Головна » Історичні джерела » Речові джерела »

Головний корпус тогочасного Кам’янець-Подільського педінституту в 1949-1963 рр.

Muza | 15.04.2010

Головний корпус педінституту в 1949-1963 рр. (нині - корпус історичного факультету)

На цьому фото зображений будинок, у якому нині знаходиться сучасний історичний факультет КПНУ імені Івана Огієнка. Після війни головний корпус тодішнього педінститу, що знаходився по вулиці Московській, 53 (тепер І.Огієнка, 61) був вкрай зруйнований, тому його на деякий час перенесли в Старе місто. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Викладацький склад Інституту Народної Освіти в 1929 році. Віньєтка.

Muza | 13.04.2010

Викладацький склад ІНО в 1929 р.

На цій віньєтці містяться фото викладачів, які працювали на факультеті соціального виховання ІНО Кам’янця-Подільського (суч. КПНУ імені Івана Огієнка) в 1929 році.  (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Симон Петлюра під час зустрічі з професорсько-викладацьким і студентськими колективами КПДУ (1920 р.)

Muza | 11.04.2010

Симон Петлюра під час зустрічі з професорсько-викладацьким і студентськими колективами КПДУ (1920 р.)

Варто також переглянути ще одне історичне фото Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Проводи урядової делегації після відкриття Кам’янець-Подільського Державного Університету (1918)

Muza | 09.04.2010

Проводи урядової делегації після відкриття Кам'янець-Подільського Державного Університету (23 жовтня 1918)

Знімок зроблений 23 жовтня 1918 року на тогочасному залізничному вокзалі. В центрі світлини чоловік у білому капелюсі – Іван Огієнко. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Кам’янець-Подільський, 1920 р. 3 хв. архівного відео

admin | 07.04.2010

Руська брама. Кадр з відео 1920 року.

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Малюнок-схема Кам’янця-Подільського 1684 р.

Muza | 04.04.2010

Малюнок-схема Кам’янця-Подільського 1684 р. Рим. Художник Джованні Россі (Йоганн Якуб Рубейс)

Мідерит, який Ви бачите на зображенні датується 1684 роком. Його не дарма називають “римським”, адже автором є Джованні Джакомо Россі, що відомий під псевдонімом Йоганн Якуб Рубейс (впродовж 1649 – 1691 рр.). (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі.

Muza | 25.03.2010

Zustrich Petlury-na-vokzali

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі. Кам'янець-Подільський, 1920 р.

7-й справа - Іван Огієнко, 9-й – Симон Петлюра. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Будинок культури на старих листівках поч. ХХ ст.

Muza | 18.03.2010

Puskin'kyj-dim

Пушкінський дім. Листівка поч.ХХ ст.

Сучасний будинок культури, що ми бачимо, коли йдемо по вулиці Шевченка збудували в кін. ХІХ ст. Свою першу назву Пушкінський народний дім він отримав завдяки 100-річчю з дня народження відомого російського поета О.С.Пушкіна. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Вірменський храм св. Миколи на старих поштівках

Muza | 13.03.2010

Virmen-kostel-kolor

Вірменський костел. Дореволюційна листівка поч.ХХ ст.

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Кам’янець–Подільський у другій половині XVII – XVIII ст. у малюнках та гравюрах

gonchar | 12.03.2010

Plan-Tomashevycha-1672

(Мал.1). Гравюра Кам’янця-Подільського 1673-1679 рр. К.Томашевича

На конкурс

У кожного міста, як у кожної людини, своя історія, своя доля. Кам’янець, що здавна був фортецею, знаменитою своїм природнім розташуванням і фортифікаційними спорудами, знаходився на межі європейського та азіатського культурних світів, і привертав увагу географів, граверів, художників і військових істориків починаючи ще з XV ст. Завдяки цьому, до нас дійшло чимало гравюр, малюнків та планів Кам’янця XVII – XVIII ст.  Однак не зважаючи на те, що до вказаної проблеми звертались такі дослідники як О.Прусевич [8], Ю.Сіцінський[9,10], Я.Дашкевич[2], М. Петров[3], Я. Чубинський[15] та ін., проблема в комплексі не досліджена. Її скрупульозне опрацювання сприяє значною мірою підготовку документації для реконструкції окремих міських пам’яток, та Старого міста у цілому, в якості європейського історико – архітектурного заповідника.

Однією з найбільш відомих іконографічних джерел XVII ст. є гравюра Кам’янця та його фортеці, виконана в 70 – х рр. XVII ст. Кипріяном Томашевичем. Цей малюнок був накреслений після того, як турки у серпні 1672 р. взяли Кам’янець. Про автора відомо, що він був кам’янчанин, мав у місті власний будинок, а у 1671 р. був війтом кам’янецької польської громади й суддею в цивільних справах. Після здобуття Османською імперією Кам’янця, Томашевич переїхав до Кракова, де і видав зображення міста та його замку. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Руська брама. Листівка поч. ХХ ст.

Muza | 10.03.2010

Ruska-brama

Руська брама. Листівка поч. ХХ ст.

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Вежа Стефана Баторія на старих листівках

Muza | 01.03.2010

Vitryana

Брама Баторія. Дореволюційна листівка поч.ХХ ст.

Вежа Стефана Баторія є найбільшою в системі оборонних укріплень Старого міста. Її спорудили ще в ХV ст. Збереглась і до нині. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay