Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Додав(ла) Muza on 25.08.2010

Покровська церква. Фото Сергія Доманіцького (2010)

Жителі та гості міста, котрі подорожують до фортеці, обов’язково призупиняються на Вірменському бастіоні, щоб затамувати свій подих від мальовничих краєвидів і зробити на пам’ять кілька фасадних фотознімків Старої фортеці. Ось, по правий бік фортечного мосту здіймаються вгору високі трикутні церковні куполи на Польських фільварках, а по ліву сторону, порівняно, менш виразно виграє на сонці синіми відтінками так звана Покровська руськофільварковецька церква.

Церква на Руських фільварках (вид з Вірменського бастіону). Фото Комарової Ольги (2008)

Щоб дійти до святині зі Старого міста, не обов’язково робити величезне коло, проходжаючи через Новопланівський міст і повертати в бік Руських фільварок. У районі вірменських кварталів, у південно-західній частині міста [5, С.95] є сходи, які розташовані поблизу колишніх казарм фортеці. Далі через Смотрич до каньйону простягається невеликий місток з металевими напівкруглими перилами, котрий веде до сходів, що простягнулися по неприступній скелі. Часто туристів привозять на оглядовий майданчик, котрий знаходиться трохи нижче церкви – відкривається шикарна панорама, котра охоплює безліч пам’яток архітектури Старого міста.

Відомий історик-краєзнавець Ю.Сіцінський дослідив, що після припинення існування Воскресенської приходської церкви на Руських фільварках нова дерев’яна церковна споруда була закладена у 1730 р. (греко-уніатський храм, також в честь Воскресіння Христового) [5, С.97] Вона породжувала багато суперечок між міською общиною і т.зв.базиліанами, котрі хотіли приписати церкву до Троїцької в Старому місті за давнім порядком. В кінці-кінців, як зазначає Сіцінський, справа дійшла і до королівського суду, і до кулачної розправи міщан з базиліанами, котрі зайняли Воскресенську церкву близько 1736 р. Все ж базиліани уступили храм з ІІ пол. ХVIII ст. – у ньому вже правили два самостійних священники, що поступили за рекомендаціями кам’янецького магістрату. За описом 1758 р., наведеним подільським краєзнавцем, будівля нагадувала костел з одним куполом по середині і бабинцем.

Храм проіснував 50 років [5, С.98], 13 липня 1783 р. заклали нову церкву в честь Покрови Пресвятої Богородиці. Ось звідки подейкування про те, що святиня, зведена у XVIII ст., була спершу дерев’яною і знаходилась в дещо іншому місці [1, C.309]). Зусиллями настоятеля кам’янецької Миколаївської церкви Андрія Ільяшевича була освяченою в 1785 р. [5, С.98; 2, С. 16]. Споруджена з ялинового дерева з одним куполом. 23 лютого 1795, як уніатська, приєднана до православ’я [5, С.99].

Вже 6 травня 1845 року розпочинається будівництво нової споруди, котра межувала ближче з центральною вулицею [2, C.16]. Керівниками будівництва були єпархіальні архітектори А.Островський та

М.Кулаковський [3, C.176]. Багато зусиль для її створення доклав священник Мойсей Доронович, церква була освячена 22 жовтня 1861 р. [5, С.99]. Архітектор Ольга Пламеницька у своєму монографічному дослідженні стверджує, що будівництво розпочалось ще у 1842 р., проте перший проект не реалізувався. Як зазначено вище, було змінене місце розташування майбутньої Покровської цекви. Будівництво тривало до 1861 року і проводилося на найвищому місці руськофільварковецького півострова [4, С.333], ближче до Нового плану [5, С.99]. Храм містив 5 куполів. Перейняв назву старої церкви і зберіг її досьогодні. Кам’яний, безтовповий з прямокутною вівтарною частиною і прибудованою позаду дзвіницею, потинькований, збудований за типовим проектом в еклектичному стилі [3, C.176] . Еклектизм у цій споруді виливається якраз у поєднанні деталей зовсім різних стилів оформлення, до речі, що дуже кидається в очі. Мистецтвознавці та архітектори відносять споруду до пізнього класицизму, пом’якшеного декоративними елементами русько-візантійської хрестовокупольної системи [1, C.310; 4, С.333]. У порівнянні з нездійсненим проектом 1842 року, церква набула масштабності і величі, наслідуючи Троїцьку церкву в Старому місті. Кубічний об’єм навки увінчував купол сплощеного цибулястого абрису на високому барабані і чотири маленькі глухі наріжні главки на барабанах, що повторювали форму центральної глави. В наву розкривалися розміщені на повздовжній осі вівтар і бабинець [4, С.333]. Крівля сакральної споруди – залізна. В інтер’єрі розкритий фрагмент фрески поч.ХХ ст. (близько 1900—1910 рр.) [3, C.176].

У теперішній час Церква Покрови Пресвятої Богородиці функціонує: для прихожан правляться богослужіння Української Православної церкви Московського патріархату [1, C.310].

Покровська церква приваблює не пише своїх звичних прихожан: до неї час від часу мандрують зацікавлені туристи, а також митці.  Дивлюсь частенько на картину, яка висить у спальні і одразу пригадується той п’янкий літній день з присмаком теплого дощу, з розчерком поривистого вітру, котрий грався з крихтами пастелі на папері – гарні тоді для мене видались етюди, поряд хтось підкоряв в котрий раз акварель… Покровська церква далека, і близька, дещо облізла і водночас така кольорова.

Комарова Ольга,

гол. редактор сайту


1. Кам’янець-Подільський: Туристичний путівник. – Львів – Кам’янець-Подільський: «Центр Європи», 2007. – 320 с. – Друге видання.

2. ПАМЯТНАЯ КНИГА ПОДОЛЬСКОЙ ГУБЕРНИИ НА 1859 ГОДЪ. Изд. Редакцiею Губерн. Въедомостей. – Каменец-Подольский, Типография губернского правления, 1859.

3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог): В 4-х т./ Гл. редкол.: Н.Л. Жариков (гл. ред.) и др. – К.: Будівельник, 1983-1986. Т.4. – С.176.

4. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі. – Кам.-Поділ.: АБЕТКА, 2005. – 388 с.: іл. (Державний Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування; Національний історико-архітектуриний заповідник «Кам’янець»; Фонд «ЗАМКОВИЙ МІСТ»).

5. Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд, 1895.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Петропавлівська церква. Фото Сергія Доманіцького (2010)
  2. МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА XIV ст.
  3. ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА XVII—XVIII ст.
  4. ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА XVI ст.
  5. Короткий нарис з історії Свято–Троїцької церкви в Кам’янці–Подільському
  6. Дослідження вірменського храму св. Миколи XV-XVIII ст. у Кам’янці-Подільському
  7. Миколаївська цеква. Фото Сергія Доманіцького (2010)

Коментарі

3 Responses to “Церква Покрови Пресвятої Богородиці”

  1. admin каже:

    Сподобалося, давай ще.. =)

  2. Muza каже:

    Якийсь парадокс виходить – чим ближче до навчання, тим менше часу, чим менше часу, тим більше хочеться щось написати 8)

  3. Muza каже:

    … треба попідписувати на сайті всі свої публікації, а то все руки не доходили :wink: Я їх виявилося чимало :!: :idea:

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися