Великий Кобзар Шевченко – збирач подільської історії та фольклору

Додав(ла) Muza on 18.12.2009

Shevchenko-T

Шевченко Т.Г. Автопортрет. Олівець. Кінець серпня 1845 р.

Не востаннє на нашому сайті Ви маєтимете змогу дізнатись про цікавих культурних діячів, імена яких пов’язані із чоловічою гімназією теперішнім істфаком (КПНУ ім.Івана Огієнко). Життєвий та творчий шлях великого Кобзаря також перетинає цю історичну аріхтектурну споруду, і взгалом наше місто над Смотричем та інші куточки Подільського краю.

У 1846 році до Кам’янця-Подільського завітав великий український поет та художник Тарас Григорович Шевченко [4, С.64]. Ця подорож, безперечно, залишила відбиток у його творчості.

Ще 1845 році письменника та художника запросили до Київської археографічної комісії, діяльність в якій якраз послужить поштовхом до детальнішого ознайомлення з мальовничим Подільським краєм, та зокрема, і з Кам’янцем-Подільским. “Жодної помилки не зробимо ми, сказавши, що тоді саме у когось з людей того гурту і, може, ні в кого більш, як не у Куліша, сплодилася спасенна думка примостити Шевченка яко доброго маляра до “Комиссии для разбора древних актов”, організованої у Києві р. 1843. Обставини склалися тоді так добре, що немов наумисне так, щоб посприяти Шевченкові. Комісія тоді саме була зреформована і повинна була взятися стежити археологічні й історичні пам’ятники нашої старовини. Про се комісії треба було добрих освічених малярів. А наймення Шевченка яко художника було тоді доволі добре відоме на Україні скрізь, а в Києві й поготів: видання “Живописної України” і “Русские полководцы”. Полевого були відомі людям освіченим і разом з “Кобзарем”, з “Гайдамаками” і з іншими творами Шевченка надбали йому популярності…” [3, С. 5]

21 вересня за завданням Київської археографічної комісії Т.Шевченко вирушив у поїздку по Київщині, Волині та Поділлю. Його маршрут проліг з поштового тракта з Києва через місто Сквиру, Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці (сучасна Вінниччина), Нову Ушицю, Миньківці, Дунаївці. До Кам’янця він прибув вже 2 жовтня. [1, С.396]

Тарас Григорович походжав по місту над Смотричем, милуючись його архітектурно-пейзажними краєвидами. Митець мав на меті ознайомитись з історією та етнографією Кам’янця-Подільського. Відомо, що він записував народні перекази, легенди, пісні. У тому числі, в першу чергу, делегований дослідник зібрав певні відомості про архітектурні споруди, давні могили. Художник замалював певні схеми та малюнки. Є версія, що всі ці джерела зникли безслідно у царських слідчих архівах [1. 397] через арешт Шевченка 1847 року, про який можемо прочитати з листа М. А. Рігельмана до Г.П. Ґалаґана: “Со времени последнего моего письма, любезный Григорий, произошли здесь очень печальные события, о которых могу сказать тебе, что уже знает целый город — что профессора Костомарова, известного своими литературными трудами, взяли и отправили в Петерб[ург] по подозрению не знаю каких проступков политических, то же случилось с Шевченкой и несколькими здешними студентами. Бог знает, в чем их там подозревают; а зная их по литературным трудам, нельзя не пожалеть, потому что эти люди с талантом были… 2 апреля 1847 г. Киев.” [9, С.15-16]

Але дослідникам його творчості все ж щастить час від часу віднаходити їх, хоч у невеликій кількості, але все ж це краще, ніж нічого.

PA140766

Історичний факультет (колишня чоловіча гімназія). Фото 2009 року Комарової Ольги

Відомо, що Тарас Григорович 3 жовтня [8, С. 269] відвідав Петро Омеляновича Чуйкевича, який вчителював у чоловічій гімназії. Якраз він записав декілька народних пісень у альбом “Кобзаря”. Мені вдалось віднайти деякі з них:

“ Ще не світ, ще й не світає,
А вже Гнатко з Кравчиною коники сідлає.
Посідлавши кониченьки, сів горілки пити,
Наїхали вражі ляшки, що нігде й ступити.
І склалося два ляшеньки навкрест шабельками,
Утікав Гнатко з Кравчиною попід рученьками.
Одна нога у саф’яні, а другая боса;
Став Гнатко з Кравчиною стиха промовляти:
Ходім жидків, ходім ляшків грабовати.
Лядськая віра добра, — нас Бог покарає,
А жидівська проклятая марно пропадає.”
[8. 267-268]

“О Боже наш, Боже, Боже наш єдиний,
Що ми породились такі нещасливі?
Ой служили ми на Чорному морі,
Не ходили ми не босі, не голі,
Хотіли в цариці землю заслужити,
Щоб нам було де віку дожити.
Заслужили землю од Дністра до Бугу,
А границею по Бендерськую дорогу.
Звеліла цариця запорожцям жениться,
Понад лиман-річку слободами селиться.
Нам дала цариця обидва лимани –
Ловіть, хлопці, рибу да справляйте жупани.”
[8. 268]

“Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха,
Хто не знає закохання, той не знає лиха;
Пливе щука з Кременчука, луска на ней сяє,
Хто не знає закохання, той щастя не знає;
Пливе щука з Кременчука, підстрелена з лука,
А вже ж мені, серце моє, з тобою розлука.
Тече річка невеличка, тече собі стиха,
Хто не знає закохання, той не знає лиха;
Тече річка невеличка, схочу — перескочу,
Оддай мене, моя мати, за кого я схочу;
Тече річка невеличка, кінь не хоче пити,
Приступило до дівчини, не хоче любити.
Як не хочеш, дівчинонько, мні вірною бути,
То дай мені того зілля, щоб тебе забути.
Єсть у мене таке зілля близько перелазу,
Як дам тобі напитися, забудеш одразу.
Буду пити, буду пити, капельки не впущу,
Тогді я тебе забуду, як очі заплющу.”
[8. 268-269]

Подільські краєвиди, знайомство з людьми та історія краю поклали свій відбиток у поемах “Гайдамаки” (1841) [5, С. 128-135], “Меж скалами, неначе злодій… ”(1848) [6, С. 111-115]; у повісті “Варнак” він створив праобраз Устима Кармелюка (1853) [7, С. 121-151] та ін.

PA231098

Пам’ятна дошка про відвідини споруди Т.Г.Шевченка. Фото Комарової Ольги

До речі, спогад про його візит до чоловічої гімназії береже в собі пам’ятна дошка на стіні теперішнього історичного факультету Кам’янець-Подільского національного університету імені Івана Огієнка. Також у місті одна з найдовших вулиць Новоплану також носить його славетне ім’я [2, С.209]

Варто зазначити, що наше місто фігурує в епістоляріях, котрі стосуються вшанування пам’яті великого “Кобзаря”. Ось деякі з листів, котрі мені вдалось знайти:

Я. Я. Еспозито до Кам’янець-Подільської повітової земської управи
Настоящим имею честь покорно просить управу не отказать мне в высылке сведений, проспектов и прочих условий, касающихся постановки памятника Шевченко.
Долгом своим сочту принести самую глубокую признательность за сообщение таковых сведений, — нужных мне как скульптору, вылепившему модель означенного памятника и претендующему выступить с ним на предстоящем конкурсе.
3 марта 1908 г. С.-Петербург
II, 28661, арк. 73  [9, C.271]


Б. Д. Грінченко до М. М. Грінченко
Новина: у Кам’янці затверджено статут нової «Просвіти». Там же Розвадовський починає видавати ілюстрації до Шевченка (листовними картками).
6 березня 1908 р.
III, 42059 [9, C.275]
Подільська земська управа до Об’єднаного комітету
Надіслано до Подільської земської управи жертв на пам’ятник Шевченка, зібраних повітовими управами з февраля місяця 1908 р. до цього часу: Балтянською — 18 крб. 35 к., Брацлавською — 124 крб. 84 к., Вінницькою — 160 крб. 35 к., Гайсинською — 41 крб. 71 к., Кам’янецькою — 257 крб. 34 к., Литичевською — 95 крб. 28 к., Могилівською — -23 крб. 26 коп., Проскурівською — 157 крб. 94 к. і Ямпольською — 23 крб. 99 коп., всього 903 крб. 06 коп.
Всі ці гроші Подільською губернською] управою на цих днях будуть надіслані до Полтавської земської управи.
Від Літінської, Ольгопільської, Ушицької повітових управ до цього часу не одержано ні гроша, недивлячись на те, що підписні листи на збирання жертв розіслані губернською] управою повітовим управам ще в февралі місяці 1908 року.

26 лютого 1909 р., м. Кам’янепь-Подільський
І, 43097 [9, C.279]


Комарова Ольга,

гол. редактор сайту

1. Баженов Лев Васильович. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 с.
2. Будзей Олег. Вулицями Кам’янця-Подільського / Серія “Історичні місця України”. – Львів: Світ, 2005. – 272 с.: іл.
3. Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. / Упоряд., підгот., тексти, передм., приміт., покажч. В. Л. Смілянська. – К.: «Дніпро», 1991. – 702 с.
4. Расщупкін О.І. Кам’янець на Поділлі [Текст] / О.І. Расщупкін, С.В. Трубчанінов; [літ. ред. О.Будзей; худож. А. Затварницька, О. Комарова, Г.Якубовський; перекл. на польську А.Оліх; фот.: О. Макарова, А Затварницька, С.Трубчанінов, В. Невинний ]. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – 112 с.
5. Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 1: Поезія 1837-1847 / Перед. слово І. М. Дзюби, М. Г. Жулинського. – 784 с: портр.
6. Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 2: Поезія 1847-1861. – 784 с.: портр.
7. Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 3: Драматичні твори. Повісті. – 600 с: портр.
8. Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 5: Щоденник. Автобіографія. Статті. Археологічні нотатки. “Букварь южнорусский”. Записи народної творчості. – 496 с: портр.
9. Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. – К., 1966. – 492 с.

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)
  2. Старі листівки із зображенням чоловічої гімназії (історичного факультету)
  3. Трубчанінов Сергій Васильович – науковець та видавець
  4. Кам’янецький період життя родини Тулубів (1865-1872)
  5. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 1)
  6. Підсумки І сезону вікторини “Хто знає де?”
  7. Володимир Павлович Бєляєв (письменник)

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися