Із освячення Казанського собору в Кам’янці-Подільському (30 серпня 1878 р.)

Додав(ла) Пагор Валентин on 27.04.2010

Публікація та аналіз джерел по церковні історії Кам’янця-Поліського є особливо актуальною на сьогоднішній день, враховуючи підвищення уваги до наукових досліджень історії міста [1]. Як відомо, вивчення релігійних питань унеможливлювалось у радянський період, а на сьогоднішній день так і не знайшло належного висвітлення у науковій та популярній літературі. Для розвитку цієї справи буде представлена стаття про одну з сакральних споруду міста, яка була зруйнована в радянський період і сьогодні потребує відновлення.

Однією із важливих та архітектурно величних релігійних споруд у Кам’янці-Подільському був Казанський собор. Публікацію по опису подій з освячення Казанського собору в Кам’янці-Подільському можна зустріти у сучасній роботі Задорожнюка Андрія Борисовича «Казанський собор у Кам’янці-Подільському / А. Задорожнюк, С. Копилов, М. Петров. (— Кам’янець-Поліський: ПП Мошак М.І., 2007. — 52 с.)» [2, с. 38-40]. У додатках публікувався джерельний матеріал по вище згаданій події, проте українською мовою ще не публікувався , хоча авторами подано науковий аналіз джерела.

Коли вивчати періодичну літературу ХІХ ст. релігійного спрямування то навряд чи знайдеться урочистіша і масштабніша церковна подія в історії Кам’янця тих часів, ніж освячення Казанського собору 1878 р. Її опис вдалось відшукати в фондах відділу рідкісних видань при науковій бібліотеці національного університету ім. І. Огієнка та представити читачу насамперед для естетичного сприйняття (матеріал подається під № 1).

1

Святкування при освяченні Казанського собору в Кам’янці-Подільському (30 серпня 1878 р.) [3].

30-го Серпня, у високоурочистий для всієї Росії ( та України – В.П.) день «тезоіменитства» її полюбленого Монарха, Преосвященнішим Веніаміном, Єпископом Балтським, за участю міського, сільського білого і чорного духівництва здійснено було, давно очікуване всіма православними Поділля, переосвячення Казанського собору з католицького кармелітського костьолу. Можна сказати без перебільшення, що нічого урочистішого (ніж – В.П.) цієї церемонії не запам’ятали жителі Кам’янця, та навряд чи кому і доведеться бути свідком подібного торжества.

Чудово зобразив в своїй проповіді о. Ректор семінарії М.В. Сімашкевич, томливе очікування цього торжества, яким горіли серця ревнителів православ’я, і багатознаменне значення знову влаштованого православного собору для православного населення Кам‘янця.

Задовго стало відомим, що 30 серпня – день призначений для освячення собору, і всі з нетерпінням чекали цього дня. Носилися чутки, що Преосвященний Феогност, при якому собор Казанський був остаточно відбудований, приїде з Петербургу для освячення його. Нарешті бажаний день наступив. До цього часу 28 серпня прибув в Кам‘янця для ревізії Його Високопревосходительство Київський Генерал-губернатор М.І. Чертков.

Напередодні дня освячення Його Преосвященством відслужено було «бдение» в новому соборі. 30 числа в 8-й годині ранку урочисті процесії з корогвами і місцевими іконами попрямували при дзвінкому дзвоні в собор св. Іоанна-Передвісника з церков: Архієрейського будинку, монастиря Троїцкого, Петро-Павловською, Миколаївською, Польсько-Фольварецькою, Русько-Фольварецькою та м. Карвасар. Натовпи народу стікалися до нового собору з раннього ранку і до 8-ї годиннику заповнили місцевість, прилеглу до собору, оточивши площу його з трьох сторін; місцеві війська зайняли південну сторону; з східної – розташувалася публіка, що стікалася з різних місць, а із західної, з фронту гімназії розміщені були вихованці і вихованки гімназій. У результаті о 9-ї годині прибули в собор св. Іоанна Предтечи Его Преосвященства, Його Високопревосходітельство М.І. Чертков. Начальник губернії С.Н. Гудим-Левкович і всі цивільні та військові чини. Поволі Його Преосвященство і більше 20 осіб духівництва, що брали участь в процесії, почався «молебінь» Казанської Божої Матері і при співі, дзвоновому дзвоні всіх церков, в стрункому порядку всі попрямували до нового собору. Всі вулиці і провулки, ведучі від старого до нового собору, заповнені були тисячами народу. Військова музика зустріла процесію, що поволі наближалася, і всі увійшли до оновленого собору; тисячі народу всіх віросповідань товпилися біля нього, по неможливості пробратися всередину. Почалося звичайне освячення престолу; до вівтаря увійшли, окрім духівництва, що служить, почесний гість Генерал-Губернатор, Начальник губернії з сімейством і багато інших осіб; всіх цікавила невидима багатьма священна церемонія освячень престолу і храму, і всі з глибокою увагою стежили за цією церемонією.

Після закінчення освячення престолу і храму, знову довга процесія попрямувала в Петропавловську церкву за св. мощами, перенесеними в неї напередодні, як в найближчу, з нового собору вранці 30-го числа. У цій процесії брали участь всі високопоставлені особи, можна було бачити осіб католицького віросповідання, окрім його духівництва, і навіть євреїв, і знову в стрункому порядку повернулися зі святинею до «новопосвяченого» собору. Після вимовляння Його Преосвященством багатознаменних слів: «Господь Сил, Тим є Цар Слави», західні двері собору розчинилися і всі увійшли в «новоустроєний» благоліпний храм Казанської Божої Матері. Вперше ознаменувалось зведення цієї грандіозної будівлі православним співом і в служінні 12-ти осіб, Його Преосвященством вперше здійснена була в нім православна літургія, що закінчилася подячним молебствієм Казанської Божої Матері і св. Олександру Невському, «многоліттям» ГОСУДАРЕВІ ІМПЕРАТОРОВІ і всьому Царюючому будинку, Преосвященнішнм Феогносту, Єпископові Подільському і Брацлавському і Веніаміну, Єпископові Балтському, і улаштовувачам, і благодійникам святого храму цього.

Після виходу з храму, Його Превосходительство М.І. Чертков дав команду військам, поздоровляв їх зі святом. Ура!, – було відповіддю на його поздоровлення; дякував (Він) за добре виконання ними своєї справи і разом з Начальником губернії віддалився в будинок останнього (начальника губернії – В.П.).

Так пройшов акт освячення св. храму!

С.Л. [3].

(Дж.: Торжество при освящении Казанского собора в Каменец-Подольске 30 августа 1878 г. / [авт. С.Л. – (?)] // Подольскія Єпархіальныє Ведомости; (ПЕВ). — 1878. — N 18. —[Отдел второй, неофициальный]. — С. 627-630.)

Використана література:

1. Пагор В.В. Дарча грамота Сінана про будівництво вірменської церкви в Кам’янці-Подільському (із досліджень Я. Дашкевича) // Кам’янець-Подільський історичний [Інтернет-ресурс] – 01.03.2010. – https://kampod.name/darcha-hramota-sinana-pro-budivnytstvo-virmenskoji-tserkvy-v-kamyantsi-podilskomu-iz-doslidzhen-ya-dashkevycha

2. Задорожнюк А. Казанський собор у Кам’янці-Подільському / А. Задорожнюк, С. Копилов, М. Петров. — Кам’янець-Полільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 52 с.

3. Торжество при освящении Казанского собора в Каменец-Подольске 30 августа 1878 г. / [авт. С.Л. – (?)] // Подольскія Єпархіальныє Ведомости; (ПЕВ). — 1878. N 18. —[Отдел второй, неофициальный]. С. 627-630.

Автор: Пагор Валентин

Студент КПНУ ім. І. Огієнка

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Дослідження Казанського собору у Кам’янці-Подільському: історія, архітектура, історіографія
  2. Казанський собор на старих поштівках
  3. Дарча грамота Сінана про будівництво вірменської церкви в Кам’янці-Подільському (із досліджень Я. Дашкевича)
  4. До руїн Вірменського собору. Фото Сергія Доманіцького (2010)
  5. ДЗВІНИЦЯ ВІРМЕНСЬКОГО МИКОЛАЇВСЬКОГО СОБОРУ XVI—XVII ст.
  6. Дослідження вірменського храму св. Миколи XV-XVIII ст. у Кам’янці-Подільському
  7. ВІРМЕНСЬКИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ СОБОР XV—XVIII ст.

Коментарі

3 Responses to “Із освячення Казанського собору в Кам’янці-Подільському (30 серпня 1878 р.)”

  1. Muza каже:

    Валентине, щиро тобі дякуємо за висвітлювання різноманвітних цікавинок з “Відділу рідкісної книги” :!: :idea: :-)

  2. erm-sv каже:

    Молодець Валентин, відчувається дух справжнього історика, таке завжди цікаве вишукує. Радий бачити нову чергову публікацію. Цікава інформація.
    У мене чогось виникає таке переконання, що на шпальтах цього сайта виростає майбутній світоч історичних наук, один з провідних фахівців істфаку… Так тримати.

  3. Пагор Валентин каже:

    Спасибі всім хто дає мені наснагу для написання нових робіт. :-)

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися