Головна » Архітектура » Оборонні укріплення »

До історії фортеці Кам’янця-Подільського

Пагор Валентин | 12.10.2010

Стара фортеця. Фото Сергія Доманіцького (2009)

Оборонні споруди міста – особливо цікава тема для широкого кола читача. Мабуть саме в даній галузі історичного дослідження можна відчути свободу від впливу політизації та ідеологізації при проведенні дослідження. Тема історії міської фортеці привертала і привертає увагу широкого кола «вільних» читачів та дослідників. Тому дана стаття буде не стільки науково-популярною як «популярно-науковою» ( авт. – В.П.).

Як відомо все місто є оборонною спорудою, але непросто оборонною спорудою, а творінням спільної праці природи та людини – квіткою яка зросла на камені, що озброїлась шипами у вигляді оборонних башт і залишилась такою прекрасною та недосяжною для завойовників. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Нетрі Вітряної брами та Кушнірської башти. Фото Комарової Ольги (серпень 2010)

Muza | 11.09.2010

На другому поверсі Кушнірської башти. Фото Комарової Ольги (2010)

У серпні 2010 року двері Кушнірської башти були підозріло відчинені зо два тижні. Усі, хто встиг побувати у цій споруді, мабуть, запам’ятають цей момент назавжди – адже така можливість випадає раз на декілька десятиріч. Мені пощасливилось вилізти і на другий поверх, також завітати у кімнатку над Вітряними воротами – вражень залишилось чимало. Бентежило, безперечно, те, що вежа в аварійному стані, більшість моїх світлин є явним підтвердженням цьому. Зруйнований дах… що ж буде далі? (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Солоп В. Фортеця чи замок?

Muza | 23.05.2010

Солоп В. Фортеця чи замок? // Подолянин, 2009. - 11 грудня. - С.7.

Солоп В. Фортеця чи замок? // Подолянин, 2009. – 11 грудня. – С.7.

Стало модним останнім часом, де треба і не треба, вживати слово “замок”. Усе життя в Кам’янці-Подільському була фортеця (а якщо російською, то крепость, польською – твердзь). (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Весняна подорож до Різницької башти (2010)

admin | 27.04.2010

Етюди біля Різницької башти. Фото Сергія Доманіцького (2010)

Усім відомо, що зима цього року була досить затяжною. Тому, щойно станули сніги ми з головним редактором нашого сайту Комаровою Ольгою відправились на весняні етюди до Різницької башти. Як нам стало відомо, вона має декілька імен – називалась і Кушнірською, і Кравецькою – втім така особливість є характерною для подібних об’єктів, що простяглись по колу каньйону. На відміну від сусідніх веж, Гончарської і Слюсарської, вона має прямокутну форму. Певний час на поч.ХХ ст. споруда була у занедбаному стані, тепер важко не помітити, що башта відреставрована, що досить радує. “Чому її не намалювати?” – обмовилась Ольга і ми вирушили до неї. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ПОЛЬСЬКА БРАМА XVI—XVII ст.

Muza | 18.04.2010

Башти Польської брами. (Фото С. 67).

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 66-70.

Ще один важливий оборонно-гідротехнічний комплекс пізнього середньовіччя — Польська брама, споруджена в 1548—1551 pp. Очевидно, у будівництві брав участь і відомий військовий спеціаліст, архітектор Іов Претвич, який у той час проводив реконструкцію самої фортеці. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

РУСЬКА БРАМА XVI—XVII ст.

Muza | 17.04.2010

Руська брама XVІ — XVІI ст. (Фото С.62-63)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 64-66.

До наших днів збереглася колись досить складна обо­ронна та гідротехнічна споруда — Руська брама, збу­дована в першій половині XVI ст. (будівництво розпочато в 1527 р.) на кошти українського населення міста. Вона служила головним в’їздом до Кам’янця з півдня.

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

КАЗАРМИ ФОРТЕЦІ XVIII ст.

Muza | 16.04.2010

Казарми фортеці XVIII ст. (С.60-61).

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 59.

У південній частині Старого міста, на самому березі Смотрича, височить велика чотириповерхова кам’яна спо­руда — казарми фортеці, збудовані 1780 р. за проектом ар­хітектора Яна де Вітте. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ПОРОХІВНЯ XVI—XVIII ст.

Muza | 16.04.2010

Порохівня XVI—XVIІІ ст. (С.56-57).

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 59.

У північній частині Старого міста, в долині біля рус­ла Смотрича, в другій половині XVIII ст. збудовано порохівню — на місці давнішої, спорудженої в XVI ст. При­значалася для зберігання пороху. На початку XIX ст. у порохівні діяла кузня гарнізону. Протягом XIX та на по­чатку XX ст. вона використовувалася для різних госпо­дарських потреб. 1832 р. навколишня територія була об­несена кам’яним муром. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Людська байдужість

Muza | 15.04.2010

Зруйнований дах Вітряної брами. Фото Сергія Доманіцького

У цей альбом періодично додаватимуться світлини, що практично констатують руйнацію тієї чи іншої архітектурної пам’ятки нашого міста завдяки її мешканцям-варварам, які приклали до цього руку, або через плинність віків, на яку зовсім так чи інакше не зважає влада, щоб зберегти красу міста для нащадків. У будь-якому разі серце болить за Кам’янець, тому що Помпеї вщент зруйнував Везувій, природна стихія, а наше місто згодом поглине … людська байдужість. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

КУШНІРСЬКА БАШТА XVI—XVIII ст.

Muza | 14.04.2010

Кушнірська башта та Вітряна брама XVІ— XVІІІ ст. (Фото С.55)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 58.

Основним оборонним комплексом на півночі Старого міста були Кушнірська башта та Вітряна брама. Башту споруджено в 1585 р., а в 1785 р. її реконстру­йовано. Розташована біля колишнього Руського ринку. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ГОНЧАРСЬКА БАШТА XVI—XVII ст.

Muza | 13.04.2010

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл.

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 54.

Головна і найбільша башта східних укріплень Старого міста — Гончарська. Споруджена 1583 р. ремісниками-гончарями. Відомо, що в 1669 р. її реконструйовано. Тоді вона мала п’ять ярусів та високий дах з дозорним май­данчиком. Мури верхнього поверху із зовнішнього боку були зрізані з метою рикошетування чавунних куль. Цей архітектурно-будівельний прийом запозичено із Західної Європи, де він був запроваджений Альбрехтом Дюрером (1471 —1528) — німецьким живописцем, теоретиком мис­тецтва, інженером, архітектором, одним з найвидатніших представників німецького Відродження. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ФОРТЕЦЯ

Muza | 10.04.2010

Панорама Старої фортеці - видатної пам'ятки оборонного зодчества ХІІІ-ХVIII ст. (Фото С. 8-9)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 25-43.

«Важко назвати ще якусь оборонну споруду, яка б так «вписувалася» в ландшафт і була така домірна із скелястою горою. Мури та башти своєю шаруватою структурою, кольором і фактурою є ніби продовженням скель, на яких стоять, бо вони збудовані з одного і того ж матеріалу»,— пише про Стару фортецю в Кам’янці-Подільському україн­ський радянський мистецтвознавець Г. Н. Логвин. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay