Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 2)

Додав(ла) Михайло Петров on 13.01.2010

Rym-misto_plan

План римського військового табору за Полібієм: 1 - кінница римлян і їх союзників; 2 - тріархи - кращі солдати (третій резервний ряд під час походів); 3 - принципси солдати ( перші ряди лав); 4 - гастати (списоносці); 5 - веліти - легкоозброєні воїни.

Запровадження в Кам’янці регулярних планувальних норм у формі Польського ринку не було випадковим явищем. До захоплення міста Польщею у його планувальній структурі переважала нерегулярна система, котра диктувалася рельєфом місцевості і містобудівними нормами Галицько-Волинської держави. Їх переймали й литовці, підпорядковуючи українські землі. Крім того, литовці запозичали і західноєвропейські містобудівні норми. Ставши у 1463 р. королівським містом, в Кам’янці передбачалося здійснити реконструкцію замку, а у планувальну структуру Старого міста запроваджувалися елементи регулярності у формі Польського ринку (норми регулярності були характерними й для Вірменського та Руського ринків).

Організовуючи Польський ринок, містобудівники запозичали для його розпланування й відповідні норми від міст воєнних таборів римських часів, які у ХII-ХIII ст. використовували будівничі міст Італії, Німеччини, Франції та інших держав [13]. Чим це було викликано? Перш за все тим, що в культуру України XV-XVI ст. проникали ідеї епохи Відродження, які мали значний вплив на мистецтво та здійснювали великий переворот у світогляді людини на суспільні і природні процеси. В неї з’являлося прагнення до глибокого пізнання світу, що її оточував, його осмислення, зростав інтерес до античної культури, у якій вона знаходила співзвучність своєму часу тощо. Людина виступала головною постаттю в мистецтві та містобудуванні, найдосконалішим критерієм усіх земних цінностей. Вона гармонійно була пов’язана з природою і залишалася у ній невід’ємною частинкою [14]. Відомі італійські теоретики Ренесансу Франческо ді Джорджо Мартіні (1439-1501) і П’єтро Катанео подавали контури ідеального міста і його складових частин в якості похідних від людської фігури. Зокрема, в план ідеального міста Мартіні вписувалася велика людська фігура, на голові якої розміщувалася цитадель. Внизу – міські ворота, в центрі – кругла площа, на яку виходить храм, а по кутах – міські стіни. В пятикутну цитадель ідеального міста П.Катанео вписувалася людина з розпростертими в різні боки руками і ногами [15]. Аналогічний антропоморфізм був характерним і для творів відомих архітекторів середньовіччя Альберті, Палладіо та Мікеланджело, художника Леонардо да Вінчі та інших діячів, які до людського тіла, як еталону самої досконалої гармонії і краси, уподібнювали цілі архітектурні споруди та їхні пропорції [16]. У сфері містобудування гармонійність виражалася в перевазі регулярної планувальної системи над живописною, котра символізувала раціоналізм, упорядкованість, практичність, центричність композиції, взаємозв’язок цілого з окремими частинами тощо. Оскільки Кам’янець був містом королівським, то найбільш передові тогочасні містобудівні західноєвропейські норми не залишилися поза увагою його містобудівників.

У планувальній структурі Польського ринку, з певною трансформацією, відтворювалася ідеалізована модель воєнних римських міст-таборів. Якщо основу або центр військового головнокомандувача римського табору (прямокутної форми) становив форум (головна площа), преторій (намети військового головнокомандувача), квесторій (казначейські і адміністративно-господарські намети) та інші споруди, то в європейських і україн¬ських містах, у тому числі і в Кам’янці-Подільському – майдан з ратушею, вагою, торговими рядами, лавками, крамницями, ремісничими майстернями, складами для різних товарів тощо. Якщо по периметру римського табору розміщувалися намети для воїнів та зброї і місця для кінноти, то в містах –садиби міщан, культові споруди, адміністративні приміщення і т.п. На превеликий жаль ці явища не зуміла простежити О.Пламеницька і намагається без знань археолого-архітектурних досліджень та без залучення писемних джерел, ігноруючи й містобудівні норми, говорити про “існування” у межах майдану Польський ринок у Кам’янці-Подільському римського табору в II-III ст. н.е., який начеб¬то у процесі розвитку міста (фактично не існуючого) виступив основою для форму¬вання майдану-ринку української громади Кам’янця ХII-ХIII ст. (тобто через одну тисячу років), а ще дещо більше ніж через 100 років, тобто у XIV ст., на їх основі немовби виник майдан-ринок руської громади Кам’янця литовських часів [17]. Такий помилковий підхід авторки “псевдоідеї дако-римського Кам’янця” до часу виникнення Польського ринку привернув увагу і М. Лукача. Він зауважує, що у випадку виникнення Польського ринку “треба виключити тезу про існування “castrum romanum” як канви просторового розпланування міста. Воно саме є доказом проникнення римських впливів, а приклад Польського ринку (і навколишньої забудівлі) в Кам’янець-Подільському є підтвердженням існування західноєвропейських впливів на матеріальну культуру сходу” [18].

Науковцями історичного факультету Камянець-Подільського університету, історико-архітектурного заповідника та історичного музею-заповідника більше вже як три десятки років проводяться археологічні дослідження та спостереження за земляними роботами у межах Польського ринку і всього Старого міста та його околиць. Однак, залишків культурних нашарувань міського життя римського легіону не виявлено. В міських околицях знайдено лише декілька монет та фрагменти черняхівської кераміки. Цей факт засвідчує про те, що околиці міста були заселені нашими предками на початку першого тисячоліття н.е., активно контактували з своїми сусідами в економічному і культурному відношеннях. Із приводу взаємозв’язків жителів Середнього Подністров’я з населенням провінцій Римської імперії в перші століття нашої ери Ю.Сіцінський написав навіть спеціальну працю “Стародавні племена і народи на Поділлі за історичних часів перед заснуванням Київської дер¬жави”, у якій дійшов висновків, що “… в Кам’янці і його околиці не знайдено ніяких монументальних слідів стародавнього поселення, давність якого би сягала ІІ ст. Не знайдено тут ніяких таких окопів, побудувань, похоронів і таке інше. Знахідки же монет і інших речей часів римських в Кам’янці чи в його околицях нічого не кажуть” [19]. Цієї думки дотримуються і сучасні археологи.

13. Бунин А.В. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – Т.1. Издание второе. – Москва, 1979. – С. 148.

14. Саваренская Т.Ф. Западноевропейское градостроительство XVII-XIX веков. –Москва:Стройиздат,1987.- С.62-63.

15. Там само. – С.133.

16. Там само. – С.133.

17. Пламеницкая О. Особенности средневековой застройки центра Каменца-Подольского // АН. – 1985. – №33. – С.53, 57, 58, 59.

18. Lukacz M. Polokacyjna zabudowa… – S.127.

19. Сіцінський Ю. Стародавні племена і народи на Поділлі за історичних часів “перед заснуванням Київської держави // Кам’янець-Подільський міський державний архів. –Ф.333. – Оп.1. – Спр31. – С.63; Пам’ятки України. – K., 2000. – №3. – С.56.

Повернутися до частини 1

Перейти до частини 3

до частини 4

до частини 5

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 1)
  2. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 5)
  3. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 4)
  4. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 3)
  5. ПЕТРОВ М.Б. ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО З ДЕРЖАВАМИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У XV-XVII СТ. (частина 1)
  6. ПЕТРОВ М.Б. ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО З ДЕРЖАВАМИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У XV-XVII СТ. (частина 2)
  7. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII- ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела).

Коментарі

4 Responses to “Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 2)”

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися