Брама Стефана Баторія

Додав(ла) Muza on 24.01.2010

vitryana_foto

Брама Стефана Баторія. (2009) Фото Комарової Ольги

На мою думку, найбільш величнішим і оригінальним є комплекс укріплень т.зв. Верхньої Польської брами у Кам’янці-Подільському. У нього входять Кушнірська (Скорняжна) башта (пам’ятка XV-XVI ст.), а також Вітряні ворота (збудовані в 1585 році) [4].

Plan-franc-vitryana

Кушнірська башта на фрагменті французького плану 1691 р.

Вежа разом з воротами, а тaкож з бастіоном збереглись до наших днів у досить непоганому стані. Такий висновок я зробила завдяки порівнянню сучасних світлин об’єкту із зображенням його на поштових листівках минулого століття, також на ще більш старіших планах міста (наприклад, на плані Кіпріяна Томашевича, або на французькому плані 1691 р.). Зокрема, мою увагу привернув рисунок фасаду, виконаний архітектором С.Утчою в 1834 році [5, 59].

Малюнок архітектора Учти С.

Отож, брама знаходиться на високому березі річки Смотрич у північній частині Старого міста. Її складає семиповерхова башта, т.зв. Вітряна брама (ворота) у вигляді арки і чотирьохповерхової аркади Турецького бастіону. Всі ці споруди об’єднують оборонні стіни та бійниці.

Так уже історично в Старому місті повелось, що окрім вулиць, декілька назв можуть мати і пам’ятки архітектури. Назва “Кушнірська” походить від того, що башта була спроруджена на кошти цеху ремісників-кушнірів.

Башта завжди мала неабияке фортифікаційне значення, так як берег річки Смотрич в цьому місці досить пологий (як такої вже неприступності я не помітила і в теперішній час), тому цим міг вдало скористатися ворог. Біля вежі прибудували ворота у вигляді кам’яного арочного зводу, у довгому коридорі якого відчувається свист північного вітру – і летять додолу не лише імператорські капелюхи. Звідси й ще одна назва “Вітряна”. Частенько доводилося чути легенду такого змісту про її походження. Важко сказати, коли її насправді почали так називати, але все ж подейкують, що це пов’язано саме з поверненням Петра І з Прутського походу в серпні 1711 року [1, 60] . Російського царя зацікавили укріплення та замок-фортеця – тому він спинився у Кам’янці, щоби оглянути те все. Коли Петро І проходив під зводом воріт, вітрисько ніби-то зірвав з його царської голови капелюха. Отож, вважається, що саме й він дав таку назву брамі.

Крім того кам’яну вежу у пять поверхів, побудовану в 1585 році [2, 58], називають ще брамою Стефана Баторія. На лицьовій стороні споруди, що поаернута в бік міста збереглась табличка, зроблена з білої кам’яної дошки. Латинський напис на ній такого змісту:

tabl_vitryana

Кам'яна таблиця на брамі. Фото Комарової Ольги

A.D.
Per Steep. Bathory R.P.
conditum, Stanislao Augusto
Regnante Polonis Restauratum et Auctum.
A.D. 1785.

Переклад такий: “У 1585 р. збудована Стефаном Баторієм К(оролем) П(ольським), Станіславом Августом Королем Польським відновлена та розбудована”. [3, 11] Башта Стефана Баторія разом з прибудовами і стінами утворює оборонний вузол т.зв. Верхньої Польської брами (ще одна назва). Безперечно, одна й та сама вежа за свою історію могла мати декілька назв, в залежності від того хто нею опікувався на той період, як це простежується на прикладі саме цієї споруди.
Приблизно в ХІІ ст. на території біля Вітряних воріт виник ринок, який з кінця XV ст. почав називатись Руським [2, 58]. Територія ринку простягалась від брами до Михайлівського провулку, і від вулиці Зарванської (Косіора) до стрімких скель на сході [6]. До 1658 року на Руському ринку стояла дерев’яна ратуша, де засідала виборна рада і лавочний суд на чолі з війтом.

Тепер торкнемося питання реконструкцій і стану брами. До реконструкції в 1758 році башта була значно меншою. Вона мала чотири або й п’ять поверхів і була на плані круглою або підковоподібною з одним стовпом всередині. Після реконструкції башта стала семиповерховою, на її фасадах з’явились прибудови. Споруджувалась вона за участю королівського архітектора, італійця Комеріно Рудольфіно. До кінця ХVIII ст. дах-покриття башти був двоконусним, після ремонту на початку ХІХ ст. прийняв сучаний вигляд. Отже, капітальні реставрації даного об’єкту проводились в 1758 [5, 59] (стала вища на два поверхи), 1956-1958 рр. [6]

vitryana

Брама Баторія. Дореволюційна листівка поч.ХХ ст.

На жаль, в останні роки брама знаходиться в досить поганому стані. Особливо це стосується саме даху споруди. Якщо прогулятися по вулиці Пушкінський та Пушкінському повулку в сторону Польських фільварок, то одразу можна побачити велику дірку в дасі, який навіть просвічується. В такому разі існує загроза, що браму Стефана Баторія спіткає така ж доля, як і Нижню Польську браму, стіна якої обвалилась у тому році через людську байдужість та недбалість. Неодноразово доводилось чути інформацію про те, що нові господарі оборонного косплексу Верхньої Польської брами зовсім не турбуються про орендовану споруду. У середині башти, крізь зачинену залізну решітку на першому поверсі виднілися гори різноманітного будівельного сміття і груди незрозумілого каміння.  На мій погляд, не можна допускати того, щоб ця прекрасна оборонна споруда втратила своє первинне історичне призначення.

Особисто для мене, це найулюбленіше місце в Кам’янці-Подільському. Вона манить до себе художників, чарує поетів, надихає істориків на нові дослідження. Тому має право на життя!!!

Комарова Ольга,

гол. редактор сайту

1. Будзей Олег. Вулицями Кам’янця-Подільського / Серія “Історичні місця України”. – Львів: Світ, 2005. – 272 с.: іл.
2. Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільський державний історико-архітектуний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл.
3. Кам’янець на Поділлі: туристичний путівник / Авт.-упоряд. О.Расщупкін, С.Трубчанінов, Худож. А.Затварницька, О.Комарова. Фот. О.Макарова, С.Трубчанінов, А.Затварницька. – Кам’янець-Подільский: Оіюм, 2008. – 24 с.: іл.
4. Папевська. С. Верхня польська брама. Історична довідка НІАЗ “Кам’янець” / http://www.tovtry.km.ua/ua/ist_arh/m175.html
5. Расщупкін О.І. Кам’янець на Поділлі [Текст] / О.І. Расщупкін, С.В. Трубчанінов; [літ. ред. О.Будзей; худож. А.Затварницька, О.Комарова, Г.Якубовський; перекл. на польську А. Оліх; фот.: О.Макарова, А.Затварницька, С.Трубчанінов, В.Невинний]. – Кам’янець-Подільский: Оіюм, 2008. – 112 с.: іл. ISBN 966-7975-73-8
6. Шкурко С. Вітряна брама. / http://www.tovtry.km.ua/ua/ist_arh/m175.html

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Брама Стефана Баторія. Передзимовий етюд Комарової Ольги (2008)
  2. Вежа Стефана Баторія на старих листівках
  3. Квітуча Вітряна брама. Фото Сергія Доманіцького (2009)
  4. Хто вперше назвав браму Стефана Баторія Вітряною?
  5. МІСЬКА БРАМА XVI—XVІI ст.
  6. ПОЛЬСЬКА БРАМА XVI—XVII ст.
  7. КУШНІРСЬКА БАШТА XVI—XVIII ст.

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися