Головна » Бібліотека »

Даріюш Колодзєйчик. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672-1699 років.

Muza | 06.11.2010

Український археографічний щорічник. Вип. І // П.С. Сохань (гол. ред.) та ін. - К.: Наук. думка, 1992. - 472 с.: іл.

Український археографічний щорічник. Вип. І // П.С. Сохань (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1992. – 472 с.: іл. – С.113-118.

27 серпня 1672 р. після майже двотижневої оборони залога Кам’янця-Подільського капітулювала перед кількадесятитисячною турецькою ар мією, що її облягала. Падіння твердині, котра досі вважалася неприступ ною, викликала паніку в Речі Посполитій, терзаній тоді боротьбою коро лівської та гетьманської партій. На підставі Бучацького договору від 18 жовтня 1671 р. Подільське воєводство разом із Кам’янцем-Подільським стало складовою частиною Османської імперії. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Баженов Л.В. Здружені історією Поділля

Muza | 21.10.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.15-20.

Дослідники творчості академіка Михайла Грушевського і відомого подільського історика Євтима Сіцинського, не маючи переконливих документальних свідчень, тільки здогадувалися про товаришування і наукові зв’язки між собою цих двох колоритних діячів, але й близько не могли уявити всю глибину їх взаємин. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Винокур І.С. Історико-археологічні дослідження Ю.Й.Сіцинського

Muza | 19.10.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.57-59.

Юхим Йосипович Сіцинський (1859—1937 рр.) зали­шив велику наукову спадщину. Його перу належить по­над 180 опублікованих праць (монографій, статей, на­рисів з історичного краєзнавства). Серед цих робіт чі­льне місце посідають історико-археологічні дослідження вченого. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Адамський Віктор. Кам’янець-Подільський університет у добу воєнного комунізму: виборювання автономії

Muza | 11.10.2010

ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. – Вип. 19: В 2-х ч. – Ч. 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — 249 с.

ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. – Вип. 19: В 2-х ч. – Ч. 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — 249 с. – C.3-15.

Протягом останнього часу з’явилось чимало науково-теоретичних розробок, присвячених висвітленню різних аспектів діяльності Кам’янець-Подільського державного університету. Досліджуючи історію розвитку вищої ланки освіти на Поділлі, автори нагромадили значний емпіричний матеріал [1]. Однак залишається чимало питань, які потребують подальшого предметного дослідження. З-поміж них варто виокремити проблеми, що стосуються становлення нової системи управління в навчальному закладі, взаємин професорського корпусу вищої школи з органами влади, політичних завдань, що стояли перед системою соціального виховання та ін. У цій статті автор ставить за мету розглянути епізод з життя Кам’янець-Подільського інституту народної освіти, пов’язаний з фактом публічного обрання ректора у 1922 р.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Вінюкова Валентина. Кого у фортеці малював Тропінін?

Muza | 03.10.2010

Тропінін Василь Андрійович. Українець середніх років. Олія, полотно. (1818)

Вінюкова Валентина. Кого у фортеці малював Тропінін? // Подолянин. – 6 грудня 2002 р.

Після другого поділу Польщі (1793 р.) Поділля увійшло до складу Росії. Російським вельможам та урядовцям стали щедро роздавати землі – королівщину, староства, конфісковані маєтки. У Подільській губернії землі отримали князь Потьомкін, його племінниці Браницька та Скавронська, графи Безбородько, Шереметьєв, Гудович, брати Моркови та інші.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ДЗВІНИЦЯ XVI—XVIII ст.

Muza | 13.07.2010

Дзвіниця Кафедрального костьолу XVI—XVIII ст. (Фото С. 118)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 116.

Єдиний з Кафедральним (Петропавлівським) костьолом архітектурний ансамбль творить дзвіниця XVI—XVIII ст. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Найчук І.А. Боротьба подолян проти наступу польських військ у першій половині 1649 року

Muza | 03.07.2010

Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т.18: На пошану професора В.С.Степанкова. – 480 с. ISBN 978-966-2187-02-1

Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т.18: На пошану професора В.С.Степанкова. – 480 с. – C. 46-57.

Українська історична наука після здобуття Україною незалежності зробила вагомий внесок у дослідження проблем, пов’язаних із висвітленням малодосліджених сторінок вітчизняної історії. До них відноситься й комплекс питань Української національної революції XVII ст. Метою даної статті є висвітлення боротьби населення Поділля проти поновлення польського панування в першій половині 1649 р. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Мицик Ю.А. Турецький похід на Кам’янець-Подільський 1672 року в описі польської Віршованої хроніки

Muza | 30.06.2010

Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. – Т.19: На пошану академіка В.А. Смолія. – 568 с.- С.93-116

Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. – Т.19: На пошану академіка В.А. Смолія. – 568 с.- С.93-116

Анонімна Віршована хроніка (1682 р.) є унікальним джерелом з історії України. Дану пам’ятку ми виявили у польських архівосховищах ще у 1978 р. і умовно назвали “Віршованою хронікою” (далі – ВХ)[1]. Це значна за обсягом хроніка-поема містить у собі опис подій 1648–1681 рр., хоча її автор робив часом глибші історичні екскурси. Незнаний автор був жителем Поділля, тому ВХ можна назвати й “Подільським літописом”. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Завальнюк О.М. Портрет історика-професіонала

Muza | 28.06.2010

Степанков Валерій Степанович. Худ. Комарова О. (2008)

Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т.18: На пошану професора В.С.Степанкова. – 480 с. – С.9-19.
Відомий український історик народився 18 вересня 1947 року у селянській сім’ї в с.Слобідка-Рихтівська Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Батьки – Степан Федорович і Катерина Всеволодівна з малих років прищеплювали йому почуття скромності, чесності, відповідальності за вчинки та поваги до старших. Під час навчання у Слобідко-Рихтівській середній школі (1954–1965 рр.) виявив здібності у вивченні дисциплін математичного циклу, хоча любив також літературу й історію. Школу закінчив з двома четвірками в атестаті (з української і російської мов), однак з невідомої причини срібної медалі не отримав. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

КАФЕДРАЛЬНИЙ (ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ) КОСТЬОЛ XV-XIX ст.

Muza | 28.06.2010

Головний Фасад Кафедрального костьолу - пам'ятки архітектури XV-XIX ст. (Фото С.113)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 109-116.

На Центральній площі Старого міста стоїть монумен­тальна споруда, сірий камінь якої був свідком багатьох трагедій і неволі Поділля. Це колишній римсько-католицький костьол, який упродовж 400 років був оплотом мракобіс­ся, інквізиції, насильницького окатоличення українського населення. Будівля зведена руками талановитих місцевих майстрів, їх хистом і працею, зрештою, і їх коштом. 1 збе­рігається вона як архітектурно-мистецька цінність, як па­м’ятник його безіменним творцям. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА XVII—XVIII ст.

Muza | 19.06.2010

Хрестовоздвиженська церква XVII-XVIII ст. - одна з найкращих пам'яток подільської дерев'яної архітектури. (Фото С.110-111)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 108.

Вона розташована в долині річки Смотрич, біля під­ніжжя Старої фортеці. Будівництво її відноситься до пер­шої половини XVII ст., але остаточно перебудована в 1799 р. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА XVI ст.

Muza | 30.05.2010

Петропавлівська церква — пам'ятка оборонно-культового зодчества XVI ст. (Фото С.104)

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 103-107.

Петропавлівська церква 1569 р.— це тридільна конхова споруда, в архітектурі якої простежується дальший роз­виток культового будівництва, започаткованого Миколаїв­ською (XIV ст.) церквою. У контрфорсах та вікнах-бійницях Петропавлівської церкви одразу. прочитуються риси давнього зразка храмової споруди. Отже, тут наочно по­стає спадкоємність, неперервність традицій у місцевому зодчестві. Відсутність будь-якого архітектурного декору, деталей надає цій будівлі, яка, крім свого основного призначення, мала ще й оборонний характер, надзвичайної стриманості й аскетизму. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay