Кам’янець–Подільський у другій половині XVII – XVIII ст. у малюнках та гравюрах

Додав(ла) gonchar on 12.03.2010

Plan-Tomashevycha-1672

(Мал.1). Гравюра Кам’янця-Подільського 1673-1679 рр. К.Томашевича

На конкурс

У кожного міста, як у кожної людини, своя історія, своя доля. Кам’янець, що здавна був фортецею, знаменитою своїм природнім розташуванням і фортифікаційними спорудами, знаходився на межі європейського та азіатського культурних світів, і привертав увагу географів, граверів, художників і військових істориків починаючи ще з XV ст. Завдяки цьому, до нас дійшло чимало гравюр, малюнків та планів Кам’янця XVII – XVIII ст.  Однак не зважаючи на те, що до вказаної проблеми звертались такі дослідники як О.Прусевич [8], Ю.Сіцінський[9,10], Я.Дашкевич[2], М. Петров[3], Я. Чубинський[15] та ін., проблема в комплексі не досліджена. Її скрупульозне опрацювання сприяє значною мірою підготовку документації для реконструкції окремих міських пам’яток, та Старого міста у цілому, в якості європейського історико – архітектурного заповідника.

Однією з найбільш відомих іконографічних джерел XVII ст. є гравюра Кам’янця та його фортеці, виконана в 70 – х рр. XVII ст. Кипріяном Томашевичем. Цей малюнок був накреслений після того, як турки у серпні 1672 р. взяли Кам’янець. Про автора відомо, що він був кам’янчанин, мав у місті власний будинок, а у 1671 р. був війтом кам’янецької польської громади й суддею в цивільних справах. Після здобуття Османською імперією Кам’янця, Томашевич переїхав до Кракова, де і видав зображення міста та його замку. На малюнку він подав деякі відомості про захоплення міста турками, зазначив, звідки вони підступали до кам’янецького замку. Зображення Кам’янця Томашевич видав у Кракові, на кошти краківського біскупа Андрія Тржебицького і присвятив план цьому польському патріотові, що перед турецькою навалою сформував на свої кошти військовий загін в 500 чоловік та послав його до Кам’янця. Гравюра Томашевича має розмір 42 х 31,5 см. Власне мідьорит подає вид замку і міста у перспективі із західного боку, так як би стати на кінці валів та ровів так званого «Нового замку» й дивитися на схід: на передньому плані накреслено вали та побудування замку – башти і мури, а далі місто з будинками, вулицями, майданами, оборонними укріпленнями та річкою, що оперізує навкруги місто. План Томашевича відомий в історіографії, але сам оригінал являє собою бібліографічний раритет. Він послужив зразком для інших видань планів Кам’янця другої половини XVII – початку XVIII ст., яких було понад 30. [9; C.6-7] (Мал.1)

Гравюра Кам’янця 1673 – 1679 рр. та легенда до неї привертали увагу дослідників ще у XIX ст.. Зміст останньої опублікував О. Сементовский
[12; C.69-70] , описуючи кам’янецькі старожитності. Філолог та історик М. Петров [3; C.56] також вивчав гравюру, а М.Городецький – експлікацію до неї [1; C.56-57]. Гравюру з легендою поміщували у своїх працях Ю. Сіцінський[11; C.40-44], О. Прусевич [8; C.62, 63, 66-68], В.Січинський [13; C.43] та інші дослідники. У ХХ ст. гравюру, як історико–топографічне джерело досліджували Я. Дашкевич [2; C.46-51], О.Пламеницька [6; C. 82-105], О. Халпачьян [14;  C.134, 136], Є. Пламеницька [7; C.16] та ін. Однак найбільш кваліфіковано її значення для територіальної еволюції Кам’янця останніх десятиліть XVII ст. з’ясував Я. Дашкевич. По–перше, він професійно продатував гравюру 1673 – 1674 рр. , а по–друге – розробив критерії її цінності, які допомагають зрозуміти, чого можна, а чого не можна чекати від неї для вивчення історичної топографії міста [5; C.58].

Окрім гравюри Кам’янця Томашевича, існує інший друкований малюнок–схема, близький часу до першого, маловідомий в історіографії. Він 1684 р., значиться з тих часів, коли Кам’янець був у руках турків, друкований у Римі. Розміром він більший за гравюру Томашевича: його розміри становлять 38,5 х 54,5 см. У загальному вигляді він такий, як і план Томашевича: замок і місто накреслено також перспективно, але не так досконало як це зробив Томашевич. Замок відтворено досить виразно з баштами, стінами, брамами і навіть з гарматами на валах та з людьми, а в місті тільки заштриховано садиби та вулиці, а не вирисувало будинки; тільки міські фортифікації – брами та башти намальовано виразно. Хто склав цей план, де його надруковано і коли, видно з такого напису внизу: «Jo jacobus de Rubeis fortis Romae ad templum S.Maria de Pase cum priislegio sumi Rontifici die XX julii MDCLXXXIV», що в перекладі означає – «Яків з Ожинових форм (можливо – ферм) Риму коло храму святої Марії Мирної за привілеєм вищого первосвященика 20 липня 1684 року.»

Вгорі плану вміщено посвяту старшому сину короля Яна Собеського, Якобу, що брав участь у походах батька, особливо в боротьбі з турками за Кам’янець: « Serenissito Jacobo Poloniae Principi magnarum Virtutum Patris Regis, Invictissimi initatori studiosissimo.»
Кам’янецький замок на малюнку 1684 р. виглядав як на мідьориті 1672 р., тільки на першому башти, стіни та інше виразніше відтворено, але чи відповідало намальоване дійсності – не можна бути певним. Тому, що автор, як пише Ю.Сіцінський, ніколи не відвідував місто над Смотричем[9; C.19-20].

zamok-1652-1672

(Мал.2). Малюнок кам’янецького замку 1652-1672 рр. невідомого художника. Датування за Є. Пламеницькою.

Цінним іконографічним джерелом для вивчення територіальної історії Кам’янця кінця XVII ст. є малюнок 1652- 1672 рр. (атрибуція Є. Пламеницької), виконаний невідомим художником. Він зберігається в архівах Польщі. Вид на замок подано з північного боку. Рисувальник досить об’єктивно відтворив топографію розташування Старого замку на місцевості, зумів передати архітектурний стиль башт із специфічним завершенням (перекриттям), взаємозв’язок їх з стінами та головним в’їздом на територію замку зі сходу і т.д. Із західного боку до Сторого замку примикала кам’яно – земляна система укріплень Нового замку, що був зведений у 1617 р. і відтворений художником досить умовно [5; C.60]. Вказаний малюнок свідчить про те, що реконструкція окремих башт сьогодні (башт Рожанки, Тенченської, Лянцскоронської) фальсифікується (Мал.2).

Окрім граверів, кам’янецькі пам’ятки привертали увагу художників – живописців. Заслуговує на увагу і мистецька спадщина ельзаського художника Жана Анрі Мюнца (1727 – 1798), який на початку 80- х років відвідав Кам’янець, здійснив його топографічний опис та залишив два малюнки.

Ruska-brama_Munc

(Мал.3.) Руська брама у 80-ті роки XVIII ст. Художник Ж. Мюнц.

На першому з них зафіксовано кам’яно – земляні укріплення Руських воріт, а на іншому – одну з башт (очевидно Кравецьку), що захищала місто і вірменські квартали з південно – східного боку та проїзд на вулицю Гончарську від Руської брами. Інтерпретацію першого малюнку намагався здійснити польський дослідник Я. Чубинський [15; C.60-61]. Однак, на нашу думку, вона виявилась невдалою. Він стверджує, що зображенням на першому малюнку виступає Замковий міст, а насправді, то була Руська брама зі східного боку. Ведучи мову про другий малюнок, зауважимо, що відтворюючи на папері каньйон річки Смотрич у його південно – східній частині, художник намагався показати вулицю, що вела від Руських воріт до башти Гончарської долиною річки Смотрич, а потім тягнулася нижньою терасою зі східного боку півострова. В’їзд на вулицю Гончарську з боку Руських воріт прикривала кам’яна башта, яка в планах Кам’янця XVIII ст. йменувалася «Кравецькою» (Мал.3).

На другу половину XVIII – початок ХІХ ст. припадає діяльність російського художника Є. Кошкіна (1761 – 1839), у мистецькій спадщині якого також виявлено малюнок Кам’янця. Він виконаний з північно – західного боку міста ( з передмістям Польські фільварки). Охопивши, власне Старий замок і Старе місто, Є. Кашкін не дотримувався при їх відтворенні на папері ніяких художніх принципів. Говорячи про Старий замок, зазначимо, що його зображення настільки примітивне, що не дає можливості об’єктивно відтворити архітектурно – просторовий ансамбль замку.

Kam-pod_Koshkin

(Мал.4). Малюнок Кам’янця-Подільського кінця XVIII ст. Художник Є.Кошкін.

Не зовсім вдало намалював художник і Старе місто. Деформованим на малюнку є замковий міст, планувальна структура та забудови міських дільниць тощо. Фантастичними на малюнку виступають Польська брама, батарея Св. Трійці і т.д. Разом з тим ближче до реальності художник намагався відтворити Кушнірську башту з Вітряними воротами і так звані Турецькі бастіони, які у другій половині XVIIІ ст. зазнали значних реконструкцій (Мал.4).

Заслуговує на увагу й малюнок Кам’янця, виконаний художником Г.Харитоновим. На відміну від малюнка Є. Кошкіна, зображення на його малюнку  ближче до реальності, хоча також не позбавлене художніх домислів автора. Відтворивши панораму Старого замку, художник зумів передати архітектурні особливості його башт, стін, замкових воріт тощо.

Об’єктивно відтворив гравер сполучення замку з містом (високим кам’яним мостом) та з передмістям Підзамче, показуючи роль рельєфу місцевості у формуванні історико – топографічних особливостей замку та передмість. Ведучи мову про Карвасари, підкреслимо, що автор гравюри справедливо розмістив передмістя в каньйоні р.Смотрич, на її не широкому правому березі, що із заходу підступав до високого мису (40 м), на якому знаходився замок.

Harytonov

(Мал.5). Гравюра Кам’янця-Подільського кінця XVIII ст. Художник Г.Харитонов.

Г.Харитонов передав забудову передмістя, яке тягнулось майже від Руських воріт до Хрестовоздвиженської церкви, а за Довжоцьким струмком – до високих скель, які отримали назву «урочище Татариска». На схід від Карвасар (через річку) художник відтворив і західну частину передмістя Руські фільварки, які сполучалися мостом (Мал. 5).

Отже, цінним джерелом для вивчення історії міст взагалі, і Кам’янця – Подільського зокрема, являються плани, малюнки, художні зображення, гравюри військового та культурного призначення. Саме вони поряд з іншими топографічними джерелами дають змогу глибше осмислити роль міста в контексті розвитку певного регіону, і країни в цілому. Простежуючи зміни у графічних зображеннях, які були виконані у певні історичні періоди існування міста ми можемо оцінити культурно – архітектурні рішення та їх зміни у ході еволюції міст.

Список використаних джерел та літератури
1. Городецкий М.П. Общий вид города Каменца – Подольского во второй половине XVII века и в настоящее время // Подолия. Историческое описание. – С. 56-57.
2. Дашкевич Я. Зображення Кам’янця – Подільського 70-х років XVII – VXIII століття як історико – топографічне джерело // Проблеми історичної географії України. – К.,1991.-С.46-51.
3. Петров Н. Подолия. Историческое описание. – К.,1891. – С.56.
4. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця – Подільського кінця XVII – VXIII століття (Історіографія. Джерела). – Кам’янець – Подільський: Абетка- НОВА, 2002.- 384с.,іл..
5. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця – Подільського очима художників 70-х років XVII – першої половини XIX століття// Краєзнавство. Науковий журнал .- К.,2003. №1-4.- С.58-64.
6. Пламеницька О. Забудова Кам’янця – Подільського за мідьоритом К.Томашевича 1673-1679 рр. :до проблеми дослідження української ведути //АСУ. – 3.- Ч.1. – К.,1996. – С.82-105.
7. Пламеницька Є. Дослідження Кам’янець – Подільського замку.// Археологія. – 1975.- №16.- С.16.
8. Prusievicz A. Kameniez Podolski.- Kijow – Warszawa,1915. – S. 62,63,66,67,68.
9. Сіцінський Ю.Й. Оборонні замки Західного Поділля XIV – XVII ст..(Історично – археологічні нариси)./ Упорядник С.В. Трубчанінов; Передмова І.С. Винокур, С.В. Трубчанінов; Примітки І.В. Данілов, О.В. Карборвський, С.В. Трубчанінов. – Кам’янець – Подільський: Центр поділлєзнавства,1994.- 96 с.
10. Сіцінський Ю.Й. Нариси з історичної топографії міста Кам’янця – Подільського та його околиць./Упорядник М.Мошак; Художнє оформлення О.Свіньціцького. – Кам’янець – Подільський. -1994. – 60 с.,іл.
11. Сецинский Е. Город Каменец – Подольский. Историческое описание.- К.,1895.- 247с.
12. Сементовский О. Город Каменец – Подольский. – Санкт – Петербург,1862.- С.69-70.
13. Січинський В. Історія українського граверства XIV – XVII ст..- Львів,1939.- С.43.
14. Халпачьян О. Сооружения армянской колонии в Каменце – Подольском // АН.- №28. – М., 1980. – С.134,136.
15. Czubincski J. Studia nad Historyczna ikonografia widokyw i panoram Kamieniez Podolski. // Kamieniez Podolski. Studia z dziejyw miasta i regionu . – Т.1. – Krakow, 2000. – S.399.

Гончар Марина, студентка
V курсу історичного факультету



Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Ігор Скочиляс. НАМІСНИЦЬКИЙ ПОДІЛ ЛЬВІВСЬКО-ГАЛИЦЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЄПАРХІЇ НА ПОДІЛЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI–XVII ст. (частина 2)
  2. Ігор Скочиляс. НАМІСНИЦЬКИЙ ПОДІЛ ЛЬВІВСЬКО-ГАЛИЦЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЄПАРХІЇ НА ПОДІЛЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI–XVII ст. (частина 1)
  3. Малюнок-схема Кам’янця-Подільського 1684 р.
  4. ВІРМЕНСЬКА КРИНИЦЯ XVII ст.
  5. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
  6. Пагор В.В. Я вдячний сайту «Кам’янець-Подільський історичний»: ексклюзив, мемуари, повсякденність
  7. Дослідження вірменського храму св. Миколи XV-XVIII ст. у Кам’янці-Подільському

Коментарі

5 Responses to “Кам’янець–Подільський у другій половині XVII – XVIII ст. у малюнках та гравюрах”

  1. Muza каже:

    Марино, стаття прекрасна! Мені, як насаперед художнику, дуже цікаво було читати. Подумати тільки в кожній картині із видами міста відбивається його історія:)

  2. KamPod каже:

    Читав працю Ю.Сіцінського “Нариси…” Дійсно грав’юра К.Томашевича має величезну цінність для міста. Я навіть бачив, що її копію на жовтих листках у досить великому форматі продавали у сувенірній крамничці в замку. Цікаво також було б почитати Я. Дашкевича, у який “розробив критерії її (гравюри К.Томашевича) цінності”. Посилання на літературу там якесь не дуже коректне.
    Дуже цікаво для мене було почитати про малюнки Мюнца і їх перемальовки. Скажіть можливо знаєте, а Кравецька башта, це одна з існуючих в комплексі Руської брами, чи це окрема башта на зразок Кравецької башти з іншого боку острова.
    Дякую автору за представлене дослідження.

  3. Сергій каже:

    Я щось ніяк не зрозумію для чого було писати статтю, тему якої вже давно розкрив у своєму доробку М.Петров…. або іншими словами: яка її новизна?

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися