До історії фортеці Кам’янця-Подільського

Додав(ла) Пагор Валентин on 12.10.2010

Стара фортеця. Фото Сергія Доманіцького (2009)

Оборонні споруди міста – особливо цікава тема для широкого кола читача. Мабуть саме в даній галузі історичного дослідження можна відчути свободу від впливу політизації та ідеологізації при проведенні дослідження. Тема історії міської фортеці привертала і привертає увагу широкого кола «вільних» читачів та дослідників. Тому дана стаття буде не стільки науково-популярною як «популярно-науковою» ( авт. – В.П.).

Як відомо все місто є оборонною спорудою, але непросто оборонною спорудою, а творінням спільної праці природи та людини – квіткою яка зросла на камені, що озброїлась шипами у вигляді оборонних башт і залишилась такою прекрасною та недосяжною для завойовників. Та справжня заслуга в непорушності міського спокою, протягом історії, належить фортеці, яка модернізувалась, реставрувалась, продовжує реставруватись, і в такому вигляді доходить до нашого часу. Багата будівельна історія замку окреслюється тим, що до кінця ХІХ ст. ми фіксуємо вже 14 будівельних періодів. Мабуть тому, гостру дискусію про невідповідність реставраційних розробок із традиційною архітектурного планування оборонних споруд Поділля непотрібно розпалювати, а очікувати на приємний результат для туристичної сфери.

Фортеця неодноразово досліджувалась археологічно, на основі писемних джерел та із застосуванням архітектурної аналітичної методики. Історичні довідки про Кам’янець-Подільську фортецю можна віднайти у роботах у роботах сучасних дослідників історії міста: Олега Будзея, Сергія Трубчанінова, Сергія Маланчука та інш [1].

Традиційно вважалось, що фортеця постала у другій половині XIV ст., а точніше 7(15) січня 1374 р., на що вперше вказує грамота Юрія Коріатовича. Юхим Сіцінський стверджував, що Кам’янець-Подільський замок збудовано одночасно із заснуванням самого міста, тобто після 1362 р. Саме після Синьоводської битви великий литовський князь Ольгерд, прогнавши з Поділля татар, віддав цю територію своїм небожам – князям Коріатовичам. Сучасні дослідження дають підстави стверджувати, що початкову історію замку, як і самого міста, доречно пов’язувати з кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст. [2].

Не залишив поза увагою історик й вивчення планувальної структури замку, який мав форму видовженого чотирикутника (ширина його становила близько 50 м., довжина – в середньому 138 м.) і налічував 12 башт, сполучених між собою кам’яними стінами. Площа замкового подвір’я досягала коло 1 гектара, а вся площа замку з прибудовами – 1,5 га. Чимало уваги науковець присвятив й дослідженню підземних ходів, що сполучали замок з передмістям Карвасари.

Зокрема, автор стверджує, що у XV-XVI ст. кам’янецький староста (замок був його резиденцією) мав необмежену владу, адже у його руках знаходилися адміністративні, судові, податкові, військові та інші важелі управління . Дослідник повідомляє, що функціонування замку, його слуг, челяді і військовиків було можливим лише за рахунок сплати податків місцевим населенням, пожертвами королівської казни і римських пап. З переходом кам’янецького замку до рук поляків він, як королівський, утримувався за рахунок казни [3].

Дізнаємося також, що у замку постійно утримувався військовий гарнізон, який складався з трьох основних частин: артилерії (1494 р. – 1 пушкар, 11 великих гармат, 1672 р. – 4 пушкаря і багато гармат), замкової кінноти (1557 р. – 150 осіб, 1667 р. – 2 кінні хоругви по 100 коней) і піхоти (польський король Стефан Баторій у 1581 р. призначив сюди 150 стрільців, Сигізмунд ІІІ збільшив до 200 військовиків, а Ян Казимир у 1649 р. – до 300 осіб) [4].

Деякі довідкові дані з історії фортеці розміщені на сучасних інформаційних ресурсах. Так, україномовна вільна енциклопедія Вікіпедія інформує, що комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича у 1964—1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964—1969 роках дозволили значно поглибити історію кам’янецької фортеці та датувати її першопочатки ХІ—ХІІ століттями (в обережніших версіях — кінцем ХІІ століття). На основі досліджень І. Винокура та М. Петрова дізнаємось про існування на території замку в ХІІ-ХІІІ ст. городища, яке обмежене ровами і дерево-земляними укріпленнями у формі валу. На початку ХІІІ ст. вал із західного боку дитинця підсилюється кам’яним муром зі зубцями-мерлонами та щілиноподібними бійницями. Згодом у південно-західній, північно-східній та східній частинах дитинця були зведені кам’яні вежі і стіни, які їх з’єднували [5].

Історія фортеці продовжує наповнюватись та досліджуватись і сьогодні. Протягом 2008-2010 р. проведено ряд реставраційних робіт північної стіни та укріплень замку. На території фортеці минулими роками велись зйомки фільму «Тарас Бульба», який вийшов в світовий кінопрокат. Літом 2010 р. проводились археологічні дослідження при участі експедиції студентів та науковців КПНУ ім. І. Огієнка.

Пагор Валентин, редактор сайту,
студент історичного факультету
КПНУ ім.. І. Огієнка

(Створено: 30.07.2010.)

Примітки

1. Роботи: Будзей О.. Вулицями Кам’янця-Подільського / Олег Будзей. — Львів, 2005. — С. 89—97; Рашупкін О.І. Кам’янець на Поділлі / О.І. Ращупкін, С.В. Трубчанінов. — Кам’янець-Подільський: Огіюм, 2008. ; Маланчук С. В. Кам’янець-Подільський замок XIV-XVII ст. у дослідженнях Ю. Сіцінського / С. В. Маланчук // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. – Вип. 1. – С. 248-251.
2. Маланчук С. В. Кам’янець-Подільський замок XIV-XVII ст. у дослідженнях Ю. Сіцінського / С. В. Маланчук // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. – Вип. 1. – С. 248.
3. Там само. — С. 248-249.
4. Там само. — С. 249.
5. Винокур І.С., Петров М.Б.. Кам’янець-Подільський кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. за писемними та археологічними джерелами / І.С. Винокур, М.Б. Петров // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 3-12; Пагор В. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський // Кам’янець-Подільський історичний [Інтернет-ресурс] – 03.01.2010. – https://kampod.name/arheolohichni-dani-pro-misto-kamyanets-podilskyj.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Цікаве з історії Кам’янця-Подільського у ХІХ ст.
  2. Копилов С.А., Газін В.В. Історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету
  3. Деякі документи до історії Кам’янця-Подільського в часи окупації міста (1941-1944 рр.)
  4. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
  5. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Том 18.
  6. До питань економічного життя Кам’янця-Подільського (із досліджень М.Б. Петрова, А.Б. Задорожнюка, С.В. Трубчанінова)
  7. Дореволюційні поштові листівки з видами Старої фортеці Кам’янця-Подільського

Коментарі

5 Responses to “До історії фортеці Кам’янця-Подільського”

  1. Patriot каже:

    Фортеця існувала ще за часів Київської Русі, а от замок з’явився в XVI ст.

  2. Patriot каже:

    Я маю на увазі, що тут щось і до ХІІ ст. було у формі якихось укріплень, а переважно кам’яним замок став в 1544 р. Ось так я хотів сказати, а то ви мене ще не правильно зрозумієте

  3. Пагор Валентин каже:

    Спасибі за запитання. Тут особливість насамперед в поняттях. Стаття Солопа В. “Фортеця чи замок?” найкраще ілюструє проблему, проте і вона не вирішує основного завдання.
    Якщо ввійти в суть термінів, то на мій погляд “головну” оборонну споруду міста можна називати насамперед фортецею. Адже з перших часів вона призначалась як споруда для захисту більших територій ніж вона сама (міста, регіону). Особливістю фортеці, на відмінно від замку є наявність гарнізону та значної кількості зброї (Форте́ця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначеними для тривалої кругової оборони.) Натомість замок, в широкому розумінні це теж оборонна споруда. Проте її первинне прозначення – місце проживання феодала, витонченість архітектури, зручності. В замках проживали феодали у часи Середньовіччя (Європа), здебільшого у разі небезпеки.

  4. Patriot каже:

    Давайте розберемось…. Ви вказуєте на те, що “первинне значення замку” – місце проживання феодала. Якщо Ви володієте історією міста, то повинні знати, що в середньовічні часи Кам’янець-Подільський являвся центром Подільського воєводства, а кам’янецький староста являвся і подільським воєводою! Так? Далі… Староста, а отже і воєвода, являвся великим землевласником (феодалом), причому намісником короля… Так? Резиденцією кам’янецького старости був замок…. так так той замок, який всі, включаючи і “видатного” Солопа називають ФОРТЕЦЕЮ… цирки… Почитайте роботу Сас П.М. “Феодальные города Украины в конце XV – 60-х годах XVI вв. – К.: Наукова думка, 1989. – 232 с.”; 65. Заєць А. “Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII ст. – Львів: Добра справа, 2003. – 206 с.”, Петров М.Б. “Історична топографія…” і потім зі всім розмахом свого делетанства плетіть фігню про те, що навколо нас куча фортець….

    • Muza каже:

      Валентин навів достатньо аргументів. Якщо порівняти нашу фортецю з іншими замками, то не думаю, що у ній жилось би дуже комфортно феодалові. Ствердним аргументом вже прозвучала наявність великої кількості зброї та військового гарнізону. Феодали могли жити й в Старому місті: згадаймо принаймні будинок Чарторийських та будинок Потоцьких, що розмістився впритул до Домініканського костелу.

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися