Кам’янець-Подільський в науковій спадщині М. Б. Петрова

Додав(ла) serhij.s on 02.03.2010

Петров Микола Борисович

Петров Микола Борисович

На конкурс

(присвячую пам’яті Миколи Борисовича -

вчителю, наставнику, взірцю для наслідування)

Дана стаття присвячена одному з найвидатніших дослідників історії Кам’янця-Подільського – Петрову Миколі Борисовичу, втрата якого стала болючим ударом не лише для його сім’ї, знайомих та колег-істориків, а також певним чином відобразиться на подальшому дослідженні історії Кам’янця-Подільського.

Життя і творчість історика знайшли своє відображення у декількох газетних публікаціях , у численних збірках наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету. У них неодноразово йшлось про великий внесок ученого у розробку проблем з історії Кам’янця-Подільського.

Проте вельми критично до його наукової діяльності поставилась київська дослідниця Ольга Пламеницька . Між ними розгорнулась масштабна наукова дискусія. В той час, як Пламеницька «закидала» Петрову надмірно критичну і зверхню оцінку праць історіографів ХІХ – початку ХХ ст., і звинувачувала його у «самолюбстві» та переоцінці власного внеску в дослідження історії Кам’янця , М.Б. Петров, в свою чергу, звинуватив її у недостатній ознайомленості з джерелами ХV – ХVІІ ст. при дослідженні кам’янецьких старожитностей .Вважаю, що такі оцінки є наслідком серйозних розбіжностей не лише в світогляді вчених, але й у підході до джерел і методологічних розбіжностей при вивченні історії.

Оцінюючи наукову спадщину М.Б. Петрова як історіографічне джерело, слід зазначити, що свої праці він писав на основі великої кількості джерел. Це видно як з приміток до його робіт, так і з самого їх змісту. До джерел він ставився критично, аналізуючи і порівнюючи різні за походженням документи, які потрапляли йому до рук. Учений ввів у науковий обіг значну кількість раніше невідомих архівних документів. При написанні наукових статей використовував чималий масив опублікованих документів, та робіт відомих дослідників. В основі методології його досліджень покладений принцип позитивізму. Для об’єктивного подання матеріалу він дотримувався канонів історизму, висвітлення фактів у їх хронологічній послідовності.

В цілому, тематика досліджень М.Б. Петрова поділяється на три провідних напрямки наукового пошуку. Перший із них пов’язаний із дослідженням історії Кам’янця-Подільського ХІІ – ХVІІІ ст.; другий – з історією міст і містечок Поділля та Волині епохи середньовіччя і раннього модерного часу; третій – з історіографічною спадщиною дослідників, які досліджували подільські та волинські старожитності.
Микола Борисович ще наприкінці 70-х рр. ХХ ст. окреслив свою основну тему наукового дослідження – “Історична топографія Кам’янця-Подільського ХІІ – ХVІІІ ст.” З того ж часу почали з’являтись статті, присвячені її окремим аспектам, перші праці у збірниках матеріалів і тез наукових конференцій , окремі брошури .

Свою кандидатську дисертацію Микола Борисович присвятив історії Кам’янця-Подільського . Дану роботу він писав на базі Інституту археології АН УРСР під керівництвом П.П. Толочка. Захистив її 24 грудня 1987 року на спеціалізованій Раді Інституту археології АН УРСР .

Досліджуючи ранні етапи історії Кам’янця-Подільського, учений дійшов висновку про існування міста ще починаючи з часів Галицько-Волинського князівства, а датою його виникнення вважає рубіж ХІІ – ХІІІ століть. Вивчаючи початкові етапи історії міста, М.Б. Петров провів археологічні обстеження міста та його околиць в радіусі 8 км. Ним зафіксовані трипільські поселення, городище скіфського часу (VІІ – ІV ст. до н.е.), пам’ятки черняхівської культури ІІ – V ст. н. е., антські пам’ятки VІ – VІІ ст., 6 поселень ХІІ – ХІІІ ст.

Таким чином, слідом за Сіцінським довів, що в Кам’янці-Подільському немає культурних нашарувань І – ІІІ ст. н.е. , а знахідки окремих монет і речей римських часів не дають підстав стверджувати про існування тут міста у вищезгаданий час.

Праці, присвячені середньовічній історії Кам’янця, складають вагому долю бібліографії вченого. Він вивчає соціотопографію та націотопографію міста, його економічну історію та інші аспекти. Одним із основних аспектів дослідження історії Кам’янця у роботах історика являється націотопографія міста . Микола Борисович ніколи не залишав поза увагою своїх досліджень той факт, що в пізньому середньовіччі та у нові часи в Кам’янці проживали різні етнічні громади (русини (українці), вірмени, поляки та інші етноси) , кожна з яких залишила певну культурну спадщину.
На особливу цінність заслуговують дослідження, присвячені руській громаді , оскільки подібного роду праць в історіографії обмаль. Вивчаючи руську громаду, він звернув свою увагу на історико-топографічний розвиток її кварталів протягом ХVІ – ХVІІІ ст. Учений дійшов до висновку, що воно було корінним і найдавнішим в Кам’янці, а його історична спадщина є не меншою, аніж в інших громад. Відзначав неприязнь до української громади з боку польської адміністрації та простежив експансію польського магістрату на квартали української громади.

Загалом, при висвітлені історико-топографічного розвитку кожної із громад, автор подавав опис та локалізацію їх ринків, головних храмів, вулиць, оборонних укріплень, вивчив особливості містобудівних норм, соціальну топографію. Дійшов до висновку, що на формування їх кварталів впливали не лише містобудівні норми та географічний фактор, а й політичні умови в Речі Посполитій . Він висвітлив окремі факти взаємовідносин між мешканцями руської, польської та вірменської юрисдикцій, кожна з яких мала свої дільниці в межах півострова.

Своєрідним науковим підсумком у дослідженні топографії міста стала поява у 2002 році його монографії під назвою «Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII – ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела)» . У ній Микола Борисович висвітлив особливості соціально-економічного, культурного та містобудівного розвитку Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст., простежив їхній вплив на історичну топографію міста, а також проаналізував стан вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Навів особливості соціальної топографії, планувальну структуру фортеці і багато інших топографічних даних про Старе місто та передмістя, культові та адміністративні споруди, оборонні укріплення, ринки.
Досліджуючи торговельні відносини Кам’янця, автор підкреслював високий рівень економічного життя в ХV – ХVІІ ст. На основі знайдених писемних джерел ХV – ХVІІІ ст. він характеризував операції купівлі-продажу в місті, багатогранність ринкових відносин, чималий асортимент товарів, які заповнювали кам’янецький ринок, грошові одиниці та багато аспектів торговельного спрямування. Вони, з одного боку, були характерні для багатьох тогочасних міст, а з іншого – робили Кам’янець неповторним . Разом з тим, автор зазначає, що наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. торгівля перебувала в занепаді, а протягом ХVІІІ ст. вона відроджувалася і досягла чималих успіхів . Поряд із дослідженням особливостей внутрішньої та зовнішньої торгівлі, він звертається до вивчення стану ремесел та промислів , сільськогосподарських занятть передмість, замку та старостинських сіл .
Для повного відтворення картини економічного життя середньовічного Кам’янця автор приділив увагу проблемі міських землеволодінь та сільськогосподарських занять мешканців міста. Він довів, що цей аспект був притаманний багатьом великим містам. Водночас, сільськогосподарське виробництво не було значною складовою економіки міста. Воно серйозно поступалось ремеслам і торгівлі.

Кам’янець, як важливий оборонний форпост, центр ремесел і торгівлі, культури і релігії України, неодноразово привертав до себе увагу іноземців, котрі залишили про нього цінні і багатогранні свідчення. Досліджуючи різні аспекти історії Кам’янця-Подільського, М.Б. Петров не оминув писемні свідчення іноземців , які дійшли до нашого часу. Особливо учений відзначив опис Кам’янця, який здійснив Ульріх фон Вердум. Він подав відомості не лише про географічне розташування та опис укріплень, а й висвітлив етнічний склад населення і його націотопографію.

Микола Борисович зазначав, що у відомих нам записках іноземних мандрівників, політичних, військових, релігійних і культурних діячів, яким судилося відвідати місто, про нього залишено багато позитивних спогадів. Більшість з них стверджували, що Кам’янець був великим транзитним торговельним осередком між Заходом і Сходом, неприступною фортецею, а польський хроніст Ян Длугош відносив його до числа найважливіших економіко-релігійних осередків і оборонних форпостів Польщі.

Підсумовуючи слід сказати, що М.Б. Петров є таким же феноменом для Кам’янця-Подільського, як Кам’янець-Подільський – феноменом в історії України і Європи вцілому. Його наукова спадщина – це помітний слід у дослідженні історії Кам’янця-Подільського та Поділля.

Щур Сергій Анатолійович

(22 роки), студент 5 курсу

історичного факультету

КПНУ ім. І. Огієнка


Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
  2. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела).
  3. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)
  4. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)
  5. ПЕТРОВ М.Б. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ Я.Р.ДАШКЕВИЧА. (частина 1)
  6. ПЕТРОВ М.Б. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ Я.Р.ДАШКЕВИЧА. (частина 2)
  7. Основна наукова література ХХ-ХХІ ст. про Кам’янець-Подільський

Коментарі

5 Responses to “Кам’янець-Подільський в науковій спадщині М. Б. Петрова”

  1. Muza каже:

    Ось і перша конкурсна стаття:) Закликаю і інших поспішити, адже 15 березня не за горами, а нагороди за призові місця досить пристойні і варті, щоб за них боротись, проявивши свої знання та творчість.

  2. serhij.s каже:

    Хочу висловити особливу подяку Демах Тані – студентці 3-го курсу факультету української філології та журналістики, яка люб’язно погодилась відредагувати мою статтю. Таким чином, внісши свою частку у її написання.

  3. Пагор Валентин каже:

    Хороша стаття. Ви започатковуєте дослідження наукової спадщини відомого дослідника краю.

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися