Кам’янецька подорож Петра І

Додав(ла) Muza on 05.01.2010

Nikitin_IN_Portret_Petra_I_І_polovina_1720

Портрет Петра І. Худ. Нікітін.І.М. І пол. 1720-х рр.

Мабуть, кожен кам’янчанин чув одну з найрозповсюдженіших легенд, пов’язану з Петром І та Брамою Стефана Баторія, яку він назвав Вітряною. Але не кожен знає подробиць тієї короткотривалої подорожі.
Російський цар, про якого йде мова, був прекрасним полководцем, неодноразово брав участь у будівництві фортифікаційних споруд, тому Кам’янець міг цілком привабити його своєю твердинею та комплекосом брам у каньйоні. Проте, на відміну від сучасних туристів, які люблять мандрувати по усіх-усюдах, Петро І прибув далеко не на екскурсію. Повертався він якраз із Прутського походу, уклавши мирну угоду з Туреччиною. В епоху першого зіткнення з Росією ця була могутньою державою, з якою рахувалась вся Європа Турки на той час міцно утвердились на північному узбережжі Чорного моря, володіючи обширними територіями до лінії Азов – Кам’янец-Подільский. [2, 206] Потім поляки знову повернули собі місто. Польща тоді була союзницею Росії у війні з Османською імперією, тому кам’янецький староста без вагань повідомив Петра, що вважає великою честю для себе і польської корони прийняти його величність у старостинському будинку і створити всі умови для огляду не тільки міста, його укріплень, а й Старої та Нової фортець.[1]

У своїх записках князь Борис Іванович Куракін згадує про маршрут подорожі Петра І, що пролягала через наше місто : “…Я принужден взять ту-ж московскую почту и ехать ото Львова киевскою дорогою в Полонное, а с Полоннаго, поворотя направо, к Днестру, в одно местечко, которое называется Могилев, и близ Сороки. Но проехав я уже до Межибожа, — местечко гетмана Синявскаго, — тут встретил ингерманланскаго полку капитана, что на Федосье Хрущевой женат, сказал мне, что царское величество пошел оттуль прямо на Каменец во Львов, а оттуль в Саксонию…” [3, 305]

vitryana-brama_2

Брама, яку Петро І назвав Вітряною. Худ. Комарова Ольга

Щодо самої дати прибуття російського царя у наше місто, то я натрапила на дві версії. Перша – середина липня 1711 року. [1] А друга – 6 серпня, як зазначив Олександр Сергійович Пушкін, у своєму історичному нарисі “Петро І” [4]. Також він вказує, що Петро І оглянув фортецю, перебуваючи у місті два дні.
Але ж Ви знаєте, що, окрім Старого та Нового замків, у Кам’янці-Подільському – чимало цікавинок по колу скельного каньйону. Відвідавши Руську, Польську та інші брами та вежі, цар направився до потужної брами, яка звалась тоді Баторієвою. Кажуть, що відтоді, після його оглядин споруди вона почала зватись Вітряною. Існує ціла легенда про те як монарх наблизився до її воріт, щоб краще оглянути її – і порив північного вітру зірвав його царського капелюха з голови. Цар тоді вигукнув щось подібне: “Ну й вітряна ж ця брама!”

1. Гарнага І. Російські царі у Кам’янці. Відомі й невідомі сторінки історії // Кам’янець-Подільський вісник, 1991. – 9 січня.

2. История русской армии от зарождения Руси до войны 1812 г. — СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2003. — 702 с.: ил. — (Военно-историческая библиотека).

3. Куракин Б.И. Записки князя Бориса Ивановича Куракина о пребывании в Англии, отъезде в Россию к армии, путешествие с царем Петром Алексеевичем в Карлсбад и о назначении своем на съезд в Утрехт . 1710-1711-1712. Писано в aпреле 1712 г. // Архив кн. Ф.А. Куракина. – Кн. 3. – Спб., 1892.

4. Пушкин. А.С. История Петра І // http://www.hrono.info/libris/lib_p/push_petr1_17.html

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Кафедральний костел Святих Петра і Павла на старих листівках поч. ХХ ст.
  2. Хто вперше назвав браму Стефана Баторія Вітряною?
  3. Креативні листівки з видами Кам’янця. Худ. Комарова Ольга (2009)
  4. Весняна подорож до Різницької башти (2010)
  5. Чарівні акварелі художника М.Тшебінського (поч.ХХ ст.)
  6. Великий Кобзар Шевченко – збирач подільської історії та фольклору
  7. Як чудотворна ікона турецького пашу покарала

Коментарі

6 Responses to “Кам’янецька подорож Петра І”

  1. budzej каже:

    Поїздку Петра Першого досить детально можна встановити за працею Івана Голикова «Деяния Петра Великого, мудрого преобразователя России, собранные из достоверных источников и расположенные по годам». Перше видання книги побачило світ у 1788—1789 рр. Успіх книги, що швидко розійшлася, спонукав автора в 1790—1797 рр. видати 18 томів «Дополнений». У 1837—1843 рр. вийшло друге видання «Деяний…» в 15 томах. Важливі відомості містить також «Походный журнал 1711 года», виданий 1854 р. в Петербурзі.

  2. budzej каже:

    А тепер, взявши за основу вказані вище книги, детально опишемо поїздку російського царя. Всі дати подано за старим стилем.

    Отже, після невдалого Прутського походу та укладення невигідного для Росії Прутського трактату російський цар Петро I на початку серпня 1711 р. відправився на лікування водами в Карлсбад. Його шлях пролягав через Поділля, яке тоді належало Польщі. Разом із Петром I їхала його дружина Катерина (майбутня імператриця Катерина I). В якийсь в момент (в Кам’янці-Подільському чи дещо раніше) до цієї поїздки приєднався польський представник — мазовецький староста Станіслав ХОМЕНТОВСЬКИЙ. У ніч з 4 на 5 серпня цар і цариця ночували в селі Куча (нині Новоушицького району). 5 серпня вони добралися до Дунаївців і десь на півшляху до Кам’янця (орієнтовно в околі Слобідки-Рахнівської) заночували.

    Уранці 6 серпня цар і цариця поснідали і вирушили в Кам’янець, куди прибули після полудня. В місто вони в’їхали через Польські фільварки та браму, яка відома нині як Вітряна. Високих гостей зустріли гарматними залпами. Пообідавши, цар оглянув міські укріплення (зокрема, старий і новий замки). Його супроводжували кам’янецький староста Ян-Станіслав КОНТСЬКИЙ, комендант фортеці БАРТЩ, мазовецький староста Станіслав ХОМЕНТОВСЬКИЙ. Ночували цар і цариця на Довжку в резиденції старости, спеціально обладнаній для прийому високих гостей. Тут вони, очевидно, повечеряли. 6 липня Петро I написав із Кам’янця два листи — капітану Андрію УШАКОВУ (своєму ад’ютантові) та князю Михайлові РОМОДАНОВСЬКОМУ.

    Зранку 7 серпня цар і цариця повернулися в Кам’янець. Звідси Петро I написав листа фельдмаршалу Борисові ШЕРЕМЕТЄВУ, в якому поклопотався про кар’єру майора Івана КАМПЕНГАУЗЕНА (той, очевидно, звернувся в Кам’янці з проханням до царя). Ще до полудня цар і цариця в супроводі мазовецького старости Станіслава ХОМЕНТОВСЬКОГО покинули Кам’янець. Їх шлях знову проліг через Вітряну браму, Польські фільварки. На півдорозі до Гусятина вони пообідали в шатрі.

    Ніч з 7 на 8 серпня цар і цариця провели в Гусятині. Наступну ніч вони провели в селі Настасів (нині Тернопільського району Тернопільської області), а 9 серпня прибули в містечко Золочів (нині місто Львівської області).

    Можливо, є документи (листи, спогади тощо), які допоможуть розширити цей опис.

  3. erm-sv каже:

    Особисто мені це було дуже цікаво. Величезне спасибі Олегу Васильовичу, якщо я правильно зрозумі в логіна.
    Одразу стало цікаво, де ж та резиденція Яна-Станіслава КОНТСЬКОГО була:
    “Ночували цар і цариця на Довжку в резиденції старости, спеціально обладнаній для прийому високих гостей”? Шикарна ж напевно була…

  4. budzej каже:

    Логін Ви зрозуміли правильно. А тепер заглянемо в книгу «Приходы и церкви Подольской епархии», яка вийшла 1901 р. «под редакциею священника Евфимия Сецинского». У розповіді про село Довжок читаємо: «В 1615 году Должок был сожжён татарами, но, благодаря своему выгодному положению под Каменцем, скоро опять застроился. Значение его увеличилось особенно с начала XVIII века, когда здесь устроена была резиденция Каменецкого старосты, предназначенная для приёма заграничных послов и иноземных сановников, от которых желательно было сохранить секрет Каменецких фортификаций. В этих видах для приёма высоких гостей на Должке построен был большой деревянный дом с несколькими десятками комнат. Отсюда совершали свои торжественные въезды в город Каменецкие старосты или «генералы земель Подольских». Отсюда же въезжал в Каменец в 1781 году король Станислав Понятовский. В 1711 году на Должке имел пребывание Император Пётр Великий, а в 1786 году — последний Крымский хан Шагин-Гирей перед своим выездом в Турцию».

    Це все, що мені відомо про резиденцію кам’янецького старости на Довжку.

  5. admin каже:

    які чудові коментарі, вистачило б на цілу окрему статтю 8)

  6. Muza каже:

    Не можу не погодитись – доповнення прекрасне:) :wink: Щиро дякуємо за увагу до наших публікацій :-)

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися