Дореволюційні поштові листівки з видами Турецького (Замкового) мосту

Додав(ла) Muza on 09.02.2010

Tur_Most_5

Водоспад під Турецьким мостом. Дореволюційна поштова листівка.

Повернімося на початок минулого століття, щоб порівняти сучасний Замковий міст з тогочасним Турецьким, як його було прийнято називати тоді.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Дореволюційні поштові листівки з видами Старої фортеці Кам’янця-Подільського
  2. Серпневі фото Турецького мосту. Комарова Ольга (2010)
  3. Креативні листівки з видами Кам’янця. Худ. Комарова Ольга (2010)
  4. Креативні листівки з видами Кам’янця. Худ. Комарова Ольга (2009)
  5. Старі листівки із зображенням чоловічої гімназії (історичного факультету)
  6. Тринітари. Старі листівки
  7. Польська брама на поштівках І пол. ХХ ст.

Коментарі

28 Responses to “Дореволюційні поштові листівки з видами Турецького (Замкового) мосту”

  1. Rogozka каже:

    А з якого дива міст обізвано Турецьким? Його, що турки будували?

  2. Muza каже:

    А з такого, що одна з таких назв за ним дійсно закріпилась (турки ж його реставурвали) та й на листівках були відповідні написи

  3. Zena каже:

    Еге ж, у той час, до якого належать листівки, (та й при СРСР) міст офіційно йменувався Турецьким. І турки його не просто реставрували – вони створили зовнішнє суцільне обмурування мосту (який до того часу мав аркову конструкцію), а отже є “дизайнерами”- його сучасного вигляду.

    Мене насправді більше дивує, з якої радості раптом фортецю стали називати ЗАМКОМ, і відповідно міст – ЗАМКОВИМ. Який розумник ввів таку “моду”, і чому ця назва була затверджено офіційно, адже

    Замок — здание (или комплекс зданий), сочетающие в себе жилые и оборонительно-фортификационные задачи. В наиболее распространенном значении слова — укреплённое жилище феодала в средневековой Европе. Большое количество замков сохранилось до наших дней и является признанными памятниками истории и культуры. Замок (англ. castle, нем. schloss, исп. castillo, франц. chateau) – первоначально название укрепленного дома, окруженного рвами, крепостными стенами и башнями с подъемным мостом, где жил феодал. (http://ru.wikipedia.org/wiki/Замок_(строение))

    Фортеця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначеними для тривалої кругової оборони.

    Зазвичай, це обнесенна фортечним муром територія, у якій перебуває постійний гарнізон, з великим запасом продовольства та озброєння, для перебування у довготривалій облозі. Споруди фортеці складалися з мурованого замку, веж, сполучених фортечною стіною з бійницями. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці будувалися казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень. (http://uk.wikipedia.org/wiki/Фортеця)

    Ну, то у Кам”янці, судячи з усього, таки фортеця, а ніякий не замок. І міст, відповідно, ФОРТЕЧНИЙ:)

  4. Muza каже:

    Щодо “замку”, то це Ви, Zena, маєте рацію. Віктор Іванович Солоп, працівник НІАЗу підіймав нещодавно це питання у місцевій пресі, та ніхто на це не відреагував, наводив він подібні на Ваші аргументи.

  5. Zena каже:

    А що преса? Подібні питання мали б підніматися передусім в самому НІАЗі, оскільки вже вони ведуть всю документацію по Старому місту. Та й істфак не мав би мовчати. Час би історикам займати активнішу громадську позицію, бо обурюються викладачі в аудиторіях перед студентами щодо різних подібних недоречностей, але так проблеми не вирішити. Треба звертатись до міської влади, лобіювати, добиватись. Пламеницька свого часу дуже виразно показала, як доносити і просувати міській владі свої ідеї (маю на увазі історію з “римським” мостом, та й ї неоднозначнії концепції реставрації),

  6. Muza каже:

    Безперечно – вся проблема у нашій байдужості, ми живемо тільки насущними власними проблемами. Тому закликаю усіх істориків Кам’янця та студентів істфаку до відповідних дій!

  7. Rogozka каже:

    Там така дискусія про замок і фортецю. Ну ви даєте. Міст замковий, а не турецький. Почитайте джерела розумники. 1400 рік – перша згадка. pontem, у цьому документі castri – замок. У польськомовних документах замок – zamek, most zamkowy. Toму ваша фортеця стала лише у 18 ст. фортецею.

  8. Zena каже:

    Ми не можемо базуватися на назвах іншими мовами – у нашій мові є своя термінологія. Яко поляки називають фортецю “zamek” – це їхнє право. Але вони також кажуть “milosc” замість “кохання” та “wonie” замість “пахне”. І що? нам теж внести корективи у свій словник? У нашій мові є різниця між замком-маєтком феодала і оборонною спорудою, що має назву “фортеця”. Я вважаю, це має бути відображено у назвах наших пам”яток.

    П.С. Адміне, чому у вас коментарі перебігають із теми в тему?

  9. Rogozka каже:

    А фортеця і замок звідки. Замок став фортецею у камянці коли? у др. половині 17 ст. А до того був замком. Де сидів староста, і був гродський суд (не плутать з городським) і міст у всіх джерелах замковий. Тому думайте, а потім пишіть.

  10. Zena каже:

    Думаю, не сумнівайтесь. Тема нашої дискусії скорше навіть філологічна. Мова має властивість розвиватись. У нашій мові (як і віноземних) дуже багато слів іншомовного походження. І вся штука в тому, що входження іншомовних слів відбувається в кожному випадку за певних обставин і в певному контексті. І так уже історично склалося, що слова “замок” і “фортеця” в нашій рідній українській мові мають різні, цілком конкретні значення. Про літературну українську мову до 17, та й навіть до 19 ст. нічого не чула. А якщо керуватись вашою логікою, то з “нафталіну” довелося б дістати не один десяток слів, якими ми або давно не користуємось, або які принципово змінили своє зничення (як, скажімо, слово “живот”. До речі, у польській мові воно все ще означає “життя”;))

  11. Rohozka каже:

    Який нафталін. Ви хоча б розумієте про що йдеться мова. Термін історичний. Ми використувуємо термін воєводство? А воно якого походження? Яке я слово дістав з 17 ст. яким ми не користуємося? Замок, міст чи фортеця?

  12. erm-sv каже:

    Та тут і справді гаряче :twisted:
    Не буду наполягати, але колись пам’ятаю чув, що замок – це й справді оборонна споруда з башт (можливо і необов’язково) і мурів. Тому визначення яке наводить Zena до замку з вікіпедії цілком підходить до нашого Старого і Нового замків, а також до комплексів Руської і Польської брам. Таким чином в Кам’янці можна виділити 4 замки… :lol: Як вам!!!
    Щодо фортеці, я ототожнюю це слово з словом форт, що в принципі також не суперечить наведеному визначенню фортеці – “Зазвичай, це обнесенна фортечним муром територія, у якій перебуває постійний гарнізон, з великим запасом продовольства та озброєння, для перебування у довготривалій облозі. Споруди фортеці складалися з мурованого замку, веж, сполучених фортечною стіною з бійницями.”
    Фортечні мури (міські оборонні стіни) у нас є, аж три ряди з боку Старого замку. Казарми також є. Ну і решта для життя – усе на острові Старого міста. Тобто все Старе місто разом з Старим і Новим замками є фортецею. Про Кам’янець і говорять – місто-фортеця.

  13. Сергій каже:

    У цій дискусії ще не хватає римлян…… ги-ги ))) Знаєте, на сьогоднішній день практично не існує жодного “дійсно наукового” видання, яке б відтворило найбільшдостовірну історію міста Кам’янця-Подільського… якщо колишній мер (не маючи відповідної освіти) дозволяв собі проводити екскурсії почесним гостям, то це, вибачте, вже нонсенс…. далі… тут сперечалися про назву мосту (замковий, турецький, фортечний) базуючись на тому, що турки дизайнери і т.д. – то не сваріться і назвіть його німецьким німці теж його укріплювали ))) Старий замковий міст потрібно досліджувати об’єктивно. Не виключено, що про нього існує багато матеріалів як в архівах Польщі, так і в архівах Туреччини….які, на жаль, можливо назавжди залишаться там… І на кінець, давайте будем усі книги писати за матеріалами Вікіпедії…. ото вийде мОНОГРАФІЯ про Кам’янець )))

  14. Сергій каже:

    Ну на рахунок назви мосту. По-перше, якщо аналізувати дослідження з історії середньовічної історії нашого міста, то більшість істориків-науковців не сперечаються, що фортеця – це увесь комплекс оборонних споруд та укріплень, які є на території Старого міста (Петров М.Б., Пламеницька О., Пламеницька Є.). По-друге, будь-який дослідник середньовічного європейського міста (не тільки Кам’янця) прекрасно знає його планувальну структуру: це укріплена цитадель (замок) і “место” – власне міське поселення. Тобто я намагаюсь стверджувати, що споруда, яка є візитною карткою міста є не фортеця, а замок, що набув такого вигляду після трьох серйозних реконструкцій (1613, 1642 і 1644 р. (саме в 1644 р. він став повністю кам’яним)). По-третє, якщо топографія Кам’янця-Подільського передбачає наявність р.Смотрич, то замок з посадом потрібно якось було з’єднувати. Крім того, не є новиною, що в замку розміщався подільський староста, який був одночасно й подільським воєводою на зразок адміністративного укладу Речі Посполитої до якої з 1430 р. й належало Західне Поділля. Більшість польських джерел на яких й базується середньовічна історія нашого міста детально описує функції вищезгаданого старости, який розміщався в замку, а не у фортеці. В коментарях вище я взагалі зустрічав думку, що фортеця і форт це одне і те саме. Знаєте форт бував почасти спорудую недовготривалою в часі і водився під час військових дій в цілях укріплення на місцевості. Зважаючи на те, що в Кам’янці був замок і він з’єднувався з містом мостом, то чому останній не доцільно називати замковим.

    • erm-sv каже:

      Ух-ти… З вами краще не зв’язуватись :-) Гарний аналіз і міркування як на мене. Дозвольте погодитись з вами у ключових питаннях, адже логіка у ваших поясненнях залізна. Єдине, хіба що, хотів би лише закинути таке питання для розмірковування: “Ну міст ЗАМКОВИЙ за призначенням це безсумнівно, здається ніхто і не сперечається. А як ви думаєте назва має бути саме по призначенню дана?? Чому тоді колодязь Вірменський а не наприклад “Глибокий”???” Як на мене, то назви можуть бути будь-які. Чомусь згадалось таке “Люди всякие нужны, люди всякие важны” :lol:

  15. admin каже:

    можливо, скоро проведем опитування серед відвідувчів сайту з запитанням, як вірніше називати даний міст

    • admin каже:

      Так, опитування готове, висловлюйте свої думки в голосуванні :-)

      • erm-sv каже:

        Я за “Турецький”, як і на листівках.
        Взагалі то питання поставлено досить категорично – ніби на тестах – є або правильна або неправильна відповідь. Зрозуміло, що це просто думка кожного, а не істина. Точно сказати то не компетенція пересічного відвідувача. Але наявність опитування то вже позитив :D

        • admin каже:

          Ну не все так категорично, за необхідності інші варіанти також можу додати

        • erm-sv каже:

          Я маю на увазі саму постановку питання: “Яка вірна назва…?”
          Цього мабуть ніхто не знає, тому правильна відповідь буде остання.
          Можливо краще було б задати питання так “Як би ви назвали …?”.
          А варіант відповіді такий як “Римський” був би, можливо, також доречний.

    • Muza каже:

      Як я жалкую тепер, що не прокинулася раніше – бачу, стільки цікавого пропустила :cry: 8) 8) 8)

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися