Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 1)

Додав(ла) Михайло Петров on 12.01.2010

Pol-rynok_Plan-Tomashevycha

Площа Польський ринок. Фрагмент плану Кам’янця Кіпріяна Томашевича

У цій публікації мій батько розкривав дослідження особливостей історико-топографічної еволюції кварталів та ринку польської громади XV-XVIIIст., локалізації міських дільниць, садиб в їхніх межах, архітектурні типи їхньої забудови та соціальної топографії.

“Націотопографія” українських міст XV-XVIII ст. – одна із досить актуальних та майже не вивчених проблем у вітчизняній історіографії. Не дослідженою в даному відношенні залишається і топографія Кам’янця-Подільського, в тому числі й кварталів його польської громади, яка привертала увагу дослідників лише частково. У їх колі: О.Прусевич, Ю.Нельговський, М.Лукач, Ф.Кірик, М.Петров та інші. Розкриття теми базується на значній джерельній базі, серед якої матеріали археолого-архітектурних досліджень, кам’янецькі магістратські і гродські акти, описи міста 1700, 1734, 1768, 1789 рр., плани Кам’янця 1713, 1753,1773 та 1793 рр., королівські привілеї, кам’янецька хроніка і т.д. Автор ставить за мету дослідити час виникнення Польського ринку, простежити його еволюцію під впливом західноєвропейських містобудівних норм, дослідити планувальну структуру кварталів польської громади, соціальну топографію, а також становлення і розвиток вулиць, садиб, їхню забудову, специфіку оборонних споруд тощо.

У 1430 р. Кам’янець-Подільський потрапив під владу Польського королівства, яке з перших днів свого панування, запроваджує тут свій адміністративний устрій, правові та містобудівні норми. В 1432 р. Кам’янцю підтверджується магдебурзьке право [1], яке він отримав ще в 1374 р. У ті часи його населення було поліетнічним: українці, вірмени, поляки, німці та інші, які мешкали в різних кварталах, судилися згідно зі своїми правовими нормами, організовували життя громад за існуючими національними традиціями. У наступні десятиліття населення Кам’янця в національному відношенні стає більш згуртованішим, окремо формує свої магістрати: український, польський та вірменський, політичне, економічне, культурне та релігійне життя, квартали проживання і т.д. У 1452 р., як стверджує Ф.Кірик, крім загального міського (Руського – М.П.) ринку (функціонував з XIV до початку 50-х рр. XV ст. для всіх етносів), з’являється й Польський ринок (Головний) [2]. Навколо нього, а також у західному та північно-західному напрямах формувалися й квартали, які заселялися в основному мешканцями польської громади (вулиці: Від замку понад скелею, Замкова, Францисканська (Єзуїтська), Татарська, та ін.). Окрім поляків в межах Головного ринку скуповували садиби і вірмени, більша частина яких продовжувала мешкати в межах колишнього Руського ринку та на міському валу [3]. Кожна міська громада, окрім окремих дільниць у межах Старого міста, отримала й чималі передмістя.

Писемні джерела та дослідження науковців засвідчують, що поляки „вписали” свій ринок у центральні дільниці Кам’янця, витіснивши звідтіля українців. Організовуючи громадський (Польський ринок) та культовий (навколо храму св. Петра і Павла) центри для своєї громади, католицькі патриції виходили з позицій свого політичного становища у місті, світобачення та містобудівних норм, що проникали з Європи в Україну. У зв’язку з цими факторами майдан-ринок польської громади у Кам’янці-Подільському був організований саме в центральній частині Старого міста, територія якого займала домінуюче географічне розташування в межах півострова по відношенню до ринків та кварталів української і вірменської громад, а також до навколишньої приміської території. Від підвищеного центру (там залишилася ратуша) рельєф півострова повільно понижується у двох напрямах: південно-східному і північно-західному, де локалізувалися відповідно квартали вірменської та української громад. Потім він у формі невисоких терас в названих місцях опускається майже до рівня берега р. Смотрич. Саме в тому місці у XVI ст. містобудівники звели оборонні кам’яні та гідротехнічні споруди – Руську і Польську брами.

В історико-краєзнавчій літературі початку XX ст. про Кам’янець-Подільський сформувалася думка, згідно з якою виникнення Польського ринку дослідники пов’язували з другою половиною XV – початком XVI ст., а зведення ратуші – з початком XVI ст., за правління Сигизмунда І Старого (1506-1548). Автором цієї концепції виступив О.Прусевич [4]. Досліджуючи містобудівні особливості Польського ринку в період пізнього середньовіччя та на початку нових часів, архітектор Ю.Нельговський підтримав думку О.Прусевича щодо часу організації ринку. На основі писемних, графічних та картографічних джерел, а також натурних досліджень залишків підвалів будинків та їхніх архітектурних деталей у межах Польського ринку Ю.Нельговський довів, що “сторони площі-ринку і дільниці, які їх оточують, не мають геометричної форми. Все трохи зкошено, викривлено, пристосовано до планування кварталів, що прилягали до ринку. А це дозволяє стверджувати, що площа і сусідні з нею дільниці були вписані у вже сформовану планувальну структуру міста” [5]. Таке планування Польського майдану-ринку зафіксовано на гравюрі Кіпріана Томашевича, виготовленій протягом 1673-1679 рр. та на планах міста XVIII ст. Археолого-архітектурні дослідження ратуші польської громади також дали підстави Ю.Нельговському дійти висновків, що готичний характер обрамлення вікон і дверей її найдавнішої частини (в першу чергу підземної) необхідно датувати II пол. XV – I пол. XVI ст. [6]

Дослідники середньовічних українських міст стверджують, що в організації і планувальних особливостях Польського ринку відобразилися містобудівні норми західноєвропейських міст ХII-ХIII ст., які спочатку запозичувалися польськими [7], а дещо пізніше – у ХIV-XV ст. – українськими містобудівниками [8]. Порівнюючи планувальні норми майданів-ринків польських міст ХIIІ-XV ст. та міст тієї ж держави, які виникали у XVI-XVІІ ст., польський історик архітектури В.Калиновський стверджує, що між ними існувала велика різниця. Зокрема, якщо для ринків польських міст, котрі виникали у ХIII-XV ст., характерною ознакою виступала їхня забудова всередині майдану-ринку навколо ратуші по малому (торгові лавки, вага, ремісничі приміщення, житлові споруди тощо), а також по великому периметрах (переважно житлова і господарська забудова), то майдани-ринки міст ХVI-ХVII ст. залишалися всередині незабудованими. Останні могли мати у центрі лише ратушу. Для міст XVI-ХVII ст. існувала й інша планувальна розв’язка. У них головні вулиці, що вели від міських воріт до ринку, направлялися не до його кутів, як в містах, зведених у ХІІІ-XV ст., а на середину [9].

Для майдану-ринку польської громади Кам’янця-Подільського з часу його організації і до кінця XVIII ст. характерними залишилися норми західноєвропейських міст, що виникали у ХII-ХV ст. Такої думки в цьому відношенні дотримується й польський дослідник (архітектор) М. Лукач. Він стверджує, що при організації ринку польської громади Кам’янця використано “класичний” взірець розпланування міст, які зводилися в Польщі у роки правління короля Казимира Великого (1333-1370) [10]. Просторове розташування ринку на місцевості формувалося на основі такого формату, як краківський шнур, довжина якого рівнялася 45,5 м. Причому, довжина кожного боку (перії) майдану по великому периметру рівнялася трьом шнурам. Кожна садиба в межах великого периметру і в глибину досягала одного шнура [11]. Разом з тим М.Лукач стверджує, що Польський ринок у Кам’янці в XV-XVIII ст. мав певну нерегулярність по відношенню до нормативного квадрату, рівного трьом шнурам. Для нього характерною була видовженість східного і західного його боків, а південна перія мала деяке відхилення до південного сходу. Останній нюанс польський архітектор пов’язує з тим фактом, що трасування південного боку Польського ринку прив’язувалося до уже існуючої на той час вулиці (у XIX – на початку XX ст. називалася Ремісничою), котра обмежувала з півночі садибу домініканського монастиря і костелу св. Миколи [12], а з півдня – південну перію ринку.

1. Малчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – Киев, 1886. – С.213.
2. Kiryk F. Z dziejow poznosredniowiecznego Kamienca Podolskiego // Kamieniec Podolski. Studiaz dziejowmiasta і regionu. – T.I. – Krakow, 2000. – S.71.

3. Там само. – C.71, 82.

4. Prusiewicz A. Названа праця. – C.21.

5. Нельговский Ю.А. Историко-архитекгурные исследования при проектировании заповедника в Каменце-Подольсиом // Реконструкция центров исторических городов. –Киев, 1974. – С. 163.

6. Нельговський Ю. Архітектура будинку магістрату в Кам’янці-Подільському // Українське мистецтво. – Вип.3. – К, 1969. – С.163.

7. Münch H. Geneza rozplanowania miast wielkopolskich ХІП і XIV wjeku. – Krakow, 1946; Raspqdowskij. Grod і zamek w Polsce – problem genezy і typologii // Prace Naukowe Instylutu Histori i Architektury. Sztuki і Techniki Politechniki Wroclawskiej. – Wroclaw, 1978. – №12.

8. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1991; Трегубова Т. Рекон¬струкція розпланування середньовічного Львова за писемнимим джерелами // АСУ. – 3. – Ч.2. – К., 1996. – С.17-31; Колосок Б. Градостроительное наследие Луцка: развитие древнего города и проблема преемственности: Диссертация… кандидата архитектуры. – К., 1979; Петров Н. Историческая топография… – 243 с.

9. Kalinowski A. Miasta Polskie w XVI s pierwszj polowie XVII wieku // Kwartalnik architektury і urbanistiki. Teoria і historia. – T.VIII. – Zeszyt 3-4. – Warszawa, 1963. – S.185-186.

10. Lukacz M. Polokacyjna zabudowa przy Rynku Polskim w Kamiencu Podolskim w swietle wplywow zachodnioeuropejskich // Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta і regionu. – T.1. – Krakow, 2000. – S. 121; Його ж. Badaniaurbanistyczno-architektoniczne sredniowieznej zabudowy Kamienca Podolskiego jako element procesu rewaloryzacji miasta // Miedzynaro-dowa konferencja konservvatorska. – Krakow, 2000. – S. 122-141.

11. Lukacz M. Polokacyjna…-S. 121.

12. Ibid. –S. 122.

Перейти до:

частини 2

частини 3

частини 4

частини 5

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 5)
  2. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 2)
  3. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 4)
  4. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 3)
  5. ПЕТРОВ М.Б. ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО З ДЕРЖАВАМИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У XV-XVII СТ. (частина 1)
  6. ПЕТРОВ М.Б. ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО З ДЕРЖАВАМИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У XV-XVII СТ. (частина 2)
  7. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела).

Коментарі

4 Responses to “Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 1)”

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися