Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)

Додав(ла) Muza on 20.02.2010

Naukovi-praci_13-tom

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525.

Віктор Карлович Гульдман, якому в 2004 році минає 150 років від дня народження, належав до когорти таких визначних дослідників минувшини Поділля другої половини XIX – початку XX ст., як М.Я.Орловський, М.В.Сімашкевич, М.І.Яворовський, Й.Й.Ролле, Є.Й.Сіцінський та інших. Хоча йому належить 12 фундаментальних книг і близько сотні статей з статистики, демографії, економіки, історії, археології, культури й природи нашого краю, він і досі залишається малопомітною постаттю в українській історіографії. Тільки у 1993–1995 роках з’явилися публікації перших коротких енциклопедичних довідок [1], а в 1996–1997 роках більш розгорнуті статті про його життєвий і науковий шлях [2] та в матеріалах наукового збірника [3], які породжують більше питань, ніж дають відповіді та ліквідовують так звані “білі плями” в його біографії. Тим не менше, нині жодний дослідник історії Поділля доби від найдавнішою часу і до початку ХХ ст. не спроможний обійтися без використання праць В.К.Гульдмана.
Недостатня обізнаність з життєвим шляхом В.К.Гульдмана пояснюється тим, що ця непересічна постать вела настільки скромний образ життя, що про неї не писали тоді місцеві часописи, не помістили репортажі про відзначення його ювілеїв і навіть некрологу. Тільки нещодавно автору даної статті вдалося виявити у фондах Державного архіву Хмельницької області особову справу “Формулярні списки про службу секретаря Подільського губернського статистичного комітету, колезького секретаря Віктора Карловича Гульдмана” за 1886, 1893, 1894, 1901 роки [4], які стали головним джерелом до вивчення його біографії та громадсько-наукової діяльності. Проте “формулярні списки” не фіксують раннього етапу життя вченого і краєзнавця. Тому й досі його життєпис можемо складати на основі даних про громадську діяльність та творчої спадщини. Варто також зауважити, що подільські краєзнавці А.Г.Паравійчук [5] та С.К.Гуменюк [6] ще в середині 60-х – у 80-ті роки ХХ ст. уперше упорядкували бібліографію головних праць В.К.Гульдмана, що мало позитивне значення для популяризації його творчості.

Нині відомо, що В.К.Гульдман народився у 1854 році в одній з німецьких колоній, що були поширені тоді у Волинській губернії, в сім’ї військовослужбовця (у “формулярному списку” зазначено, що він “з обер-офіцерських дітей, маєтків не має” [7]). Ріс хворобливим хлопчиком. В юнацькі роки навчався в київській школі землемірів, але через погіршення стану здоров’я так і не закінчив. Трудовий шлях розпочав 30 липня 1872 року на посаді судового пристава у складі мирових суддів першої-другої дільниць Летичівського повіту Подільської губернії. Вже 1 жовтня перейшов на посаду помічника секретаря з’їзду мирових суддів, а 12 грудня 1872 року, згідно поданої заяви, був переведений на посаду помічника судового пристава губернського міста Житомира, з 8 серпня 1873 року він працював поліцейським наглядачем у м.Новограді-Волинському Волинської губернії, з 13 вересня 1874 року поступив на службу чиновником Волинського губернського правління у Житомирі [8]. Однак, уже 24 вересня 1874 року В.К.Гульдман звільнився з роботи за станом здоров’я і протягом восьми років життя займався серйозним лікуванням своїх легень, у тому числі за кордоном. Відносно видужавши, Віктор Карлович відновив свою трудову діяльність і з 15 листопада 1882 року працював столоначальником канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора. На цій посаді він настільки добре себе зарекомендував, що з метою росту службової кар’єри його 7 вересня 1885 року було призначено спочатку молодшим, а незабаром просто чиновником особливих доручень при Подільському цивільному губернаторові. На початку вересня цього року В.К.Гульдман зі своєю сім’єю (дружиною, дочкою і сином) прибув до м.Кам’янця-Подільського і, як з’ясувалося, назавжди [9]. Саме в цьому місті, яке стало йому рідним, він остаточно визначився зі своєю професією, сформувався як учений, краєзнавець Поділля, став широко відомим у наукових колах і серед громадськості в Україні та за її межами.
Перші три роки перебування В.К.Гульдмана у м.Кам’янці-Подільському були досить насиченими. Він настільки поринув в роботу чиновника особливих доручень, що вже 29 жовтня 1885 року був нагороджений російським самодержцем під час його офіційних відвідин Києва спеціальним діамантом “За усердные труды” [10]. 22 березня 1886 року В.Гульдмана призначили завідувачем Подільського губернського статистичного комітету і водночас 16 вересня цього ж року – старшим чиновником з особливих доручень, а 20 лютого 1887 р. урядовий Сенат перевів його у колезькі регістратори з жалуванням до 1800 руб. Згодом пройшов щаблі службовця від колезького регістратора до титулярного радника (1893 р.) і надвірного радника (з 1900 р.). Нарешті, у 1888 році В.К.Гульдман відмовився від посади старшого чиновника з особливих доручень, ставши губернським секретарем, і остаточно обійняв посаду секретаря Подільського губернського статистичного комітету, на якій самовіддано працював до 1903 року [11].

Варто зауважити, що утворений в 1838 році Подільський губернський статистичний комітет за своєю суттю був чиновницько-бюрократичним органом, який керувався губернатором і забезпечував владні структури самодержавства офіційними статистичними матеріалами. З середини 60-х – до середини 80-х років XIX ст. в його складі, крім штату чиновників, на громадських засадах працювали провідні місцеві науковці й краєзнавці, зокрема, Й.Й.Ролле, М.В.Сімашкевич, М.І.Яворовський та інші. Саме вони здійснили спробу перетворити офіційну установу в науковий центр Поділля. Так, у 1866 р. за допомогою комітету Й.Й.Ролле видав книгу “Гигиенические очерки Подолии”, за ініціативою М.І.Яворовського і Й.Й.Ролле статистичний комітет опублікував у 1885 році значну за обсягом збірку документів “Материалы для истории Подольской губернии” та у 1880–1885 роках – тритомник “Материалы статистического описания Подоль¬ской губернии” й інші, які стали важливим джерелом історії краю. Всупереч опору чиновників, які прагнули зберегти вузьку галузевість, корпора¬тивність установи, В.К.Гульдман продовжив справу перебудови статистичного комітету в науковий осередок краєзнавства. В його руках знаходився весь видавничий потенціал комітету, і він із завзяттям став публікувати видання, які часто виходили за межі компетенції установи [12].

Перший напрям діяльності В.К.Гульдмана в цьому комітеті пов’язаний з відомчим виданням статистичних і довідкових матеріалів про Подільську губернію. Уже 1888 року за його упорядкуванням побачили світ збірники “Движение населения в Подольской губернии за 1872–1886 годы” [13] і “Справочная книжечка Подольской губернии”[14], в 1895 і 1900 роках – “Подольский адрес-календарь” [15] та ін. За своїм характером ці книги були довідниками для службового користування й всіх тих, хто цікавився поділь¬ським краєм. Тут читач й сьогодні може знайти відомості про офіційні особи (губернатори, чиновники тощо), про всі державні й громадські установи, організації та товариства, що діяли на Поділлі, про стан населення, промисловості, ремесла, сільського господарства, транспорту і зв’язку, торгівлі, культури, освіти, медицини та інших галузей в розрізі губернії та повітів. Сьогодні ці видання, які відзначаються правдивістю і достовірністю викладу статистичних відомостей та фактів, є цінним і об’єктивним джерелом для вивчення Поділля кінця XIX – початку XX ст.

Особливо відзначився В.К.Гульдман у розробці статистичних матеріалів регіону, коли він увійшов 1895 року до складу Подільської губернської комісії по проведенню першого Всеросійського перепису населення у 1897 році. У цій комісії йому, як одному з керівників губернського статистичного комітету, належала ключова роль не тільки по організації перепису на Поділлі, але й в упорядкуванні зібраних матеріалів перепису і підготовці їх до оприлюднення. Тільки в 1904 році побачив світ ХХХІІ том “Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Подольская губерния” за загальною редакцією сенатора Н.Тройницького [16]. Зрозуміло, що авторство В.К.Гульдмана в цьому видання, яке здійснював Центральний статистичний комітет у Петербурзі, не зазначено. Проте за активну участь в організації перепису населення Подільської губернії В.К.Гульдман був удостоєний срібної медалі [17].

Другим важливим напрямом діяльності В.К.Гульдмана стала багаторічна робота по створенню довідок енциклопедичного характеру про всі населені місця Подільської губернії. За його авторством оприлюднені такі важливі для сучасної української історичної науки книги, як “Подольская губерния. Опыт географическо-статистического описання” (І889 р.) [18], “Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов губернии” (І893 р.) [19], які стали першим в історіографії Поділля зведеним описом населених місць краю. У цих доповнюючих одна одну фундаментальних працях подані відомості про більш як 2600 населених місць Поділля, в яких зазначені перші письмові згадки про них, окремі епізоди історичного розвитку, прізвища їх власників, розподіл у них землеволодіння та інші суттєві соціально-економічні й статистичні показники на час виходу книг. При цьому потрібно врахувати, що третина довідок про населені місця Поділля, поданих у виданнях В.К.Гульдмана, взагалі є першим джерелом для їх вивчення. Тому названі праці стали одним з головних джерел для написання всіх нарисів і довідок при підготовці до видання томів “Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область” (К., 1971) та “Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область” (К., 1972), лежать в основі всіх інших нинішніх видань про населені місця подільської землі. Загалом сьогодні не можливо обійтися без цих праць В.К.Гульдмана всім, хто досліджує і популяризує історію міст і сіл краю.

Хто ж вивчає і цікавиться аграрною історією Поділля, станом розподілу земельної власності цього регіону на межі ХІХ-ХХ ст., загостренням соціальних протиріч на селі, про стан використання земельних угідь в сільськогосподарському плані, прагне отримати додаткові достовірні статистичні відомості про міста і села краю – не може обійтися без капітальної книги В.К.Гульдмана в двох виданнях “Поместное землевладение в Подольской губернии” [20]. Про наполегливість у дослідженні стану помісного землеволодіння та в упорядкуванні книги статистичними таблицями, викладками, тощо свідчить той факт, що в пер¬шому виданні за 1898 рік вона мала обсяг 441 сторінку, а в другому – за 1903 рік – 950 с. Варто зазначити, що на початку ХХІ ст. фактичний матеріал і подана статистика у цих виданнях не викликають сумнівів у науковців і краєзнавців, що досліджують минуле Поділля. Водночас варто пам’ятати, що автор видань готував їх, насамперед, як настільно-довідкову книгу для потреб землевласників і орендаторів, щоб вони практично використовували їх для підвищення рентабельності своїх господарств. Окре¬мі агрономічні поради В.К.Гульдмана придатні для застосування у нинішніх ринкових умовах.


Перейти до частини 2

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)
  2. Баженов Л.В. Здружені історією Поділля
  3. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)
  4. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 1)
  5. Баженов Л.В. Alma mater подільского краєзнавства (місто Кам’янець-Подільський – центр історичної регіоналістики ХІХ – початку ХХІ століть)
  6. Сіцінський Ю. Поділля над владою Литви.
  7. Кам’янець-Подільський в науковій спадщині М. Б. Петрова

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися