Аналіз дако-римської концепції: право на існування

Додав(ла) Пагор Валентин on 21.06.2010

Кам'янець-Подільський. Гравюра ХVII ст.

На сьогоднішній день склалась ситуація, коли вже обґрунтована науковцями давньоруська концепція походження Кам’янця-Подільського повинна б функціонувати на практиці. Натомість дако-римська має викорінитися із наукового вжитку, і залишитись теорією хибно висунутою “науковцями”. Принаймі більша частина дослідників, котрі пов’язані вивченням історії міста, саме такої думки*. Нагадаю, на “противагу” дако-римській концепції заснування міста М. Петров та І. Винокур висувають давньоруську, яка базується на ширшому джерельному матеріалі, вважається найбільш об’єктивнішою по відношенні до інших**.

Коли взяти дані представників дако-римської концепції одержимо таку логічну послідовність. З аналізу планів міста XVIІ-ХVIII ст. краєзнавці-дослідники роблять висновок про існування в центрі півострова римського табору. За основу береться розміщення чотирьох католицьких храмів, розташованих півколом, з ратушею в центрі. Однак, слід зауважити, що ці храми виникли не раніше XIV ст., тому пов’язувати їх місце розташування з римським табором II ст. н.е. абсурдно. Навіть коли брати дані на підтвердження цієї думки, то фактично вони відсутні. Для реалізації теорії, по-перше, потрібні археологічні джерела, які б давали матеріальні підстави розвивати наукову думку. Речових залишків із інвентару табору ми не маємо, археологічно можливе місце функціонування табору не досліджено, отже, підстав для розвитку даної думки в наукових колах не знайдено.

Траянові вали теж прив’язують до історії міста, однак необхідних фактів пов’язаних з Кам’янцем так і не знайшли. Тому існування Траянових валів використовується здебільшого як наочна приставка для матеріалізації дако-римської концепції. На відмінно від Траянових валів, вдалось прив’язати знахідки римських монет на території міста. Проте, я переконаний, коли взяти до уваги історичні поселення Поділля, то в більшості з них ми знайдемо римські монети як неодмінну складову економічних відносин І-V ст. н. е. Так, монети I-II ст. н.е. є масовим матеріалом на черняхівських поселеннях II-V ст. У середовищі ранніх слов’ян римські монети використовувалися як засіб мінової торгівлі і були певним еквівалентом вартості, часто прикрасою (відомі знахідки монет з Дірками для підвішування). А потрапляли вони на слов’янські землі шляхом мінової торгівлі з сусідніми племенами.

Візьмемо до прикладу іншу логічну послідовність наукової побудови дако-римської теорії. По-перше, сенсаційно виглядає і публікація О. Пламеницької про час будівництва замкового мосту. Порівнявши п’ятиаркове зображення на планах XVII ст. із зображенням мосту на колоні Траяна, дослідниця зробила феноменальний висновок — в Римі зображено саме кам’янецький міст. По-друге, Тарас Дишкант в низці публікацій спробував на свій розсуд аргументувати необхідність для римлян будівництва мосту в Кам’янці — “оскільки коней в ті давні часи дуже шанували, то води в римському таборі потрібно було чимало, що й забезпечував водопровід від мосту”. Проведемо науковий аналіз на спростування вище названих думок.

Колона Траяна. Худ. Комарова Ольга

Дійсно, колона Траяна, висотою 38 м, вкрита зображеннями сцен із дакійської війни, на одній з яких зображено міст через Дунай, споруджений в 103 р. військовим інженером та архітектором Аполлодором з Дамаску. Міст, довжиною більше 1 км, стояв на 20 стовпах-опорах, складених з квадратних кам’яних плит. Кам’яні стовпи були з’єднані дерев’яними арками, на яких лежав поміст. Міст через Дунай був настільки відомою і знаною спорудою свого часу, що його зображення навіть потрапило на один з типів римських монет. Так, на сестерції Траяна за 116 р. зображено міст з арками, статуями, трофеями. Центральний прогін оздоблений п’ятьма скульптурами, а біля мосту зображений човен на якорі. Цікаво, що споруджувати міст солдати легіонів, допоміжних частин і флоту. Вони ж виготовляли цеглу з своїми клеймами, обтісували каміння, на якому висікали назви своїх частин. Наступник Траяна імператор Адріан, наказав розібрати міст з остраху, що задунайські племена скористаються ним для набігів***. Для аналізу вірності даного зображення на монетах візьмемо той факт, що монетне зображення могло бути скореговане у зв’язку з великими розмірами мосту та малим реверсом для зображення. По-друге корабель котрий зображений саме на якорі, можуть бути аргументи на те що р. Смотрич була повноводнішою проте не стільки щоб використовувалась для вітрильних кораблів.

Проте навіть дако-римська концепція має право на існування враховуючи споконвічну суб’єктивність історичної науки. Історія настільки неточна наукова дисципліна, що коли її довелось відверифікувати, то ми одержимо лише три складові: вимір часовий, просторовий та фактологічний. І навіть цих три компоненти матимуть знак наближення, а найбільш неточним з низ залишиться факт (коли брати філософську та суспільно-психологічну інтерпретацію). Тому, вивчати а особливо оперувати даною концепцією і надалі потрібно, адже вона є вагомим і цінним надбанням історіографії нашого міста.

Примітки:

*Винокур І.С., Петров М.Б. Кам’янець-Подільський кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. за писемними та археологічними джерелами // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 3-12

*Пагор В. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський // Кам’янець-Подільський історичний [Інтернет-ресурс] – 03.01.2010. – https://kampod.name/arheolohichni-dani-pro-misto-kamyanets-podilskyj.

***Задорожнюк А. Б. Ще раз про дако-римську концепцію походження Кам’янеця-Подільського. // Кам’янеччина в контексті історії Поділля. Науковий збірник / Ред. кол. Баженов М, Борисевич С.О., Винокур І.С. та ін. — Кам’янець-Подільський, 1997. — Т.І. — С. 62-64.

Автор:

Пагор Валентин

студент історичного факультету

КПНУ ім. І. Огієнка

Створено: 21.06.2010.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Новопланівський міст на дореволюційних поштових листівках
  2. До питань економічного життя Кам’янця-Подільського (із досліджень М.Б. Петрова, А.Б. Задорожнюка, С.В. Трубчанінова)
  3. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
  4. Деякі документи до історії Кам’янця-Подільського в часи окупації міста (1941-1944 рр.)
  5. Основна наукова література ХХ-ХХІ ст. про Кам’янець-Подільський
  6. Замковий міст
  7. Копилов С.А., Газін В.В. Історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету

Коментарі

2 Responses to “Аналіз дако-римської концепції: право на існування”

  1. Пагор Валентин каже:

    І радикальне ставлення до історичної науки інколи виявляти потрібно. Проте в загальних рисах завжди потрібно притримуватися державницької концепції. :!: :-)

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися