досліди на Кам’янеччині // Звідомлення археологічного комітету за 1925 рік. – К., 1927. – С.123-143.
23. Зборовець В. В Науковім Товаристві. Цікаві старовині знахідки // Червоний Кордон. – № 180. – 1926. – 31 січня.
24. З розшуків Трипільської культури // Доповідь на засіданні Наукового при ВУАН Товариства. – 1926. – 26 січня.
25. Зборовець В. В Науковім Товаристві // Червоний Кордон. – №200. – 1926. – 15 квітня.
26. Найдавніші сліди існування та перебування людини на Поділлі // Доповідь на засіданні Наукового при ВУАН Товариства. – 1926. – 18 квітня.
27. Баженов Л.В., Баженов О.Л. Назв. праця. – С.46.
28. Сіцінський Є. Розшуки трипільської культури на Кам’янеччині. Рукопис Є.Й.Сіцінського з зарисовками багатьох городищ, в т.ч. рисунок частини Троянового валу // КПМДА. – Ф.Р.3333. – Оп.1. – Спр.29. – Арк.1-40.
29. Там же.
30. Археологічні розвідки на Кам’янеччині за минуле літо // Доповідь на розши¬рених урочистих зборах наукової інтелігенції з участю представників трудових колек¬тивів міста й округи з нагоди 60-ти ліття від дня народження і 40-річчя наукової і громадської діяльності академіка Михайла Грушевського у Кам’янці 3 жовтня 1926 р.
31. Філь Ф. В Кам’янецькому Науковому Т-ві // Червоний Кордон. – № 247. – 1926. – 8 жовтня.
32. Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Вип.1: Листи вчених до Д.І.Яворницького / Упоряд.: С.В Абросимова, А.І.Перкова, О.В.Піцик, Н.Г.Чередник. – Дніпропетровськ, 1997.
33. Лист Рудинського М. до Сіцінського Є. від 7.02.1928 р. // Архів А.Трембіцького.
34. Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Вип.1: Листи вчених до Д.І.Яворницького / Упоряд.: С.В Абросимова, А.І.Перкова, О.В.Піцик, Н.Г.Чередник. – Дніпропетровськ, 1997.
35. Баженов Л.В., Баженов О.Л. Назв. праця. – С.46.
36. Лист Рудинського М. до Сіцінського Є. від 29.11.1928 р. // Архів А.Трембіцького.
37. Лист не встановленого автора з Ленінграда до Сіцінського Є.Й. від 2.08. 1929 р. // Архів А.Трембіцького.
38. Трембіцький А. До біографії відомого музеєзнавця Євфимія Сіцінського // Музейний щорічник. 2003. Мат. наук.-практ. конф. “Музей та музейна справа на по¬чатку ІІІ тисячоліття”. Вип.2. – Чернівці, 2003. – С.35-42.
39. Рец. Є.Сіцінського // ЦДІАУЛ. – Ф.401. – Оп.1. – Спр.105. – Арк.60-61, 63-66; Спр.106. – Арк.30-40; Спр.107. – Арк.25, 31зв.-32, 35.
40. Трембіцький А. Вклад Є.Й.Сіцінського у вивчення історії Південних регіонів України // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К.; Миколаїв, 2004. – С.48-56.

Повернутися до частини 1

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 1)
  2. Ігор Скочиляс. НАМІСНИЦЬКИЙ ПОДІЛ ЛЬВІВСЬКО-ГАЛИЦЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЄПАРХІЇ НА ПОДІЛЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI–XVII ст. (частина 1)
  3. Ігор Скочиляс. НАМІСНИЦЬКИЙ ПОДІЛ ЛЬВІВСЬКО-ГАЛИЦЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЄПАРХІЇ НА ПОДІЛЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI–XVII ст. (частина 2)
  4. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)
  5. Сіцінський Ю. Поділля над владою Литви.
  6. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)
  7. Сіцінський Ю.Й. Археологічна карта Подільської губернії

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися