Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)

Додав(ла) Muza on 21.02.2010

Naukovi-praci_13-tom

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с.

Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.13. – 592 с. – C.518-525.

В.К.Гульдман захоплювався не тільки статистичними дослідженнями, але й історією Поділля. Серед його історичних праць особливе місце займає капітальна книга “Памятники старины в Подолии. Материалы к составлению археологической карты Подольской губернии” [21]. Це видання, на яке надихнули у свій час Й.Й.Ролле і відомі місцеві краєзнавці Є.Й.Сіцінський, М.Й.Грейм, стало синтезом опублікованого В.К.Гульдманом протягом 1893–1901 рр. у “Подольских губернских ведомостях” циклу статей і довідок під такою ж назвою – “Памятники старины в Подолии” [22], присвячених археологічним, історико-культурним і природним пам’яткам, скарбам й іншим старожитностям краю епохи первісного суспільства та середньовіччя в контексті упорядкування археологічної карти. Водночас над створенням археологічної карти Подільської губернії, яку він завершив у 1899 році й опублікував також у 1901 році в матеріалах XI Археологічного з’їзду в Києві, наполегливо працював Є.Й.Сіцінський [23]. Ця карта Сіцінського одразу ж знайшла визнання в історіографії. хоча в ній тільки перераховувалися і вказувалися місця знаходжень археологічних й інших історичних пам’яток без належної класифікації. Цю прогалину певною мірою заповнюють “Памятники старины в Подоли” В.К.Гульдмана, де подано опис цих пам’яток, зазначені основні їх об’єми, прив’язки до території, речового інвентаря, ступінь їх дослідженості тощо. Тому це видан¬ня залишається й досі вартісним і корисним для науковців, створює базове підґрунтя для вивчення давнього минулого Поділля.

Як краєзнавець, В.К.Гульдман вивчав усі аспекти історії, культури й природи Подільського краю (видав досить цікаву за змістом книгу “Климат Подольской губернии” [24]) й одночасно, як редактор неофіційної частини “Подольских губернских ведомостей” в 1890–1903 роки, активно публікував тут власні статті з регіоналістики, вміщував матеріали інших дослідників минувшини краю.
Визнанням наукового авторитету В.К.Гульдмана, значного внеску в дослідження Поділля стало обрання його дійсним членом Московського археологічного товариства, з 1888 року – Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 року – Подільського церковного історико-археологічного товариства) та інших.

На початку ХХ ст. поступово завершувалась трудова, наукова і громадська діяльність В.К.Гульдмана. Ще у січні 1901 року він був призначений міністром освіти почесним наглядачем Кам’янець-Подільського двокласного училища [25], продовжував працювати в губернському статистичному комітеті, створювати свої книги. Проте стан здоров’я став значно погіршуватися, і в 1903 році він змушений був подати у відставку з посади секретаря статистичної установи, маючи відзнаки за працю орденів Св. Анни 3 ступеня, Св. Станіслава 3 ступеня та набір медалей [26]. Кілька років важко хворів, повністю відійшов від наукової і громадської діяльності і в 1907 році пішов з життя. В.К.Гульдмана було поховано на Кам’янець-Подільському русько-фільварецькому цвинтарі.

Вшановуючи нині 150-річчя дослідника і популяризатора історії, культури й природи Поділля Віктора Карловича Гульдмана, відзначаємо, що на порозі ХХІ століття його творча спадщина посіла належне місце в українській історіографії, знаходиться в активному науковому обігу, продовжує жити, реалізовуватися в численних працях учених, краєзнавців і публіцистів, присвячених минувшині Хмельниччини, Вінниччини і суміжних з ними областей України. Настав час для більш масового використання книг і статей В.К.Гульдмана, які стали раритетними, скласти повний бібліографічний покажчик його праць, здійснити підготовку і видання зібрання його творів, на дисертаційному й монографічному рівні дослідити і проаналізувати його життєвий шлях, наукову і громадську діяльність.

Примітки
1. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ–ХХ ст. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С.184; Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ – початку ХХ ст. – Хмельницький, 1995. – С.62, 195-196.
2. Баженов Л. Відомий і невідомий Віктор Гульдман // Кам’янець-Подільський вісник. – 1996. – 21 грудня. – С.7.
3. Баженов Л.В. Видатний дослідник Поділля В.К.Гульдман // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: матеріали науково-краєзнавчої конференції. – К., 1997. – С.235-237.
4. Державний архів Хмельницької області (далі – ДАХО). – Ф.227. – Оп.1. – Спр.1482. – Арк.55; Спр.4114. – №46; Спр.4467. – №44; Спр.5921. – №49.
5. Бібліографічний покажчик літератури і публікацій з історії Подільського краю (З давніх часів до 1964 р. включно) / Упоряд. А.Г.Паравійчук. Рукопис. – Кам’янець-Подільський, 1965. – С.115-116 (Зберігається в бібліотеці Кам’янець-Подільського держуніверситету).
6. Історія міст і сіл Хмельницької області: Бібліографічний покажчик літератури і джерел / Упоряд. С.К.Гуменюк. – Хмельницький, 1997. – Ч.1.
7. ДАХО. – Спр.4114. – №46.
8. Там же. – Спр.4467. – №44.
9. Там же. – Спр.5921. – №49; Баженов Л.В. Видатний дослідник Поділля В.К.Гульд¬ман. – С.235.
10. ДАХО. – Ф.227. – Оп.1. – Спр.4114. – №46.
11. Там же. – Спр.5921. – №49.
12. Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ – початку ХХ ст. – С.62.
13. Гульдман В. Движение населення в Подольськой губернии (1872–1886). – Каменец-Подольский, 1888.
14. Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подоль¬ский, 1888.
15. Гульдман В.К. Подольский адрес-календарь. – Каменец-Подольский, 1895; Изд. 2-е. – Каменец-Подольский, 1900.
16. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Т.ХХХІІ. Подольская губерния. – СПб., 1904.
17. ДАХО. – Ф.227. – Оп.1. – Спр.5921. – №49.
18. Гульдман В.К. Населенные места Подольской губернии. Алфавитный перечень населенных пунктов губернии с указанием некоторых справочных о них сведений. – Каменец-Подольский, 1893.
19. Гульдман В.К. Опыт географическо-статистического описания Подольской губернии. – Каменец-Подольский, 1889.
20. Гульдман В.К. Поместное землевладение в Подольской губернии. – Каменец-Подольский, 1898; Гульдман В.К. Поместное землевладение в Подольской губернии. Настольная справочная книжка для землевладельцев и арендаторов. – Изд. 2-е. – Каменец-Подольский, 1902.
21. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии. Материалы к составлению ар¬хеологической карты Пододольской губернии. – Каменец-Подольский, 1901.
22. Гульдман В.К. Памятники старины Подолии (Материалы для составления археологической карты Подольской губернии) // Подольские губернские ведомости. – 1892. – №5,8; 1893. – №91, 93 тощо.
23. Сецинский Е.И. Археологическая карта Подольской губернии // Труды ХІ Всероссийского археологического съезда в Киеве. – М., 1901. – Т.1.
24. Гульдман В.К. Климат Подольской губернии. – Каменец-Подольский, 1889.
25. ДАХО. – Ф.227. – Оп.1. – Спр.5921. – №49.
26. Там же.

Повернутись до частини 1

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)
  2. Баженов Л.В. Здружені історією Поділля
  3. Баженов Л.В. Alma mater подільского краєзнавства (місто Кам’янець-Подільський – центр історичної регіоналістики ХІХ – початку ХХІ століть)
  4. Про Подільску губернію до 1859 року
  5. ПАМЯТНАЯ КНИГА ПОДОЛЬСКОЙ ГУБЕРНИИ НА 1859 ГОДЪ.
  6. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)
  7. Сіцінський Ю. Поділля над владою Литви.

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися