В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 3)

Додав(ла) Muza on 16.02.2010

Султан Мегмед IV

Султан Мегмед IV

Постає питання: чи існували фактори, які, направду, могли породити зневір’я П.Дорошенка? Зрозуміло, їх слід шукати у політиці турецького уряду. Як промовляють джерела, султан і великий візир не ставили за мету завоювання Речі Посполитої, а відтак, повільно просуваючись до Хотина, не спалювали мостів до врегулювання конфлікту дипломатичним шляхом. Готові були задовольнитися виведенням польських військ з теренів Гетьманщини та відмовою від претензій на володіння нею. Тим часом швидка капітуляція Кам’янця й відсутність даних про наближення польських військ підштовхнули Мегмеда IV вимагати від Речі Посполитої не тільки визнання його протекції над Правобережною гетьманщиною, але й територіальних поступок у межах всього Подільського воєводства [11, с. 171; 29, с. 132-133]. 

Так, османська політична еліта перекреслювала один з основних постулатів політичної програми П. Дорошенка та його соратників – включення західноукраїнських земель до складу козацької України. Намагаючись поширити владу на Подільське воєводство, вона прилучалася до Речі Посполитої й Московії, що боролися за перерозподіл українських земель. Чому великий візир (а він визначав зовнішню політику імперії) пішов на цей крок через брак джерел відповісти важко. Припускаємо, що визначальну роль зіграли два чинники. Перший полягав у недооцінці потенційної військової готовності Речі Посполитої, другий – у розчаруванні наявними у П.Дорошенка силами (бл.6-8 тис. осіб) [5, арк. 231 зв.; 11, с. 179; 16, с. 261; 29, с. 114]. Не вбачаючи у Польщі сильного супротивника, а в Правобережній гетьманщині гідного поваги васала, великий візир не вважав за необхідне добиватися відокремлення від Речі Посполитої Західноукраїнського району (з метою її послаблення) з наступною передачею козацькій Україні. Аби віднайти швидше порозуміння з М.Вишневецьким, вирішив відібрати у Польщі лише Подільське воєводство, яке мало належати султану, а не гетьману. Як слушно спостеріг Д.Колодзейчик, турки хотіли мати в Україні „обшири для свого безпосереднього управління, як чинили в Молдавії й Семигороді, утворюючи Бендерський санджак і Варадський еялет” [19, с. 75]

Для П.Дорошенка ці плани Порти не стали таємницею. Зрозуміло, що довідавшись про них, він не міг не усвідомлювати краху своїх надій. Мало того, що перекреслювалася перспектива розширення територіальних меж держави за рахунок Волинського, Белзького, Подільського і Руського воєводств, то ще втрачалися терени Подільського полку з центром у Могилеві, сформованому у Летичівському повіті Подільського воєводства. Не виключаємо, що вражений таким перебігом подій гетьман попрохав султана відпустити його у козацьку Україну, аби утвердити свою владу у містах, де ще знаходилися польські залоги. І як промовляє зміст уже цитованого нами його листа до наказного канівського полковника, клопотання гетьмана було задовільнене [8, с. 27]. Однак, з невідомої причини, через кілька днів гетьман отримав розпорядження разом з турецьким військом вирушати у похід до Львова [16, с. 264; 29, с. 142].

Отже, участь П.Дорошенка у Кам’янецькій кампанії Мегмеда IV не виправдала його сподівань. Швидке оволодіння містом сформувало у султана й великого візиря помилкове переконання у слабкості Речі Посполитої. Не вбачаючи у ній сильного суперника, вони воднораз недооцінювали геополітичної значимості у майбутній боротьбі з Річчу Посполитою Правобережної гетьманщини, внаслідок чого відмовилися від реалізації основних положень змісту договору 1669 р. з П.Дорошенком.

Список використаних джерел
1. Архів головний актів давніх (Варшава). – Ф. Зібрання Браницьких із Сухої. – Спр. № 168/199.

2. Архів головний актів давніх. – Ф. 553. – Від. ІІ. – Спр. № 1595.

3. Бібліотека інституту ім. Оссолінських (Вроцлав). ВР. – Спр. № 2287/ІІ.

4. Бібліотека музею Чорторийських (Краків). ВР. – Спр. № 169.

5. Бібліотека Польської академії наук (Краків). ВР. – Спр. № 368.

6. Бібліотека Польської академії наук. ВР. – Спр. № 1070.

7. Державний архів у Кракові. – Ф. 452. – Спр. № 372.

8. Акты Южной и Западной России. – СПб., 1879. – Т. ХІ.

9. Літопис Самовидця / Видання підготував кандидат філологічних наук Я.І.Дзира. – К., 1971.

10. Мицик Ю. Джерела з польських архівосховищ до історії України другої половини XVII ст. // Український археографічний щорічник. – К., 1992. – Вип. 1. – Т. 4.

11. Grabowski A. Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnej Polski… – Kraków, 1845. – T. II.

12. Kochowski W. Roczników Polski klimakter w obejmujący dzieje Polski pod panowaniem króla Michała. – Lipsk, 1853. – T. IV.

13. Kluczycki F. Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego. – Kraków, 1881. –T.I. – Cz.II.

14. Przуbył J. Kamieniec Podolski albo trylogia na nowo przyżywana. – Wrocław, 1997.

15. Sękowski J.J. Collectanea z dziejopisów tureckich. – Warszawa, 1825. – T. II.

16. Woliński J. Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672-1676 // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. – Warszawa, 1964. – T. X.- Cz. 1.

17. Woliński J. Wojna polsko-turecka 1672-1676 w świetle relacji rezydentów austriackich w Turcji // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. – Warszawa, 1961. – T. VII.

18. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльности. – Нью-Йорк, 1985.

19. Колодзейчик Д. Tertium non datur? Турецька альтернатива в зовнішній політиці козацької держави // Гадяцька унія 1658 року. – К., 2008.

20. Сіцінський Є. Гектор Кам’янецької фортеці (історичний нарис) / А.Трембіцький. – Хмельницький, 2003.

21. Dr. Antoni J. Zdrаda Kamieniecka // Tenże. Opowiadania historyczne. – Lwów, 1891. – Serya siodma.

22. Borek P. Ukraina w staropolskich diariuszach i pamiętnikach. Bohaterowie, fortece, tradycja. – Kraków, 2001.

23. Grzybowski S. Uroczystości w Kairze po zdobyciu Kamienca Podolskiego w 1672 r. // Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu / Pod red. F. Kiryka. – Kraków, 2000. – T. 1.

24. Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki 1672-1699. – Warszawa, 1994.

25. Kołodziejczyk D. Kamieniec Podolski pod panowaniem tureckim 1672-1699 // Kamieniec Podolski. – T. 1.

26. Kosman M. Na tropach bohaterów „Trylogii”. – Warszawa, 1986.

27. Nowak-Dlużewski J. Okolicznościowa poezia polityczna w Polsce: dwaj królowe rodacy. – Warszawa: „Pax”, 1980.

28. Sajkowski A.W. W stronę Wiednia. Dole i niedole wojenne w swietle listów i pamiętników. – Poznań, 1984.

29. Sikorski M. Wyprawa Sobieskiego na czambuly tatarskie 1672. – Zabrze, 2007.

30. Sienkiewicz H. Pan Wołodyjowski. – Warszawa, 1977.

31. Stolicki J. Sprawa Kamieniecka – upadek twierdzy w opinii szlacheckiej // Studia Historyczne. – Kraków, 1993. – R. 36.

32. Stolicki J. Przygotowanie Kamieńca Podolskiego do obrony przed rokiem 1672 // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. – Kraków, 2000. – Z. 127.

33. Stolicki J. Przed upadkiem Kamieńca // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagellońskiego. Prace Historyczne. – Kraków, 2003. – Z. 130.

34. Wagner M. Wojna polsko-turecka w latach 1672-1676. – Zabrze, 2009. – T. 1.

35. Woliński J. Oblężenia Kamieńca w 1672 roku // Tenże. Z dziejów wojen polsko-tureckich. – Warszawa, 1983.

Повернутись до:

частини 1

частини 2

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 1)
  2. В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 2)
  3. Мицик Ю.А. Турецький похід на Кам’янець-Подільський 1672 року в описі польської Віршованої хроніки
  4. Даріюш Колодзєйчик. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672-1699 років.
  5. Мицик Ю.А., Степанков В.С., Стороженко І.С. Сполохи козацької звитяги.
  6. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 1)
  7. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 5)

Коментарі

30 Responses to “В.С.Степанков. УЧАСТЬ П.ДОРОШЕНКА У КАМ’ЯНЕЦЬКІЙ КАМПАНІЇ 1672 Р. МЕГМЕДА IV ТА ЇЇ ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. (частина 3)”

  1. legat каже:

    такі новини з рідного факультету мені подобаються
    Ці дослідження (хоча ще не ознайомився) будуть довго мати вагу…
    Дякую за висвітлення життя факультету

  2. Rogozka каже:

    Плани Дорошенка: …Так, османська політична еліта перекреслювала один з основних постулатів політичної програми П. Дорошенка та його соратників – включення західноукраїнських земель до складу козацької України. Намагаючись поширити владу на Подільське воєводство, вона прилучалася до Речі Посполитої й Московії, що боролися за перерозподіл українських земель…
    Тут більше припущень ніж реалій. З якого дива це мало би статися?

    • erm-sv каже:

      А чому б і ні… Мені здається все залежить від далекоглядності планів турецької влади. Поділля і Буковина – непоганий плацдарм для мобілізації сил. Це мені щось нагадує побоювання Росії за плани США про встановлення засобів ПРО в Польщі, тоді також говорилось про плацдарм біля кордонів. Хоча може я не зовсім володію положенням справ у той час, але здається османи були сильними

  3. Muza каже:

    Всі свої питання і зауваження щодо цієї публікації, пане Rogozka, пред’явите Валерію Степановичу особисто. Я не спеціаліст в цьому питанні.(ніхто Вам догодити не може: ні студенти, ні академіки, мабуть, Ви птаха високого польоту, принаймні собі так вирішили…)

  4. Rogozka? каже:

    Ні я не птах, а людина. Літати не вмію. Просто не бачу логіки у цьому припущенні. Про решту не хочу писати. Бо Валерій Степанович у то вірить, а віра сильна штука, там аргументи не працюють.

  5. Muza каже:

    То до чого був той Ваш коментар? та ні до чого! Сперечатись з академіком не наважились, бо ствердних аргументів у Вас нема…

  6. Rogozka? каже:

    Не смішить. Їх достатньо. Хоча б те, що навів. Не розумієте, ваші проблеми.

  7. Rogozka каже:

    Отримайти хоча б елементарну історичну освіту поза факультетом, а потім корчіть з себе історика. Я навів достатньо вагоме зауваження до цієї статті. Якщо Стєпанков вірить що існувала Козацька держава – це його право, але це не догма для інших.

  8. Rogozka каже:

    Це вам на додатко, бо коментарі під Замковим мостом замкнені:
    Там така дискусія про замок і фортецю. Ну ви даєте. Міст замковий, а не турецький. Почитайте джерела розумники. 1400 рік – перша згадка. pontem, у цьому документі castri – замок. У польськомовних документах замок – zamek, most zamkowy. Toму ваша фортеця стала лише у 18 ст. фортецею.

    • erm-sv каже:

      Пане Rohozka, цікаві думки висловлюєте щодо історії міста. Заставляють задуматись. Не дуже вловлюю, бо ще не читав всієї дискусії, але чому не може бути кілька назв. Народ завжди дає свої назви відмінні від реєстрних. “Турецький міст”, як на мене – чисто народна назва, так зручно, для кам’янчан принаймні.

  9. admin каже:

    Пане Rogozhka, нагадаю Вам що головного редактора сайту потрібно поважати, якщо Ви не погоджуєтеся з її думкою – це Ваша і тільки Ваша справа, доводьте свої гіпотези фактами, а не горячими висловлюваннями, це раз. А два – якщо Ви вважаете себе достатньо досвіченим історичком поза історичним факультетом – доведідь це, опублікуйте ТУТ статтю на цю тему. Пока що я тільки бачу що би лише говорите і нічого не робите, на жаль.

  10. Rogozka каже:

    Не історичок – бо це ви про себе, а історик. А статті я пишу не для Вас, і друкую там де вважаю за потрібне. Тут лише коментую. Факти про міст і замок, а не фортецю навів. Можу з посиланнями. А ви вчіться терпіти і таку критику!

    • admin каже:

      Взагалі то я не історик, і не маю ніякого відношення ні до історії, ні до історичного факультету, я – програміст і тому не приймаю участі в історичних дискусіях.
      А що до Вас, я вважаю що Вам потрібно представитися, оскільки людину яка вважає себе розумнішою за Степанкова – мають знати всі, так що прошу

  11. Rogozka каже:

    А головному редактору треба вчитися, бо пишите Ви примітивні речі.

    • admin каже:

      Шановний, вам потрібно вчитися, спілкуватися – в першу чергу. Будь ви тричі історичним Ейнштейном , ваша зіркова хвороба здається, прогресує занадто сильно, раз Степанков для вас не авторитет

    • Muza каже:

      Так, шановний пане Рогожка, я вчуся і вчитимусь надалі, бо людина має вчитись все життя, щоб самовдосконалювати свої уміння. А такі як Ви, що вважають себе розумнішими за зрілих академіків, насправді нічого в житті аж-аж такого не досягають, хіба що їм щастить в силу певних життєвих обставин. Валерій Степанович здобув свій потенціал скурпульозною працею над собою і не корчить з себе розумнішого за других. Вам варто повчитися у нього, а от мені у Вас повчитись насправді нічому… Друкуйтесь й надалі в своїх збірниках і зловтішайтесь, що Ви такі розумні. У мене покликання дещо іншого плану. Я не історик, хоч і навчаюсь на нього, і на академічні лаври не претендую. Я насамперед письменник і художник, і своє дизайнерське вміння і відчуття смаку я вклала в цей сайт для того, щоб інші справжні історики могли тут публікуватися і ділитись думками.

      • Muza каже:

        Хоча, перед ким я виправдовуюсь… Ви навіть боїтесь розкрити своє ім’я, навіть на сайті не зареєструвались, щоб Вас часом не вичислили:) Ха-ха!

        • Rohozka каже:

          Вчитеся вам і вчитися. А от назовіть хоч одну джерельну публікація В. С. Степанкова? Для початку.

  12. Zena каже:

    Шановний Рогожко, особисте прохання: про Степанкова – на “Ви” і пошепки. Не знаю ваших досягнень і регалій, але дуже сумніваюсь, що ви дослідили бодай половину тих документі, які за своє життя віднайшов, дослідив і проаналізував Валерій Степанович. Тут, принаймні, ви не навели жодного аргумента – так, “потоптались” і плюнули в сторонку…

    А щодо замку-фортеці… Ми не можемо базуватися на назвах іншими мовами – у нашій мові є своя термінологія. Яко поляки називають фортецю “zamek” – це їхнє право. Але вони також кажуть “milosc” замість “кохання” та “wonie” замість “пахне”. І що? нам теж внести корективи у свій словник? У нашій мові є різниця між замком-маєтком феодала і оборонною спорудою, що має назву “фортеця”. Я вважаю, це має бути відображено у назвах наших пам”яток.

    • Rohozka каже:

      Зено. Замок у нашій мові як і у польскій має однакове значення на означення того, що є в Камянці. А ваші мовні ексерсиси кумендні, не більше…

  13. Rogozka каже:

    Фортеця слово іншомовного походження від лат. forta, fortalicia. Toму ваші зауваження дивні. А до Степанкова я ставлюся з повагою як до людини, а от йоно теорії не поділяю. Зрозуміло здається?

  14. serhij.s каже:

    Це мабуть колишній студент-двійошник з нашого істфаку. Здавав екзамен у Валерія Степановича кілька раз, а тепер пнеться зі шкіри щоб йому хоч якусь пакость зробити.
    P.S. Дане твердження – гіпотеза, не підтверджена ніякими архівними або іншими усними джерелами.))

  15. Rohozka каже:

    Ще й який двійошник. На пари не ходив, а якщо ходив то спав.
    Сергію, усні джерела бабцям на базарі залиште. А от ніхто так і не спростував тремінологічно того, що я навів вище.

  16. serhij.s каже:

    Кому потрібна Ваша термінологія – людина на протязі 40 років об’їздила силу-силену архівів… Підводжу до висновку: як Ви думаєте, хто правіший?

    • Muza каже:

      Самозакоханий Рогозка впевнений лише у своїй правоті. Людина нічого не бачить навколо, бо свідомо не хоче того бачити і чути.

    • Rohozka каже:

      Сергійко. Ви думайте, що пишите. Терміни не стосувалися роботи Степанкова. Мова йшла про замок і замковий міст. І адекватне використання історичних термінів. Не плутайте одне з іншим. Ви хоч самі в архіві були? Бо я був, і не в одному.

  17. Rohozka каже:

    Звичайно не бачу. Тільки ваші недолугі писання і бачу.

  18. chytach каже:

    Zena , хоч Ваша аргументація доволі своєрідна, та все-ж зміст поняття “замок” дещо відмінний від “фортеця”; Ви не замислювались, що справа тут не у поляках, чи у комусь іншому… Спробуйте проаналізувати, чому слова “фортеця” і “замок” вживаються відносно подібних зовні споруд, хоч і не завжди грамотно.:)

  19. Rohozka каже:

    Навздогін. То чому вчитеся на історичному. Академія мистецтв в іншому місті здається.

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися