Винокур І., Трубчанінов С. КОЛИ ЗАСНОВАНО КАМ’ЯНЕЦЬ?

Додав(ла) Muza on 07.04.2010

Винокур І., Трубчанінов С. Коли засновано Кам'янець? // Подолянин плюс, 1994. - 9 червня. - С.2.

Винокур І., Трубчанінов С. Коли засновано Кам’янець? // Подолянин плюс, 1994. – 9 червня. – С.2.

Багато кам’янчан ще пам’ятає святкування 900-річчя міста, яке проводилось в 1962 р. Зараз та дата, що була прийнята як час першої згадки про місто, викликає лише легку іронію (доведено недостовірність прикликання вірменів до Кам’янця, а рівно як і до Львова, в 1062 р.). На сьогодні щодо віку Кам’янця-Подільського існує кілька взаємно виключних концепцій.

Найбільш давня концепція, якої притримувалось багато істориків минулого (наприклад. Юхим Сіцінський), відносить заснування Кам’янця-Подільського до 60-х років XIV ст. В 1984 р. в мюнхенському науковому збірнику “Aus Russia mediaevalis” відомий львівський історик Ярослав Дашкевич виступив зі статтею “Каменец – еще раз”, в якій стисло виклав історіографію питання та зробив критичні зауваження щодо відмінних від цієї концепції поглядів. Він поставив під сумнів роботи археологів (критичні зауваження Я.Р.Дашкевича не базуються на професійному знанні археологічного матеріалу) та надав першочергового значення звісткам середньовічних літописів про заснування Кам’янця-Подільського литовськими князями Коріатовичами (Коріотайтісами).

Найновіша концепція заснування Кам’янця-Подільського найбільш повно розроблена київськими архітекторами Євгенією та Ольгою Пламеницькими. Вона заглиблює найдавнішу історію міста до римських часів. До арсеналу цієї концепції належать власні інтерпретації повідомлень античних авторів (зокрема, географа II ст. н.е. Птолемея про місто Клепідаву у Європейській Сарматії на лівому березі Дністра), матеріалів архітектурно-археологічних досліджень тощо. Автори доходять висновку, що в межах середньовічного ринку в Кам’янці-Подільському на початку нашої ери розташовувався римський військовий табір. До того ж часу ці дослідники відносять будівництво першого кам’яного мосту (на кам’яних пілонах розташовувався дерев’яний хідник) та системи укріплень, яка складалась з 13 кам’яних веж (займала територію Старої фортеці та перешийку). Не вступаючи в дискусію щодо віку кам’яних споруд в Старому місті, все ж підкреслимо слабкість тверджень вказаних дослідників, які спираються на картографічних дослідженнях. Зокрема, вони твердять: “За даними .картографічних досліджень, річка Смотрич, що оперізує Старе місто, у II-XVI ст. брала початок з великого Амадоцького озера, яке існувало на півночі сучасної Хмельниччини…” Варто лише поглянути на одну з карт згаданого вже Птолемея, щоб переконатись в хибності цієї тези (див. карту вміщену внизу). Читачі можуть самі переконатись – чи надійне джерело старовинні карти!

Концепція, якої дотримуються сучасні археологи з Кам’янця-Подільського (Іон Винокур та Микола Петров), базується на археологічних відкриттях останніх десятиліть. Вона розглядає виявлені на території Старого міста в 1964 та 1982 роках давньоруські старожитності ІХ-ХІ ст. як сліди гнізд поселень, що лягли в основу формування давньоруського міста. Кам’янець ХІІ-ХІІІ століть, як свідчать археологічні матеріали, складався з кремля (дитинця), посаду й околиць. Дитинець площею біля 3 га знаходився на високому мисі з південно-західного боку Старого міста. Він мав приблизно трикутну в плані форму і піднімався на висоту до 38 метрів над рівнем річки Смотрич. Площу посаду для давньоруського часу поки-що встановити важко. Як показали археолого-архітектурні дослідження 1964-1968 років (Є.Пламеницька, І.Винокур), у ХІІ-ХІІІ ст. на території Старої фортеці (у південно-західній частині) існувало давньоруське городище. З напольного боку городище обмежувалося дерево-земляним валом і ровом. Розкопками відкрито культурний шар ХІІ-ХІІІ ст. майже півметрової товщини (горіле дерево, обпалене каміння, значна кількість давньоруської кераміки). Наприкінці XII – на початку XIII ст. земляні і дерев’яні укріплення валу підсилюються кам’яним муром із зубцями та щілиноподібними лучними бійницями (виявлено залишки муру загальною довжиною 20 метрів). З північно-східного боку, де мис не мав крутих схилів, територія давньоруського дитинця обмежувалася ровом, який згодом був засипаний внаслідок руйнації валу. В’їзд на територію дитинця вів із північно-західного боку через ворота у валу. Другий в’їзд розміщувався з боку посаду. Територія дитинця ХІІ-ХІІІ ст. значно поступалася за своєю площею у порівнянні з розмірами кам’яного замку пізніших часів.

На жаль, Кам’янцю-Подільському не пощастило привернути увагу літописців при описові подій, що відбувались на Україні-Русі. Тому можна пише допускати, чи не до нашого міста виїхав з Галича в 1228 р. тесть Данила Галицького – князь Мстислав Удатний, який, як відомо, останні роки свого життя провів на Пониззі. Міста Пониззя, імена який літопис не називає, згадуються і при описові багатьох інших подій. Не досить достовірною виглядає згадка про розорення Кам’янця монголо-татарами в 1241 р. (найімовірніше вона стосується літописного Кам’янця на Волині). Але відсутність згадок у відомих нам писемних джерелах – ще не привід повністю відкидати існування міста до 1362 р. В той же час, археологічні матеріали не дають підстав для заглиблення часу виникнення міста до рубежу чи перших століть нашої ери.

Як видно вже з цієї короткої статті, питання про вік Кам’янця-Подільського залишається відкритим. До вирішення цього питання спонукає не лише науковий, але й практичний інтерес. Для того, щоб розробляти проекти регенерації, потрібно перш за все форсувати проведення архітектурно-археологічних досліджень, доручивши їх фахівцям.

Іон Винокур, доктор історичних наук, професор,
Сергій Трубчанінов, кандидат історичних наук

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay

Доречно:

  1. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
  2. Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник.
  3. Трубчанінов С.В. Історико-географічні дослідження. Т.1.
  4. Винокур І.С. Історико-археологічні дослідження Ю.Й.Сіцинського
  5. Трубчанінов Сергій Васильович – науковець та видавець
  6. До історії фортеці Кам’янця-Подільського
  7. Расщупкін О.І., С.В. Трубчанінов. Кам’янець на Поділлі

Коментарі

13 Responses to “Винокур І., Трубчанінов С. КОЛИ ЗАСНОВАНО КАМ’ЯНЕЦЬ?”

  1. Muza каже:

    Хоч я і не великий спеціаліст у даному питанні, але не раз вдавалось переконуватись, що саме у напрацюваннях вчених Трубчанінова і Винокура – найбільш тверезі думки.

  2. admin каже:

    Можливо все ж таки не всі з ними погоджуються =)

  3. Muza каже:

    Пані Ольга Пламеницька точно не погодиться:) Я також вважаю її теорію хибною.

  4. erm-sv каже:

    Ось цитата: “земляні і дерев’яні укріплення валу підсилюються кам’яним муром із зубцями та щілиноподібними лучними бійницями (виявлено залишки муру загальною довжиною 20 метрів)”
    Скільки шукав ті лучниці, ну немає їх… Принаймні не видно, зовнішнім оглядом… чи я помиляюсь?

  5. erm-sv каже:

    Мені як простому кам’янчанину ну дуже вже не поганою є теорія Пламеницької. Античні римські часи… Романтика… Хай так буде хоча б в догадках. Дякую пані Пламеницькій за посіяні зерна. Зараз навіть пишаєшся, коли кажеш гостям міста, що Кам’янець бачив римлян і може претендувати на звання найстарішого міста східної Європи. Тай карта мене не переконала – річка співпадає (ось з Вікіпедії – Дністе́р /антична назва — Тірас, лат. Tyras/). А що шукати озеро до якого, наскільки мені відомо, римляни часів Траяна не дійшли і відповідно могли б про нього і не знати, бо хто б їм міг тоді розповісти, та й преси не було:)))). Так що доки дійшли доти намалювали карту.

  6. Хе-Хе каже:

    =кожний має право вірити у ту теорію, котра для нього здається найбільш достовірнішою

    Так-так…Порадуйте своїх навчителів байдужістю до наукової наполегливості…
    Не здаватись повинно, а бути ОБГРУНТОВАНО НАУКОВО!
    Де в ваших міркуваннях принцип історизму ?!
    А віра – то більше од релігійного світосприйняття, чи не так?

  7. Muza каже:

    По-перше, у даній публікації даних авторів все досить науково-обгрунтовано. Трубчанінов С.В. та Винокур І.С. працювали над цим питанням роками, не думаю, що мого досвіду буде достатньо, щоб на даний момент перевершити їхні висновки. Я схиляюсь до їхньої думки, тому що для мене їхні аргументи виявились найбільш прийнятними. По-друге, а щодо віри кожного, як Ви зазначаєте, то чи варто “кидатися” на інших людей лише через те, що їм подобається інша теорія? Молоді люди, по-моєму, зрозуміло висловились, що їм хочеться вірити у казку, у таку собі романтику – що в цьому поганого. Гадаю, що в своєму віці вони прекрасно відрізнять казку від правди, проте, так вже побудована людська сутність – хочеться все ж вірити у щось дивовижне.

  8. erm-sv каже:

    Ох уж эта история…
    Ох уж эти историки!!!…
    Домовой Кузя

  9. admin каже:

    Урок истории.
    Учитель рассказывает:
    - Это было давно , ну очень давно , это было когда женщины ещё были рёбрами…..

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися