Кам’янець у творчості мого дідуся

Додав(ла) Shkola5 on 02.06.2010

Кам'янець-Подільський. Фото Сергія Доманіцького

На конкурс

Дослідження історії свого краю глибоко пустило коріння в шкільну практику спеціалізованої ЗОШ № 5 м.Кам’янець-Подільського.
Експедиції, екскурсії, походи вихідного дня, складання власних легенд, віршів, написання творчих робіт, участь в конкурсі малюнків і фотографій, присвячені історії Кам’янець-Подільського стали доброю традицією для школярів.

Підсумковий урок по вивченню спецкурсу «Моє місто – Кам’янець-Подільський» проходить у формі учнівської краєзнавчої конференції з участю викладачів Кам’янець-Подільського Національного університету імені І.Огієнка і працівників СЮТур.
Безкорисливі юні краєзнавці звітують про свої досягнення у вивченні історії краю повідомленнями, доповідями, презентаціями, ВЕБ-сторінками, сайтами і, навіть, власноруч створеними фільмами. Це розвиває індивідуальні пізнавальні інтереси і здібності учнів в історико-краєзнавчій галузі.

Належною увагою оточені імена малих науковців, які по крихті досліджували минуле і сьогодення нашого міста і створили власні проекти.

Запропоновані матеріали – результат дослідження школярів.

Воронюк Людмила Алімівна –
член Національної спілки краєзнавців України,
вчитель вищої категорії, «Вчитель-методист»
спеціалізованої СЗОШ № 5
з поглибленим вивченням інформатики
м. Кам’янець-Подільський

Кам’янець
Неначе прекрасні коралі,
Немов королівський вінець,
На древнім, скелястім кристалі
Стоїть чарівний Кам’янець.
Віки його тіло творили,
Красу і багатства-поля,
Народу і серця і силу
Створила Подільська земля.
У лоні стрімкого каньйону
Сріблясте тіло ріки,
Що красить одвічну природу
Мільони, століття, віки.
Зіпнувшись на дужі каміня
В покої фортеця стара
Де Морси – Військова арена
В склепіннях підземних гори.
Там стежки, мов стрічки злітають,
І в квітах всі схили й каньойон,
І вежі щораз розквітають немов надзвичайний бутон.
Там крила будівель дзьобатих
До неба підносять свій дах
В оздобах Гучних і строкатих
З хрестами і сонцем в руках.
Там вулиці тихо стікають, мов ріки у древній каньйон
Органу флюїди вітають на ликах святих і ікон.
Там людське і боже
Під кожним живе камінцем,
І місто прикрасне і гоже
Так просто зовуть –
Кам’янцем.

***

Кам’янцю древній, колиско моя.
Там, де осені фарби ясні,
Міст Турецький мене привітає
Лихоліття минувшого дні
Скелям Смотрич-річка нагадає.
Я від Польських Фільварків прийду
До фортеці, де тиша зітхає
Де, як відгук пісень бунтаря,
Башти Польської погляд стрічає.
І здається що стогне земля,
І десь скачуть натомлені коні.
Не повернуться більше часи,
Коли плакали люди в неволі.
Молодіє моє рідне місто,
Зорепад у майбутнє веде,
Чарівний, як кохання намисто.
Кам’янцю древній-колиско моя.

Ода Кам’янцю
Мов лицар древній над каньйонам
В задумі спершись на роки,
Стоїш ти, Кам’янцю, в поклоні,
В обіймах Смотрича-ріки.
О, Камянцю, ти вічно юний,
Живеш, радієш і ростеш.
Дзвінкі душі твоєї струни,
Не мають ні кінця ні меж.
Ти в обладунках веж і мурів,
Стара фортеця мов вінець.
Через століття гроз і бурі,
Грядеш в майбутнє Кам’янець.
Квітучий, ти ростеш в любові,
на радість людям у віках.
Живи в серцях, у кожнім слові
У світлих і прекрасних снах.

Записала з авторського зошита діда
- Карпець Сергія (1943р.)
Стегній Вікторія-
випускниця 9-А класу СЗОШ №5

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. УВАГА! ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ІІ КОНКУРСУ!
  2. Споруди 17-18 століття у Кам’янці-Подільському
  3. Легенда про обсерваторію
  4. Сіцінський Ю. Поділля над владою Литви.
  5. Проводи урядової делегації після відкриття Кам’янець-Подільського Державного Університету (1918)
  6. Легенда для обсерваторії
  7. УВАГА! РОЗПОЧАВСЯ ІІ КОНКУРС!

Коментарі

2 Responses to “Кам’янець у творчості мого дідуся”

  1. Muza каже:

    Гарні вірші у дідуся – останній найсуперовіший :wink: :!:

  2. erm-sv каже:

    Чудові вірші… а скажіть ваш дідусь випадково не публікувався в місцевій пресі десь в середині-кінці 90-х, а може й пізніше. Звідкись мені знайомі ці слова:
    __________________________________
    Неначе прекрасні коралі,
    Немов королівський вінець,
    На древнім, скелястім кристалі
    Стоїть чарівний Кам’янець.

    Там людське і боже
    Під кожним живе камінцем,
    І місто прикрасне і гоже
    Так просто зовуть –
    Кам’янцем.
    _________________________________

    Молодець Вікторія, що записала і розмістила тут.
    Але от дуже вже мені цікаво, як цю публікацію оцінювати і порівнювати з попередніми поданими? Вона принципова інша, і будь-яке рішення щодо переможця буде сприйнято неоднозначно. Пора розділятись на творчість і науку. Або думати як це сумістити…

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися