Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський

Додано Пагор Валентин on 03.01.2010

На конкурс

Пагор Валентин

Пагор Валентин

Кам’янець-Подільський – місто великих перспектив у розвитку туризму, М. Б. Петров та І. С. Винокур – відомі археологи в дослідженні нашого міста. Саме їм належить найбільш науково обґрунтована концепція про час заснування міста. Самі ж говорять “не зважаючи на багаточисленні дослідження з історії середньовічного Кам’янця-Подільського, що проводилися протягом ХІХ – початку ХХ ст., його першопочатки залишаються дискусійними і сьогодні”. Дійсно це так, адже на сьогоднішній день у науковій та популярній літературі сформувалось 4 основних теорії про виникнення нашого міста. Теорії, безумовно, неоднозначні і сильно хронологічно розірвані між собою. Проте, можна говорити, що кожна з них певною мірою науково обґрунтована, а тому має право на існування.У травні 2003 р. відбулась наукова конференція “Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність”. Вже в 2004 р. вийшов збірник наукових праць за підсумками науково-практичної конференції. Приємно, що в ньому вміщено праці провідних науковців сучасності не тільки України, а також зарубіжжя. На сторінках цього видання також розміщена доповідь М. Пертова та І. Винокура “Кам’янець-Подільський кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. за писемними та археологічними джерелами”. Суть її зводиться до того що час виникнення Кам’янця необхідно пов’язувати з кінцем ХІІ – початком ХХІ ст. адже “в її основі – конкретні археологічні матеріали з території замку, Старого міста і його околиць ХІІ – ХІІІ ст. та свідчення Галицько-Волинського літопису під 1228 р.”.

Винокур Іон Срульович

Винокур Іон Срульович

Дійсно, в результаті проведеної археологічної експедиції тоді КПДУ виявлено досить цінні свідчення про Кам’янець другої половини ХІІ-ХIII ст. Археологічні матеріали дають підстави стверджувати, що Кам’янець у ХІІ-ХІІІ ст. складався з кремля (дитинця), посаду й приміських околиць. Дитинець розташовувався на високому мисі з південно-західного боку півострова. Він займав площу близько гектара, мав наближену до трикутника форму і піднімався на висоту 38 м. над рівнем Смотрича. Встановлено, що на місці пізньосередньовічного замку в ХІІ-ХІІІ ст. існувало городище, обмежене ровами і дерево-земляними укріпленнями у формі валу. На початку ХІІІ ст. вал із західного боку дитинця підсилюється кам’яним муром зі зубцями-мерлонами та щілиноподібними бійницями. Згодом у південно-західній, північно-східній та східній частинах дитинця були зведені кам’яні вежі і стіни, які їх з’єднували.

Petrov

Петров Микола Борисович

Топографія культурних нашарувань ХІІ-ХІІІ ст. в межах посаду (Старе місто) досить широка. Пласт з керамікою ХІІ-ХІІІ ст. відкрито у північній частині Старого міста, в каньйоні р. Смотрич, на сучасних Польському і Вірменському ринках, на вулиці П’ятницькій, у провулку П’ятницькому, на східних схилах півострова і в південних кварталах, недалеко від Руських воріт. Площа півострова досягає понад 120 га. Зрозуміло, що у XII – XIII ст. вона не вся була забудованою. Культурний пласт кам’яиецького посаду ХІІ-ХІІІ ст., як свідчить його стратиграфія, міститься на різних глибинах залежно від рельєфу півострова. У центральних квартах Старого міста культурні нашарування ХП-ХШ ст. досить потужні і досягають глибини відносно денної поверхні від 0,9 до 2,7 м. Проведені дослідження на території Старого міста фіксують наявність окремих вулиць ще з ХІІ – ХІІІ ст., але які остаточно сформувались у ХІ – XVI ст. [І.С. Винокур, М.Б. Петров. Кам’янець-Подільський кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. за писемними та археологічними джерелами // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність. - Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 3-12].

Таким чином на XII – XIII ст. почали функціонувати три складові – дитинець, посад, до яких тягнулась значна сільськогосподарська округа. Це дає можливість констатувати що саму на даному рубежі Кам’янець-Подільський „одержує” статус міста.

Ось та історична правда про місто яка ґрунтується на: археології, археографії та великі спадщині наукових доробків. То виникає питання кому краще вірити науковцям чи пліткам що поширили “творці міфів науковості” про Кам’янець-Подільський. Вирішуйте самі.

Пагор Валентин, студент

історичного факультету

КПНУ імені Івана Огієнка

Створено 28.12.2009 р.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Коментарі

One Response to “Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський”

  1. Muza каже:

    Валентине, дуже добре і цікаво написав. І тема досить цікава і актуальна – неспроста навколо неї точаться гострі суперечки серед вчених…. Чим більше дізнаюсь про археолога Винокура, тим більше стає жаль, що ми його не застали. Наші попередники на істфаці про нього дуже добре відзивалися. Гадаю, що теорія походження Кам’янця, яку ти висвітлив у своїй публікації -все ж сама найвірогідніша, тому заслуговує найбільшої уваги.